Виставка експонується в музеї західного і східного мистецтва. Я назвала б її святковою, бо вона відкрилася в день народження автора. Мистецтвознавець Ірина Тимохова привітала Наталю і вручила подарунок від музею – альбом з автографами всіх працівників.
Творчість Н. Лози, добре відома одеським любителям живопису, не має потреби в особливому представленні. Виставка подібна до свіжого морського вітру, що увірвався до музейних зал. Ці роботи піднімають настрій навіть похмурого зимового дня. Пригадуються літо, море, сонце – і на душі теплішає.
ВІдчувається, що художниця схиляється перед Головним художником і Головною моделлю на Землі – Природою. А вона казково гарна і живе своїм життям, у якій – і “Бухти в сонячних відблисках”, і “Золоті вечори”. Наталя Лоза – “сонячна художниця” або, якщо так можна сказати, сонцепоклонниця. Сонячні відблиски й тіні, широкі рельєфні мазки вражають сміливою яскравістю. Коли я бачу їх, завжди згадую картини Адольфа Лози, її батька. Але роботи дочки м'якші, ліричніші, вони ближчі до реальності. І це – “нова реальність” Наталії Лози. Вона самостійна і вільна у своїх творчих рішеннях і, взявши у батька найкращі його знахідки, йде далі. З повною підставою творчість Н. Лози можна віднести до реалістичного напряму в образотворчому мистецтві.
Серед робіт художниці помітно виділяється невелика картина “Ставок”. Дивна принадність передсутінкового часу, тихий теплий літній вечір, гладка поверхня ставка, прямостоячий очерет на передньому плані (затишність...), тиша, яскраві рожево-жовті відблиски на поверхні води, темний берег, церківка на березі. Душа заспівала: “Вечерний звон, вечерний звон...”. У картині “Гора, луна и кипарисы” теж вирішено складне колористичне завдання – яскравими чистими кольорами передано настання теплої південної ночі. Це сучасно, як і техніка живопису, а пробуджує почуття древні як світ – замилування величною красою природи. “Пасмурный Стамбул” – у природи, зображеної художницею, немає поганої погоди, усе багатобарвно і мальовничо. Наталя Лоза шукає і знаходить нові способи і засоби, свою манеру відображення навколишнього світу.
Знайома художниця звернула мою увагу на картину “Скалистый берег” і з замилуванням викрикнула: “Сумасшедшее” море! І як майстерно усе пов'язано за колоритом! Молодець!”. А я згадала вірші батька – Миколи Успенського:
Красиво утреннее море,
Солнечный створ
в глазах рябит,
И чайка в огненном просторе
Крылом лениво шевелит.
А волны словно шалунишки
Шумят, играют с бережком,
И подкатав свои штанишки,
Иду вдоль моря босиком.
И с каждым шагом
в даль уходит
Худая быль зловещим сном.
И море душу успокоит
Восходом солнца, как вином.
Незвичайно гарні береги моря у Наталії Лози: “Дом на краю земли”, “Домик под скалой” і особливо “Дома на самом берегу”!
Дівчата, які прийшли на відкриття виставки, милувалися картинами. Я підійшла до них, ми познайомилися. Світлана Трикулич і Марія Вишнякова займаються на підготовчих курсах училища імені Грекова. Їх цікавило, як пише художниця свої картини. Мене – теж. Захід сонця – короткий проміжок часу. Протягом декількох хвилин у природі розігруються святкові багатокольорові феєрверки, можна побачити небесні пожежі і “веселку” кольорів на землі. Як вдається Наталії Лозі перенести це на свої полотни? “Усе пишу на пленерах” – відповіла нам художниця і “на ходу” дала невеликий урок живопису майбутнім колегам, зауваживши, що теж навчалася в цьому училищі. А я подумала, що Наталя Адольфівна ще і прекрасний педагог. Таким невимушеним, усмішливим-простим було її спілкування з майбутніми художницями...
Вийшовши з музею, ми з чоловіком звернули увагу на групу молодих людей і дівчат, які йшли по Пушкінській. “Дивіться, – викрикнула одна з них, дивлячись на барвисту афішу виставки з кольоровою репродукцією пейзажу, – мені подобається це. Зайдемо?”. І вони відчинили вхідні двері, а я подумала – “двері в мистецтво Наталі Адольфівни Лози”. І дуже їм позаздрила – у них знайомство з картинами художниці було попереду.
Оптимістична, лірична, така, що запам'ятовується своєю теплою ласкавістю, любов'ю до життя – така творчість Н. Лози. А в її пошуках обов'язково будуть нові знахідки.
