Засуваю подалі під шубу фотоапарат, щоб бува не скомизився на морозі, і протоптаною стежкою спускаюсь вслід за бравими осичківськими жіночками до невеличкої річечки, що в’ється край городу. Поки вишукую місце, де б зручніше стати, молодички звично скидають халати і скачуть в ополонку, яку перед тим їм підготував Анатолій, чоловік однієї з моржих. Дівчата закликають і його до гурту. Взагалі-то Анатолій Федорович теж морж зі стажем, але в цей день він вирішив не порушувати жіночу ідилію. А ті плюскочуться, сміються, як в спекотний день. На них з цікавістю задивилось хлопченя, що каталось на санчатах.
Зимова купіль завершується, і ми повертаємось у теплу хату, де вже на плиті закипів малиново-липовий чай.
В родині Любові Володимирівни та Анатолія Федоровича Процідилів все підпорядковане здоровому способу життя. А ще ця сім’я дуже гостинна. У них навіть взимку і в прямому, і в переносному значенні слова двері хати відчинені навстіж. Тут своєрідна роздягальня членів клубу за інтересами “Моржі”, який було офіційно зареєстровано в районному відділі культури в січні 2004 року. Хоч більшість його членів займаються зимовим купанням вже 13 років.
Надія Петрівна Пуденкова свого часу навіть їздила у Київ до Омельченка. Після того й захопилась моржуванням.
– Спочатку жінки ходили за декілька кілометрів до Південного Бугу, щоб односельці не бачили. Бо зразу кепкували з такого захоплення. “А тепер у нашому селі багато полюбляють холодну купіль”, – розповідає Тетяна Петрівна Сапожнікова.
– Батько однієї з моржих, Валентини Григорівни Паламарчук, – додає Любов Володимирівна, – вже понад сорок років купається взимку.
Всі члени клубу “Моржів” постійно спілкуються із учасниками інших клубів за інтересами, що діють при Осичківському будинку культури. До речі, кожен клуб має свій статут, програму і девіз. Наприклад, девіз “Моржів” звучить так: “Знай заповіді учителя Іванова і дотримуйся їх”.
Щодо спілкування між членами різних клубів, то воно вийшло якось само по собі. Скажімо, доньки Любові й Анатолія Процідилів – члени клубу “Діалог”. Інші моржихи, або члени їхніх родин, входять до клубів “Два кольори”, “Господарочка”. Тож всі свята стали проводити разом, ще й з родинами. Разом брали участь в акції “Милосердя”. Хоч самі вони вважають, що просто приготували щось смачненьке й пішли відвідати мешканців Концебівського будинку престарілих.
За вікном мороз і сонце, як у відомій поезії, а в хаті Процідилів тепло й затишно. Жінки-моржихи п’ють чай і навперебій розповідають про те неповторне відчуття, яке дарує зимова купіль. І роблять вони це з таким захватом, що й самій хочеться скинути одяг і побігти вже знайомою стежкою до річки, зануритись у крижану воду і відчути все те на собі.
