Як ми вже повідомляли, відбулося засідання колегії управління охорони здоров'я і медицини катастроф обл¬держадміністрації, на якому було підбито основні підсумки діяльності органів і установ охорони здоров'я області у 2005 році та визначено основні завдання галузі на 2006 рік.
Безсумнівний прогрес, відзначив начальник управління Василь Лапай, – те, що за підсумками року система охорони здоров'я області увійшла до першої рейтингової десятки в структурі регіонів України, посівши загальне 7 місце. Але це – не привід для самозаспокоєння, застеріг доповідач, задаючи конструктивний тон обговоренню насущних проблем. Їх, як відомо, у медиків завжди вистачає, і все – зі статусом першочергових, починаючи з питань фінансування галузі.
У минулому році на утримання установ охорони здоров'я області було спрямовано 524,5 млн грн, і якщо у 2004 році норматив на одного мешканця області становив 136,7 грн, то у 2005-му він дорівнював 216,8 грн. Збільшено асигнування на забезпечення галузі медикаментами, виробами медичного призначення, придбання обладнання та апаратури. На виконання цільових медичних програм і надання медичної допомоги населенню області було виділено з держбюджету матеріальних цінностей на суму понад 51 млн грн. З обласного бюджету надійшли додаткові кошти для безоплатного забезпечення інвалідів війни, які живуть у сільській місцевості, слуховими апаратами та зубопротезуванням.
У багатьох центральних районних лікарнях та обласних клініках виконувалися капітальні ремонти відділень, систем теплопостачання, проводилися роботи з газифікації Балтської ЦРЛ, будівництва Великодолинської лікарні Овідіопольского району, було добудовано лікувальний корпус обласного онкодиспансера. Все це – витрати, і чималі. Через обмеженість бюджетного фінансування залучалися позабюджетні кошти, в основному, завдяки спонсорам, благодійній допомозі, лікарняним касам: 40,5 млн грн – серйозна підмога і для проведення ремонтів, і для зміцнення матеріально-технічної бази лікувальних установ.
Головне питання, яке обговорювалося на колегії, – динаміка стану здоров'я населення області. Перший показник – демографічний – як і раніше залишає бажати кращого, хоча в регіоні відзначається тенденція підвищення народжуваності: у 2005 році на світ з'явилося на 571 дитину більше, ніж у 2004-му.
В області все ще високий показник дитячої смертності – 10,27, причому 85% від загальної кількості летальних кінців припадає на дітей з малозабезпечених і соціально-дезадаптованих сімей. Є над чим поміркувати не лише медикам, але і соціальним службам.
Відзначено також, що в структурі дитячої смертності друге місце посідають уроджені аномалії, які можна виявити при ультразвуковому скринінгу вагітних. Проте, як показала перевірка, у 10 районах УЗД-апарати застаріли, використання їх довелося заборонити до часу оснащення новою технікою, а на УЗД-дослідження майбутні мами направляються до обласних ЛПУ.
Відповідно до проекту “Нові технології пологової допомоги та інфекційного контролю” на базі обласного пологового будинку створюється перинатальний центр, основним завданням якого є координація акушерської та педіатричної служб і, звичайно, екстрена кваліфікована допомога дітям, які народилися з тими або іншими патологіями.
Не може не тривожити рівень поширення хвороб, який у порівнянні з 2004 роком зріс на 3,5%, і рівень захворюваності, який також зріс на 3,1%. Погіршення стану здоров'я населення видно і з показника первинної інвалідності працездатного населення: у 2005 році він був вищий, ніж у попередньому, на 1,7%.
Головний державний санітарний лікар області Любов Засипка однією з причин зростання захворюваності вважає незадовільний стан навколишнього середовища. На підсумковій колегії вона наводила дані, які свідчать про високе забруднення повітря (наприклад, в Одесі, навіть у рекреаційних зонах, перевищені гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі), про якість питної води, яка не відповідає санітарним нормам, особливо у південних районах області, про перевищення рівня бактеріального забруднення у сільських колодязях, про потрапляння до води нітратів та інших отрутохімікатів. Все це, звичайно ж, негативно впливає на здоров'я людей.
Так, однією з найвищих в Україні, залишається в області захворюваність на рак, яка має тенденцію до зростання протягом останніх років (торік показник становив 380,3 на 100 тисяч населення при середньому по Україні – 328,5). У кількох районах відзначається низький рівень виявлення онкопатологій при профоглядах, все ще висока частота виявлення онкозахворювань у занедбаних стадіях. Деякою мірою розв’я¬зати проблему, мабуть, допоможе організація (за рахунок коштів обласного бюджету) амбулаторно-поліклінічного прийому фахівцями обласного онкодиспансера в Ізмаїлі та Котовську, відповідно, для жителів південних і північних районів області. Позитивний результат у плані своєчасної діагностики раку молочної залози дає і робота пересувної маммографічної установки у районах.
Ще одна гостра проблема – про¬філактика і боротьба з туберкульозом. В. Лапай відзначав, що в результаті проведеної разом з місцевими органами влади роботи ситуація стабілізувалася. Масові флюорографічні огляди населення досягли запланованих показників, і, як наслідок, частка виявлених хворих на туберкульоз легенів підвищилася до 39,4% (у 2004 році – 33,9%). Про стабілізацію ситуації говорить той факт, що знизився контингент хворих на всі форми активного туберкульозу – на 11,6% у порівнянні з попереднім роком. Негативна ж тенденція – збільшення кількості захворілих дітей і зростання показників захворюваності на деструктивні форми туберкульозу. На жаль, як і в попередні роки, цільове фінансування заходів Національної програми боротьби з туберкульозом здійснювалося у недостатніх обсягах, що, безперечно, позначилося на результатах.
Продовжує погіршуватися епіде¬мічна ситуація з ВІЛ/СНІДом. Показники захворюваності і поширеності ВІЛ-інфекції перевищують средньоукраїнські у 2,5 раза. Нині під диспансерним наглядом перебувають 7857 ВІЛ-інфікованих, у тому числі 853 дітей. Діагноз СНІД установлено 905 хворим. Найбільша кількість захворювань реєструється в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, а також у Балтському, Комінтернівському, Біляївському, Овідіопольському, Роздільянському районах області.
В області діє цільова програма профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки. Заходи, заплановані на 2005 рік, виконано у повному обсязі, відзначив В. Лапай. Дає позитивні результати комплекс заходів для попередження передачі вірусу від матері до дитини, майже утричі знижено завдяки своєчасній діагностиці і лікуванню вагітних відсоток народження ВІЛ-інфікованих дітей. З 2004 року провадиться лікування антиретровірусними препаратами потерпілих від ВІЛ і хворих на СНІД: на сьогодні ним охоплено понад 570 пацієнтів.
Виступаючи на колегії, начальник відділу медико-соціальної експертизи МОЗ України Володимир Марунич сконцентрував увагу на одному з найважливіших сьогоднішніх завдань – відродженні українського села, зміцненні сільської медицини. Відзначалося, що основною ланкою, яка забезпечує доступність первинної медико-санітарної допомоги населенню, є медустанови загальної практики – сімейної медицини.
В області нині функціонують 130 таких амбулаторій (у 2004 році їх було всього 55), причому 120 з них – у сільській місцевості. Кількість населення, яка обслуговується, зросла майже до 450 тисяч чоловік. Покращилася і укомплектованість кадрами: амбулаторії загальної практики забезпечено лікарями на 87,2%, медсестрами – на 91,1%. Важливо і те, що, як відзначив у своєму виступі ректор Одеського держмедуніверситету Валерій Запорожан, лікарі із сільської місцевості зможуть проходити перепідготовку за фахом “сімейна медицина” безкоштовно.
Проте заходи щодо реорганізації амбулаторної мережі у кількох районах явно запізнюються. Низький показник забезпеченості сімейними лікарями у Білгород-Дністровському і Тарутинському районах, а в містах Ізмаїлі, Іллічівську та Білгороді-Дністровському до організації амбулаторій сімейної медицини зовсім не приступали.
Одне з найскладніших питань, які свого часу були винесені на обговорення за участю голів райдержадміністрацій, – проведення ремонтів ФАПів і виділення для них приміщень, що відповідають санітарним нормам, укомплектування їх кадрами з врахуванням надання житла молодим фахівцям. Розв’язується воно поки що повільно. Матеріально-технічна база багатьох фельдшерсько-акушерських пунктів, та й сільських амбулаторій, залишає бажати кращого: телефонним зв'язком, наприклад, не забезпечено досі 216 ФАПів, а також амбулаторії Березівського, Іванівського, Ширяївського районів; тільки 10 ФАПів з 597 мають санітарний транспорт, у 82-х немає холодильників. Головні лікарі районів кожного дня порушують ці питання перед місцевою владою, але поки що зрушень у цій справі мало.
Нагадаємо, нинішній рік оголошено Роком села, а отже, – саме час повернутися лицем до проблем сільської медицини. Тим більше, що серед завдань охорони здоров'я на 2006 рік, визначених Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення”, особливо виділено розвиток сімейної медицини, такої перспективної саме для села.
