РЯДКИ З ВІЗИТНОЇ КАРТКИ

Одеську обласну раду четвертого скликання сьогодні представляють 97 депутатів. Створені та функціонують 11 постійних комісій, 4 депутатські групи (“Регіональна ініціатива”, “Народний вибір”, “Блок Кармазіна”, “Сила народу”) та 5 депутатських фракцій (“Народний блок Литвина”; “Регіони України”, Промисловців і підприємців, “Народний союз “Наша Україна”, Всеукраїн¬ське об’єднання “Батьківщина”).

Одним з основних робочих органів обласного парламенту стала його президія, яку очолює голова облради. До її складу увійшли 11 представників постійних комісій і 9 представників депутатських груп та фракцій.

Для розробки й узгодження спільних дій було створено Координаційну раду з питань місцевого самоврядування. До її складу увійшли голова, заступники голови облради, міські голови (міст обласного значення) та голови районних рад.

Для обговорення найважливіших і найпринциповіших питань практикуються спільні засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування та президії обласної ради.

19 квітня 2002 року головою облради було обрано Володимира Миколайовича Новацького,

8 лютого 2005 року – Сергія Рафаїловича Гриневецького,

22 липня 2005 року – Федора Івановича Влада.

Незабаром обласна рада четвертого скликання проведе своє останнє, 31-ше пленарне засідання. У порядку денному понад десять питань, що стосуються обласного бюджету, програми соціально-економічного розвитку регіону та інших актуальних проблем.

За традицією редакція “Одеських вістей” спільно з депутатами облради на цій сторінці розповідає про те, як минули чотири роки наполегливої праці, що досягнуто, чого не вдалося до кінця зробити. Прозвучали й напутні слова до тих, хто увійде до нового складу депутатського корпусу вже в цьому місяці.

СЛОВО – ВЕТЕРАНАМ

І.І. НІТОЧКО – ДЕПУТАТ ОБЛРАДИ ЗА ВИБОРЧИМ ОКРУГОМ № 4

Мені навіть важко зразу сказати, скільки скликань був депутатом обласної ради. Отож є що з чим порівняти. У минулому багато депутатів були просто призначенцями, і це позначалося на роботі сесій, постійних комісій. Окремі з них, посилаючись на свою «вічну» зайнятість справами державної ваги, навіть не являючись на багато засідань, уникали доручень, слабко підтримували зв'язок зі своїми виборчими округами.

Кажу про все це, щоб наголосити, наскільки депутатський корпус істотно змінився. З кожним новим скликанням він дедалі більше вдосконалював стиль своєї роботи, наближався до конкретних проблем мешканців області.

Особливо хочу сказати про нинішніх своїх колег. Багато хто, незважаючи на ту ж зайнятість за основною роботою, сумлінно й ретельно виконував свої депутатські обов'язки. Ці люди не лише активно брали участь у засіданнях постійних комісій, сесій облради, але й часто ви¬їжджали до районів для вивчення окремих питань, зустрічалися зі своїми виборцями і багато в чому допомагали їм. Сподіваюся, що й наші послідовники вже п'ятого скликання підхоплять ці найкращі традиції і, попри те, що обиралися за партійних списками, не забудуть дорогу до своїх виборців.

І.Г. ДЮЛЬГЕР – ДЕПУТАТ ОБЛРАДИ ЗА ВИБОРЧИМ ОКРУГОМ № 16

Я депутат усіх останніх чотирьох скликань, за що, користуючись нагодою, ще раз хочу подякувати своїм виборцям із Іванівського району. Звичайно, вибори до місцевих рад потрібно було й цього року провадити за мажоритарною системою. Тоді буде менше випадкових людей. Адже наші прохідні трійки вибирали з десятка претендентів досить прискіпливо, знаючи про кожного кандидата, про всі його потенційні можливості.

Гадаю, що велику честь земляки виказували мені за результати моєї роботи керівником ПСП «Дружба народів», за конкретну допомогу односельцям і жителям інших сіл району.

Четверте скликання облради, на мою думку, було най¬працездатнішим, до його складу входили фахівці різного напрямку, і це дозволяло роз¬в’язувати грамотно багато питань, обстоювати інтереси виборців за будь-яких ситуацій. А коли за справу беруться професіонали, тоді швидше досягається узгодженість дій, і до серйозних конфліктів справа не доходить.

Хочу таким бачити і депутатський корпус нового скликання. Щоб ними керували не міжпартійні чвари, а інтереси виборців, бажання прискорити виконання багатьох конкретних справ для зміцнення економіки та соціальної сфери, особливо на селі.

М.Ю. ДЕРЕВЕНЧА – ДЕПУТАТ ОБЛРАДИ ЗА ВИБОРЧИМ ОКРУГОМ № 18

Ми чимало зробили для наших селян, підготували і ухвалили не одне рішення щодо допомоги сільському виробникові, захистові його інтересів.

І все ж самокритично скажу, що зробити могли набагато біль¬ше. І в плані фінансування довготермінових програм, і в плані по¬дання кон¬кретної й адресної до¬помоги економічно слабким господарствам, і в організації пільгового кредитування хліборобів.

Мої критичні виступи з трибуни обласної ради не завжди здобували розуміння і підтримку. А говорив я, начебто про справи нагальні, про потребу предмет¬ніше займатися селом, зміцнювати та розширювати його інфраструктуру, ділом дбати про насущні соціальні потреби села.

Принцип допомагати тільки сильним призвів до того, що багато колись міцних господарств розвалилися, їх просто розграбували і рознесли по домівках. А наші правоохоронні органи на багато скарг просто не реагували, а місцева влада підтримувала та залучала заїжд¬жих гастролерів, що забирали останнє в селян і зникали у «невідомому напрямку».

Такі факти потребували від нас принциповішого підходу до сільських проблем, критичнішої оцінки роботи місцевих виконавчих органів.

Зараз, коли селу нестерпно важко, мені важко бути оптимістом. А ще важче пускати повз очі слабку роботу окремих депутатів.

М.М. ТРИФОНОВ – ДЕПУТАТ ОБЛРАДИЗА ВИБОРЧИМ ОКРУГОМ № 29

Ми, ветерани і за віком, і за депутатським «стажем», здебільшого працювали в постійній комісії облради з питань розвитку місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності, етики та гласності. Отож знаю про роботу окремих депутатів і комісій не лише зі спільних за¬сідань, а з конкретних результатів виконаної роботи.

– Скажу щиро, багато моїх колег працювали з цілковитим самовідданням, жваво відгукувалися на різні доручення і заяви з місць. Організовували виїзні за¬сідання, створювали робочі комісії з різноманітних питань, уважно ставилися до запитів виборців.

Водночас хочу відзначити й таке. Я категорично проти закону про депутатську недоторканність. Але я проти і того, коли колеги без належної уваги ставляться до окремих фактів вілвертого тиску на депутатів, коли, наприклад, без підстав звільняють їх з роботи. Факти ці загальновідомі. І не буду їх повторювати. І не наводитиму їх зайве. Все-таки з депутатами не можна поводитися, як закортить новоспеченим олігархам і їхнім прихильникам у виконавчих органах влади.

ГОЛОВНЕ – НЕ ПАНІКУВАТИ!

З.М. ГРИШКО – ДЕПУТАТКА ОБЛРАДИ ВІД ВИБОРЧОГО ОКРУГУ № 11, ГЕРОЙ УКРАЇНИ

Нещодавно виповнився 31 рік, як я очолюю колгосп, а тепер – агрофірму “Маяк” Бере¬зівського району. За цей час доводилося зіштовхуватися з багатьма труднощами. Але такого в житті села, по-моєму, ще не було. Посіяні з величезними витратами озимі майже цілком загинули. Постраждали багаторічні насадження. Компенсація по 100 гривень за посіяний гектар – це досить символічне відшкодування вкладеної праці й коштів.

До мене часто приїжджають колеги з нашого й сусіднього районів з одним запитанням: що діяти далі? Ви, кажуть, наш Герой, депутатка обласної ради, досвідчена працівниця сільського господарства.

Що на це відповісти? Погода нікого не щадить. А сільське господарство – це цех просто неба, воно потерпає й від сильних морозів взимку, й від посухи влітку. Але, як казав мій земляк Макар Посмітний, нехай хоч каміння з неба падає, а хліб треба вирощувати. Ось із таким настроєм і почали переглядати свої робочі плани щодо проведення весняних польових робіт, формування зернового клину. Розрахунки показують, що збільшення площ під ярові зернові культури й кукурудзу дозволяють нам набрати валовий збір зерна. Разом з тим збільшимо посіви однолітніх і багаторічних трав, інших кормових культур. Звичайно, навесні рільникам буде важко, навіть дуже. Але головне – не панікувати, не опускати руки або пустити все напризволяще. Треба діяти й діяти.

Впевнена, що село не залишать у біді. Але про це маємо подбати й ми, депутати й четвертого, і майбутнього – п'ятого скликання. А поки що в цьому питанні більше розмов і всіляких паперів, аніж реальних дій.

І друге, що хотілося сьогодні порадити своїм колегам. Не можна за жодних умов полишати свої господарства, як би вони не називалися і яку б форму об'єднання не мали, без тваринницьких ферм. Їх відсутність – це перший сигнал майбутнього лиха, що вже багато хто відчув на практиці.

Але тваринництвом потрібно займатися ґрунтовно, на науковій основі, маючи солідне поголів'я корів, іншої живності. Скажімо, ми минулого року одержали на кожну з 584 корів понад 4 тисячі літрів молока. Рентабельність піднялася майже до 50 відсотків. Отримано серйозний прибуток, який дозволяє нам відносно вільніше лавірувати у форс-мажорних обставинах.

Але хочу ще раз повторити, що тваринництво – справа досить трудна й потребує повсякденної уваги. Вона до снаги тим керівникам, які хочуть жити безтурботно з осені до весни.

І ще про одне хочу сказати. Яких би труднощів сьогодні наші господарства не зазнавали, ми не мусимо полишати мешканців села сам на сам з їхніми бідами. Про це я не раз говорила і з трибуни обласної ради. Доки існує контингент малозабезпечених, які не мають коштів навіть на найпотрібніше, ми, депутати сьогоднішнього й завтрашнього дня, маємо постійно про них дбати. Я вважаю це своїм пос¬тійним обов’язком і керівниці, і депутаки, і просто громадянки.

Незабаром завершується наша робота в обласній раді. Яким буде новий склад – сказати важко. Але знову ж тим, хто не потрапляє до його нового складу, теж не треба панікувати, впадати у крайнощі.

Повага людей, їхня подяка заслуговуються не титулами й званнями, а завзятою повсякденною працею. Повірте мені на слово, що не щодня хочеться о 5 годині ранку їхати на ферму. Але, перемагаючи всі труднощі, все ж таки поспішаю до доярок, які при самій моїй появі одразу міняють свій настрій. І вже десь чути пісню. На душі одразу стає тепло й радісно.

ДОВІРА ЛЮДЕЙ – НАЙВИЩА НАГОРОДА

В.В. Левчук – голова постійної комісії облради з питань законності, правопорядку, прав громадян і міжнаціональних відносин

Щойно закінчилося засідання комісії, яке тривало декілька годин. Одразу прошу звернути увагу на дві цифри – 46 і 28. Перша означає кількість наших засідань у цьому четвертому скликанні, а друга – число основних питань, внесених до порядку денного.

І такі засідання далеко не виняток. Люди з усієї області йдуть до нас, пишуть заяви, просять допомогти у вирішенні різних позовів. Багато які з них породжені недосконалістю нашого законодавства, що дає змогу одним – зловживати своїм становищем, а іншим – довго й часто безрезультатно шукати істину. Особливі докори наші виборці адресують судовим органам. Та й за іншими джерелами видно, що третя влада явно часто керується не законами, а інтересами певних осіб.

І люди йдуть до нас, шукають у нас захисту. Ми робимо все можливе. Залучаємо прокуратуру, інші правоохоронні органи, просимо перевірити, створити додаткові комісії. Іноді їх створювали самі.

Ми працювали в тісній співпраці з правоохоронними органами, знаходили їхнє розуміння й підтримку. Комісія багато зробила для зміцнення органів міліції, особливо її головної ланки – дільничних підрозділів, їх забезпечення потрібним транспортом та службовими приміщеннями.

Комісія неодноразово зверталася при вирішенні тих чи інших питань до обласної ради, направляла свої листи до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, інших державних органів влади. І скрізь порушувалося питання про потребу вдосконалювання законодавчої бази, не досить опрацьованої для боротьби з багатьма негативними явищами в країні й області.

І все ж таки, гадаю, ми були дуже уважними до людей. Вони нам довіряли своє найпотаємніше й щиро вірили в допомогу комісії. А довіра – це для нас найвища нагорода.

НА ТРИБУНУ 31-Ї СЕСІЇ

БЮДЖЕТНІ НЕСТИКОВКИ

Г.М. ПІДДУБНИЙ – ДЕПУТАТ ОБЛРАДИ ВІД ВИБОРЧОГО ОКРУГУ № 19

Як завжди з великою цікавістю ознайомився з матеріалами майбутньої 31-ї сесії облради. І, звичайно, передусім, як то кажуть, з олівцем у руках, перечитав пропонований звіт про виконання обласного бюджету за минулий рік.

І довелося багато чому дивуватися. Навіть побіжний погляд на запропоновані матеріали з’ясовує, що окремі розпорядники обласного бюджету не використали гроші цілком, інші – не домоглися одержання запланованих ресурсів. Залишилися неосвоєними понад 20 млн гривень, виділених управлінню капітального будівництва. І водночас багато об'єктів фінансової підтримки не здобули. Скажімо, та ж аварійна школа в селі Шершенці Кодимського району. А сталося все це через те, що кошти зосередили в одніх руках, позбавивши райони змоги самим розпоряджатися своєю квотою, як це було раніше.

Інші розпорядники бюджетних коштів не били на сполох з приводу того, що їх знову обійшли в розрахунках. Заклади охорони здоров'я недоодержали 22 млн гривень, заклади соціального захисту – 7 млн гривень, серед них близько 6 млн – будинки-інтернати. А на управління освіти і науки обласний бюджет заборгував 14,9 млн гривень.

Є питання й щодо виконання дохідної частини бюджету, що, як відомо, складається з податкових надходжень від підприємств області й субвенцій із держбюджету. За підсумками року область недоодержала 63,7 млн гривень субвенцій. З них 6,2 млн – на подання допомоги малозабезпеченим сім’ям, 25,6 млн – на оплату пільг за комунальні послуги. Великі недоплати за статтями, які передбачають придбання твердого палива, скрапленого газу, на со¬ціально-економічний розвиток, запо¬бігання аваріям і техногенним ката¬строфам, на будівництво газопроводів – відводів і газифікацію сільських населених пунктів. За останньою статтею видатків недоотримано 14,9 млн гривень. Але ж на такі кошти можна було газифікувати цілком той же Кодимський район.

Всі ці факти мусять здобути на сесії облради принципову оцінку, й не треба обмежуватися черговою фразою «взяти до відома». Потрібно глибоко проаналізувати причини того, що сталося, аби щось таке не повторилося й цього року.

УВИРАЗНИТИ ПРІОРИТЕТИ

А.Є. РАДЧУК – ГОЛОВА ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ ОБЛРАДИ З ПИТАНЬ ЕКОНОМІКИ, ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ

Насамперед хочу відзначити, що останнє засідання нашої комісії відбулося в цілому складі. Всі депутати прийшли святково одягненими, при багатьох регаліях. Але це не позначилося на звичайному робочому ладі. Тим більше, що обговорювалися проекти досить важливих, можна сказати, доленосних документів для нашої області.

Йшлося про програму соціально-економічного розвитку області: її виконання за рік минулий і затвердження головних напрямів розвитку Одещини на рік нинішній. Відповідні управління облдержадміністрації підготували матеріали, які були зведено до єдиного документа Головним управлінням економічного розвитку та європейської інтеграції. Роботу виконано велику, але в комісії все ж таки з'явилося чимало принципових питань і зауважень.

Передусім, про підсумки минулого року. У проекті документа упущені показники виробництва найважливіших видів промислової продукції. Особливо в переробній і продовольчій галузях, які є визначальними для нашого регіону.

Немає виразної картини роботи транспорту та зв'язку. Як зазначив депутат І.Є. Левицький, у звітах пос¬тійно бродять ті самі приклади про роботу залізниці, яка була виконана вже багато років тому.

Особлива стаття – інвестиційна робота. Як відомо, вона не принесла бажаних результатів. У документі не розкрито причини того, що сталося, а їх не всі можна віднести до розряду об'єктивних.

А все це так, бо в проекті не простежується критичний підхід до аналізу підсумків року. Скоріш, усе йде від бажання показати лише позитивні моменти.

Такий підхід позначився й у проекті Програми соціально-економічного розвитку області на поточний рік. Тут у нас зауважень іще більше. Вони, насамперед, стосуються подальшого розвитку агропромислового комплексу в умовах загибелі багатьох озимих і багаторічних насаджень, подальшого скорочення поголів'я у тваринництві.

На сьогодні в області діє 57 ре¬гіональних програм. Але будуть фінансуватися, і те в межах 1 – 10 відсотків, менше половини з них. Це теж питання, яке вимагає серйознішого аналізу й інших висновків.

Одне слово, депутати М.А. Тиндюк, М.Ю. Деревенча, Г.М. Піддубний, І.Ю. Левицький, А.М. Побережнюк ви¬словили чимало й інших зауважень. За¬пропоновано зважати на них у новому проекті Програми й подати його на розгляд сесії облради.

ДЕПУТАТИ В БІЛИХ ХАЛАТАХ

О.І. ВЕРБА – ГОЛОВА ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ ОБЛРАДИ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ І ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Важко зараз сказати, чи є питання у медичному обслуговуванні, яким би не займалася наша пос¬тійна комісія. Були й такі, що потребували негайного вирішення, швидкого реагування. Завдяки високій професійній підготовці депутатів це майже завжди вдавалося зробити. А зверталися до нас не лише працівники медичних установ, але й багато мешканців області.

Але головну увагу ми приділяли перспективним питанням, розробці та затвердженню довготермінових програм за найактуальнішими проблемами.

Візьмімо ті ж програми боротьби з туберкульозом, іншими інфекційними захворюваннями. Тут ми не давали спокою ні управлінню охорони здоров'я та медичних катастроф облдержадміністрації, ні керівникам профільних обласних лікарень. І багато що вдалося зрушити з місця. Особливо у плані про¬філактики та лікування хворих на туберкульоз. Сьогодні ситуація значно покращилася, і область за цим показником, нарешті, залишила їй одне з останніх місць в Україні.

Але мізерні бюджетні кошти ніколи не дають змоги організувати сучасне лікування, придбати потрібну медичну апаратуру, впроваджувати останні новинки і відкриття.

Та все ж і в цьому напрямі вже є великі набутки, особливо для обласної та профільної лікарень. Не завантажуватиму читачів їхніми довгими назвами. Але те, що багато сучасних апаратів та інструментів уже прийшли до нашої області і стали надбанням багатьох міських і районних лікарень – доконаний факт, і це дає надію.

Все прийшло, звичайно, не саме собою. Депутати завжди били на сполох за кожним негативним фактом або нерозв’язаною проблемою. Ці питання докладно вивчалися на засіданнях комісії, виносилися на розгляд сесій. Особливо активними були депутати В.Г. Бабіченко, В.І. Байрак, О.О. Лосєв та багато інших.

Ми вдячно говоримо і про депутатку-лікарку В.Є. Лосєву, яка працювала в іншій постійній комісії, але завжди охоче нам допомагала, брала участь у спільному вивченні питань, підготовці проектів рішення. Це була справжня солідарність людей у білих халатах.

ДУМКА НЕ СТОРОННЬОГО

В.А. КАЛІНЧУК – НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

Я був депутатом місцевих рад багато років. І по собі знаю, яка це нелегка праця. Особливо, якщо до дорученої справи ставитися з усією відповідальністю і по-справжньому цінувати довіру своїх виборців.

Зустрічався з депутатами облради нинішнього, четвертого скликання і у сесійній залі, і у виборчих округах. Особливо тих семи районів, що входили до Роздільнянського виборчого округу за виборами до Верховної Ради. Одне скажу, – що люди на місцях усе помічають: і як депутат виконує свої обіцянки, і як здійснює прийом виборців, і як реагує на їхні запити. Тут нічого не приховаєш, нічого не сховаєш. Про багатьох депутатів облради там говорять із вдячністю. Але доводилося чути гіркі слова зневіри. Не називатиму прізвищ. Багато на місцях, та й в обласній раді, добре знають, про кого тут мова йде. Хто наобіцяв дуже багато, а потім забув дорогу до своїх виборців.

На самих сесіях, засіданнях постійних комісій, де мені вдалося побувати за минулі чотири роки (а я ніколи не гаяв нагоди, щоб узяти участь у пленарних засіданнях), депутати теж продемонстрували свою готовність обстоювати інтереси області, її мешканців теж по-різному. Були активісти, які навіть зловживали змогою виступити з трибуни сесії, а були й такі, що чотири роки відмовчувалися, обмежуючись лише участю в процедурі голосування.

І все-таки можу запевнити нинішній депутатський корпус, що він працював продуктивніше і професійніше, ніж минулі склади. Провадилася велика плідна робота в багатьох постійних комі¬сіях. Стали частими їхні виїзди до районів, спільні засідання.

Гадаю, що багато депутатів облради ще почують слова вдячності від своїх виборців, і їм знову викажуть довіру продовжити початі добрі справи.

В.І. МАЙСТРО – ГОЛОВА БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Як відомо, в органах місцевого самоврядування немає вертикалі взаємопідпорядкованості або інших правових дій. Але було створено Координа¬ційну раду з питань місцевого самоврядування при голові облради, куди увійшли всі мери міст обласного значення, голови районних рад, взявши на себе ці функції.

Мене негласно призначили на символічну посаду старости представників сільських райрад. До мене зверталися з питаннями мої колеги, через мене і з моєю участю формувалося багато колективних звертань безпосередньо до обласної ради, до її голови та президії.

Хочу сказати, що ми завжди здобували підтримку у ке¬рівництва облради, президії, всього депутатського корпусу. За чотири роки не було жодного випадку якогось протистояння чи блокування інтересів того чи іншого району або цілого регіону. Звичайно, не обходилося без розбіжностей, особливо при формуванні обласного бюджету на черговий рік або ухваленні списку об'єктів, які належало будувати чи ремонтувати коштом бюджету розвитку.

Але після обговорення завжди доходили компромісу, розуміючи, що за виділювані мізерні суми всіх проблем одразу не розв’язати.

Окремо хочу сказати про виїзні засідання Координаційної ради в багатьох районах області, які часто практикувалися, коли головою облради був Володимир Миколайович Новацький. Користь від них була величезна. І для організаторів зустрічі, і для колег із інших районів. На жаль, цю роботу потім було невиправдано згорнуто.

Гадаю, новий склад облради, та й Координаційної теж, знову знайде порозуміння і продовжить добру традицію, що сприяла і зміцненню зв'язків між районами й облрадою, і підвищенню професійної майстерності депутатів місцевих рад.

ЧОТИРИ РОКИ ЗА ОДНІЄЮ «ПАРТОЮ»

Оcь так вони сиділи на кожній сесії облради: Г.Г. Чи¬клікчі, А.І. Гайдаржи та П.А. По¬бережнюк (на знімку: справа – наліво). На роботі в них різноманітні обов'язки. Перший очолює широко відомі СВК «Дружба» у Саратському районі, другий – директор Рівненської ЗОШ № 2 Тарутинського району, третій – займається земельними проблемами на обласному рівні. Вони є взірцем відповідального ставлення до довіреної ділянки роботи, виказують принциповість в обстоюванні інтересів держави та своїх виборців. Через це для декого вони ставали іноді «незручними», незговірливими, некомпромісними.

На одного з них було навіть здійснено хуліганський напад з тілесними ушкодженнями. Чули багато погроз та інше.

Але принципам своїм залишаються вірні. Тому часом різко виступали на сесіях, на засіданнях постійних комісій, у депутатських фракціях і групах.

Чотири роки провели вони на сесіях та інших засіданнях за одною «партою». Просто так розпорядився жереб. Але залишилися вони людьми зовсім різними, зі своїми внутрішніми інтересами й орієнтирами на майбутнє. Чи зустрінуться вони ще в сесійній залі? Не знаємо. Але знаємо, що і далі служитимуть людям.

ВЕЛИКА ШКОЛА

Віталій Кольцов був і залишився наймолодшим депутатом облради. Але з перших днів залучився до роботи. Сьогодні про нього з великим схваленням відгукуються голова постійної комісії з питань освіти, науки, культури, спорту і у справах молоді В.А. Сминтина, інші депутати. Та воно було видно з його реакції на події в залі засідань, сесій, у тій же постійній комісії. Від доручень ніколи не відмовлявся, їздив по школах, інтернатах, інших соціальних об'єктах. Причому часто ці доручення доводилося виконувати з депутаткою з тієї ж постійної комісії А.В. Костроміною. Вона теж добре відома всьому депутатському корпусові своєю принциповістю, готовністю обстоювати інтереси своїх теплодарських виборців.

Обоє депутатів не раз зверталися з запитами до керівників облдержад¬міністрації, її управлінь, до прокуратури та інших правоохоронних органів і наполегливо домагалися розв’язання порушених питань.

– Обласна рада, – говорить Віталій Михайлович, – це велика школа для мене. Я тут багато чого навчився в роботі з людьми, захист їхніх інтересів.

З ним згодна й Алла Вікторівна. Знання та досвід, набуті в обласній раді, багато в чому допомогли їй успішно розв’язувати проблеми Теплодара, де вона працює заступником міського голови.

ПІТИ, ЩОБ ПОВЕРНУТИСЯ

Серед депутатів обласної ради нинішнього скликання 40 чоловік обиралися вдруге, втретє і навіть вчетверте. Оцінки цього факту породжували всілякі думки. Але все-таки довелося визнати, що ротація відбулася досить істотна, і багато претендентів стали депутатами вперше.

А з іншого боку, якби не було в депутатському корпусі «старої гвардії», порушилася б переємність у роботі, нове скликання розпочинало б усе з нуля, з тривалого навчання й опанування професійних навичок.

Такого у практиці роботи обласної ради нинішнього скликання не спостерігалося. Більше того, були визнані всі раніші ухвали, продовжена робота з виконання затверджених попереднім складом облради довготермінових програм і зобов'язань.

Як складеться доля облради надалі? Все, звичайно, залежить від нового складу депутатського корпусу. Але одне можна сказати напевне: у його складі обов'язково будуть і ті, хто вже добре вивчив нелегку справу; слуги народу, знають, як планувати роботу всіх ланок облради, практику розробки та винесення рішень.

Отже, можемо сподіватися, найкращі традиції будуть збережені й розвинуті. А це так буде потрібно в наступному скликанні, коли деякі райони можуть опинитися навіть без єдиного свого представника в обласній раді. Звиклі до трьох «бойових помічників», тепер на місцях шукатимуть опори у представників політичних партій і виборчих блоків.

Як воно складеться насправді, одержимо відповідь дуже швидко. До формування нового депутатського корпусу залишилися лічені дні...