Чергове засідання Одеського міськвиконкому, яке відбулося минулої п'ятниці, як звичайно, розтяглося на кілька годин. Воно й не дивно: на порядку денному – кілька блоків питань, що стосуються компетенції найрізноманітніших управлінь міськради.
Першій слово було надано Світлані Бедрезі – начальниці міського управління фінансів. Її доповідь була присвячена лімітам споживання енергоносіїв для бюджетних установ. Докладна таблиця, що додавалася до доповіді, містила дані про ліміти на різні види енергоносіїв по кожному району і кожній бюджетній установі Одеси. Якщо говорити про грошовий еквівалент, то на теплопостачання «бюджетників» 2006 року планується витратити 152,4 тисячі гривень, на водопостачання – 35,8 тисячі, а на електроенергію і газопостачання – відповідно 248,2 і 13,5 тисячі гривень.
– Хочу відзначити, що оплата енергоносіїв є захищеною статтею в бюджеті, – заявила Світлана Миколаївна. – Тому при формуванні тарифів по всіх галузях передбачене збільшення витрат від 20 до 26%. Так, за газом це «зростання» становить майже 7 млн гривень. Проте навіть це не означає, що питання затверджене остаточно. Якщо по якійсь бюджетній установі цих лімітів виявиться недостатньо, ми ладні розглядати пропозиції начальників відповідних структурних підрозділів і вносити свої зміни, так само, як робили це протягом минулого року. Я наголошую на цьому питанні, бо іноді ми зіштовхуємося з тим, що наші підприємства (здебільшого електропостачання) свідчать про недостатні ліміти. Через це не проплачуються якісь витрати, можливе виникнення заборгованості за спожиті енергоносії. Таке неприпустимо. На сьогодні ми цілком забезпечені бюджетними призначеннями, тому такого терміну, як «перевитрата лімітів» і можливих відключень через це у нас в місті не мусить бути.
З наступним блоком питань виступив Андрій Іванський – начальник юридичного управління Одеської міськради. Кілька пунктів у членів виконкому жодних сумнівів не викликали. Зокрема були скасовані дозволи на експлуатацію та розташування двох об'єктів торгівлі. Простіше кажучи, закрито два магазини (на вулиці Мельницькій та Адміральському проспекті). Такі заходи були вжиті через низку порушень у роботі магазинів: брак даних про режим роботи і висновків санітарно-гігієнічної експертизи, неузгодженості в накладних, продаж товарів без інформації зрозумілою мовою (що дозволяє підозрювати використання контрабандної продукції) тощо. Тим більше, що повторні перевірки зафіксували відсутність будь-яких змін на краще.
А ось розгляд одного з протестів прокурора перетворився мало не на серіал. Оскільки справа перебуває в суді, обмежимося коротким описом ситуації. Якийсь громадянин С. у липні 2005-го одержав дозвіл виконкому «на проектування та реконструкцію квартири з розширенням через залучення нежитлових приміщень». Але під час цього захоплюючого заняття він (начебто) допустив низку порушень і відхилень від проекту. Нібито навіть в архітектора, який створював проект, немає ліцензії. Розібратися в цій історії досить непросто. Навіть юристи, які мають усі документи, висловлюють з цього приводу різні точки зору. Загалом, дискусія загрожувала затягтися надовго. Крапку в ній поставив мер Одеси Едуард Гурвіц. З деяким роздратуванням він зазначив, що взагалі навряд чи варто виносити такі питання на виконком, і нехай у всіх цих колізіях розбирається суд.
Значне зацікавлення присутніх викликало затвердження в новій редакції такого документу, як «Тимчасовий порядок обліку безгоспного нерухомого майна в м. Одесі». Уявіть, є в нас у місті безгоспна нерухомість! Наразі виявлено вже майже десяток об'єктів. Господарі-то в них очевидно були. Але, мабуть, з якихось причин «зізнаватися» їм зараз невигідно. Здавалося б, подальші дії зрозумілі – «нічийна» нерухомість переходить у власність територіальної громади. Але тут виникає певний юридичний казус. Відповідно до чинних правових норм, безгоспна нерухомість може перейти у власність міста лише через рік після того, як це рішення буде винесене й опубліковане. А тепер уявіть: стоїть зовсім ніби нічий будинок. Місяць стоїть, два, три... рік. Що станеться з ним за цей час? Чи не розтягнуть його по дощечці та цеглинці? Місту найвигідніше було б зразу приймати нерухомість на баланс і здавати в оренду, але закон цього не дозволяє. То що робити – рік охороняти? А чиїм коштом і за якою статтею? Проблема справді непроста, отож юристи міськради одержали своєрідне «домашнє завдання» – подумати, як можна вирішити таку ситуацію.
Ще з одним блоком питань ознайомив учасників засідання Микола Рубля – начальник міського управління ЖКГ. Насамперед він інформував про створення чергового об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Ніхто не заперечував. Далі – «про внесення доповнень до списків сімей, які потребують позачергового надання житла у зв'язку з виселенням з будинків, що загрожують обвалом». Ухвалено.
А далі, як кажуть, виник «один нюанс». До списків на позачергове відселення було запропоновано внести мешканців одного з будинків на вулиці Польській. Будинок постраждав від пожежі ще 2000 року, і відтоді його мешканці перебиваються як можуть. По-людському їхні проблеми цілком зрозумілі. Проте перший заступник міського голови Анатолій Ворохаєв зайняв досить тверду позицію. Коротко його аргументація зводилася до такого: у місті і так існують проблеми з наданням муніципального житла, більш ніж досить тих випадків, коли квартири надаються у зв'язку з цілковитим фізичним знесенням будинків, через регулярні підтоплення тощо. Що стосується будинку на Польській – то це трохи інший варіант, тим більше що більшість квартир були приватизовані. Грубо кажучи: пожежа – це проблеми самих мешканців, і розв’язувати їх вони повинні самостійно – чи коштом страховки, чи якимись іншими шляхами. Підтримати рішення про надання їм житла, – отже, створити прецедент, коли місто змушене буде взяти на себе непосильні зобов'язання стосовно всіх своїх мешканців.
Загалом же ситуація досить прозора: з одного боку шкода людей, з другого боку – невідомо звідки брати кошти на надання їм житла. У міському бюджеті їх явно немає. Варіант вирішення знайшли компромісний. Передбачається, що рано чи пізно (для постраждалих мешканців краще, щоб рано) у даний район прийде інвестор-забудовник. Отож: одним з його зобов'язань буде відселення нинішніх мешканців вулиці, зокрема й багатостраждальних погорільців. Звичайно, варіант не найшвидший, але хоча б перспективу якусь видно...
А ось у доповіді Євгена Брилька – начальника міського управління економіки та розвитку промислового та морегосподарського комплексу – йшлося про створення міської тристоронньої соціально-економічної ради. До її складу увійшов 21 представник – по 7 чоловік від міської ради, профспілок та міської організації роботодавців. У принципі, за своїми функціями рада багато в чому копіює аналогічну структуру, що є при обласній державній адміністрації. Просто рівень розв’язання питань інший – міський. І ще одна відмінність: вирішено, що до складу ради можуть входити представники не лише «офіційної» обласної Федерації профспілок, але й інших, так званих незалежних профспілок – якщо вони виявлять до цього інтерес. Як повідомив Євген Брилько, підготовка цього рішення проведена в межах виконання Указу Президента України «Про розвиток соціального діалогу в Україні» з метою підвищення ролі профспілок та організацій роботодавців. Головна мета ради – формування економічно-соціальної політики та запобігання соціальним конфліктам.
На засіданні виконкому було також розглянуто й низку інших питань, що стосуються управління комунальною власністю, державного архітектурно-будівельного контролю, використання земельних ресурсів та ін. Було також проведено презентацію нового сайту Одеської міської ради. Матеріал, присвячений останньому пункту, читайте в одному з найближчих номерів «ОВ».
