Служба в армії легкою не буває. Цю прописну істину знає кожен, хто з розмов друзів-товаришів, а хто і сам відчув правоту цих слів. Ратне діло за всіх часів та народів було привілеєм сильної половини людства, і заперечити це могли хіба що тільки легендарні амазонки і безстрашна Жанна Д’Арк, які свого часу не поступалися чоловікам мужністю та героїзмом. Але життя тече мов річка, все змінюється і уявити сучасні Збройні сили без представниць слабкої і прекрасної статі стало просто неможливо. Сьогодні практично в кожній військовій частині працюють жінки, які виконують безліч всілякої роботи, а іноді саме на їх ніжні плечі у повному обсязі лягають щоденні армійські труднощі.
Життя Тетяни Петрівни Паламарчук із армією пов’язане ось вже 18 років. Службу вона починала звичайним рядовим у ракетній бригаді у населеному пункті Березино, що під Одесою, там познайомилася і з своїм майбутнім чоловіком Сергієм, теж військовим. Потім були роки здобуття вищої освіти в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова та в Одеському фінансово-економічному університеті. Після отримання первинного офіцерського звання молодший лейтенант Тетяна Паламарчук продовжила службу на посаді помічника начальника штабу в окремому батальйоні супроводження вантажу. Продовженням військової кар’єри жінки в погонах стали армійські будні на різних посадах на вузлі зв’язку, медичному та фінансово-економічному управлінні Південного оперативного командування. Сьогодні майор Тетяна Паламарчук є старшим інспектором-ревізором. В її обов’язки входить контроль за фінансовою діяльністю військових комісаріатів. Одним словом, для недосвідченої людини це звичайна паперова та організаційна робота, якої іноді буває досить багато. Тим більше, що зараз вона має своєрідну специфіку. Але, не зважаючи на це, Тетяна Петрівна вникає у всі тонкощі.
“Наша Тетяна і на полігоні завжди серед кращих, і під час виконання своїх професійних обов’язків в колективі є лідером”, – кажуть про неї її нинішні співслужбовці.
І дійсно, за невеликий відрізок часу ця жінка змогла завоювати собі високий авторитет і довіру, показала себе не тільки чуйним , але і сумлінним офіцером. Та найголовніше: вона завжди з повагою відноситься до людей у погонах і вважає, що в армії проходять службу порядні і чуйні офіцери, які за будь-яких обставин ведуть себе, як справжні джентльмени по відношенню до жінок. Дійсно, працювати поряд з такими людьми легко і приємно.
Тож напередодні жіночого свята хочеться від усього серця побажати Тетяні Петрівні великого людського щастя, бути завжди такою ж доброю та чарівною, а головне, – здійснення всіх її заповітних мрій та бажань.
