Напередодні Міжнародного дня прав жінок і миру доцільно згадати про гендерну статистику. За останніми даними чисельність жінок в області становить 53,3% від загальної кількості населення. На кожну тисячу жінок області у середньому припадає 876,3 чоловіка. Найбільший цей показник у віковій групі 20-24 років – на 1000 жінок припадає 1163,4 чоловіка. У послідуючих вікових групах співвідношення поступово змінюється у бік зменшення кількості чоловіків.
За 2005 р. в області народилося 23,9 тис. дітей. У порівнянні з 2004 р. кількість народжених збільшилась на 2,6%. Показник загальної народжуваності в області склав 9,9 особи на 1000 жителів проти 9 осіб на 1000 жителів в середньому по Україні. Жінки частіше всього народжують дітей у віці 20 – 24 роки. У 2004 р. частка дітей, народжених жінками цього віку, склала 35,7% від усіх народжених. При загальному зростанні народжуваності відбувається її скорочення у наймолодших вікових групах – 15 – 19 років у порівнянні з 2000 р. на 5,6%. У той же час народжуваність в інших вікових групах зростає. Особливо у віці 35 – 39 років – на 45,5% та 30 – 34 років – на 42,2%.
Світ жіночої праці продовжує відрізнятися від чоловічої видом роботи, оплатою, характером включення до складу робочої сили. Середньооблікова кількість найманих штатних працівників – жінок, зайнятих на великих та середніх підприємствах області у 2005 р. у порівнянні з 2004 р. збільшилась на 3,3% і становила 287,0 тис. осіб (53,6% середньооблікової чисельності працюючих по області). Як і раніше, найбільша кількість жінок зайнята в установах освіти (23,1% загальної чисельності працівників – жінок), охорони здоров’я та соціальної допомоги (18,9%), на підприємствах промисловості (11,7%), на підприємствах транспорту (11,5%).
У 2005 р. середньомісячна номінальна заробітна плата жінок становила 654,73 грн, що на 14,7% менше за чоловіків.
З усієї чисельності працюючих жінок в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюють 5 тис., або 5,1%. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, на підприємствах транспорту зайнято 2,3 тис. жінок (6,7% облікової кількості жінок), у промисловості – 2,2 тис. жінок (6,3%), в сільгосппідприємствах – 0,5 тис. жінок (1,9%).
Ця проблема зрештою має численні відголоски у кризовій медико-демографічній ситуації. До того ж показники забезпеченості закладами охорони здоров’я жінок з року в рік зменшуються, стан здоров’я жінок не поліпшується. Наприклад, кількість жінок з уперше в житті встановленим діагнозом злоякісного новоутворення становила 4786, або 372,4 на 100 тис. жінок. У жінок більша смертність від хвороб системи кровообігу, в той час, як чоловіки у 3,5 раза більше гинуть від травм і у 3,7 раза – від інфекційних та паразитарних хвороб. Позитивом можна вважати зменшення кількості абортів: у розрахунку на 100 пологів до 81,1, та у розрахунку на 1000 жінок фертильного віку – до 35,6.
При розгляді професійно-посадової структури виявляється нерівність шансів та можливостей для жінок і чоловіків щодо досягнення високих позицій у суспільно-економічній ієрархії. Більш ніж три чверті державних службовців жінки – 8119 осіб (77,0%), але серед керівників першої-третьої категорії жінки становлять лише 16,7%. Серед спеціалістів більш ніж три чверті посад займають жінки. В органах місцевого самоврядування в загальній чисельності переважають жінки – 3271 особа (74,8%).
На обліку у державній службі зайнятості на кінець 2005 р. перебувало 31,6 тис. незайнятих громадян, при цьому 31,1 тис. (98,2%) з них мали офіційний статус безробітних. Серед цієї категорії жінки становили 58,7% (18,2 тис. осіб). Безробітними, які не мали роботи протягом року, найчастіше згадувались такі причини відсутності роботи: звільнення за власним бажанням з останнього місця роботи (4,3 тис. осіб, з них жінки становили 57,1%); звільнення у зв’язку зі змінами на виробництві та скороченням штатів (1,9 тис. осіб, жінки – 57,1%); непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (0,6 тис. осіб, жінки – 69,2%). За 2005 р. зусиллями центрів зайнятості працевлаштовано 36 тис. осіб, серед працевлаштованих жінки становили більше половини (51,5 %).
Жінки Одещини володіють високим рівнем освіти. У 2005/06 навчальному році у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації навчалося 10,8 тис. жінок (43,5% від загальної чисельності студентів); у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації – 64,4 тис. жінок (53,9% від загальної чисельності студентів). На початок 2006 р. в аспірантурі навчалося 1105 жінок (55,0% усіх аспірантів) та 37 – у докторантурі (46,3% усіх докторантів).
В області у 2005 р. серед спеціалістів з вищою освітою, які виконують наукові, науково-дослідні та науково-технічні роботи більше двох п’ятих становлять жінки. Серед жінок-вчених Одещини 16 мають звання академіка або члена кореспондента (7,5% їх загальної чисельності), 1062 – професора або доцента (36,2%), 142 – старшого наукового співробітника (38,3%).
Сприяти забезпеченню рівності можливостей статей щодо досягнення високого соціально-економічного статусу здатне адекватне використання законодавчих норм і гарантій у соціально-трудовій сфері, стабільний соціально-економічний розвиток, який має тенденцію сприяти зростанню продуктивності праці та створювати нові можливості її застосування, а тому і зменшенню гендерної нерівності.
