Якось була свідком, коли лікарка вмовляла одного чоловіка зробити флюорографію. Що вона тільки йому не говорила, як не доводила важливість такого обстеження, не погоджувався.
– Та навіщо воно мені? Й так проживу.
– Дядьку Іване, дозволите “сфотографувати ваші легені”, дам сто грам. Очі в колишнього їздового спалахнули і він швиденько пішов у пересувний флюорографічний ка¬бінет. А потім, випивши обіцяні сто грамів, задоволений почимчикував додому.
– Що ви можете сказати про таке? Звертаюся до головного лікаря Ширяївської ЦРЛ О.М. Волкової.
Ольга Миколаївна тяжко зітхає, а потім каже:
– Більшість сільського населення дуже не любить лікуватися. Саме тому хворі звертаються до фахівців вже тоді, коли практично допомогти не можна. Ми часто зустрічаємося із занедбаними формами онкозахворювань, туберкульозу. Нерідко, приїхавши до села, не можна вмовити людей пройти обстеження. Найважче змусити це зробити тих, хто відноситься до так званої групи ризику, а саме вони найчастіше хворіють на туберкульоз, вензахворювання. Тож, щоб їх обстежити, іноді доводиться застосовувати майже абсурдні методи. Як от цей, про який ви згадали.
– З перших днів березня в Україні стартував місячник “День здоров’я сільських мешканців”. Що передбачає ця акція?
– Я б не сказала, що це місячник. Це початок тривалої планової роботи щодо профілактики, діагностика та надання медичних послуг в сільській місцевості. З цього приводу вже відбулося декілька селекторних нарад. Як сказала директорка департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Раїса Мойсеєнко, наслідком цієї роботи має стати створення нормативного документа, який змінить схему профоглядів та подання медичної допомоги сільським мешканцям.
– Що робиться безпосередньо в Ширяївському районі?
– Ми поставили собі мету – за два місяці обстежити всіх людей на селі. Для цього розроблено графік виїздів до населенних пунктів району, створено бригаду, забезпечено облік проведеної роботи та передання інформації до обласного управління. Крім того, згідно з наказом управління охорони здоров’я, в кожному районі створено координаційну раду, до якої входять спеціалісти Одеського державного медичного університету дитячого та дорослого профілів.
– Як я розумію, ці два місяці тільки старт?
– Так, огляд хворих триватиме... Той комплекс обстежень, які провадяться нині, дає змогу виявити будь-яке захворювання.
– А якщо будуть якісь сумніви?
– Тоді залучатимуться фахівці обласних закладів охорони здоров’я для поглибленого обстеження людей, в яких є підозра на те чи інше захворювання. Поряд з цим в рай¬лікарні провадитиметься відбір хворих для лікування в районній та обласних, зокрема спеціалізованих, лікарнях республіканського значення.
– Наскільки, на вашу думку, актуальна ця акція?
– Я вважаю, що дуже своєчасна,бо останнім часом дуже погіршилися показники здоров’я сільських мешканців. Однією з причин є недоступність селянам медичної допомоги. То немає ФАПу, то – фахівця, а то – автобусного зв’язку, або просто бракує коштів, щоб доїхати до лікарні. І як наслідок – погіршення демографічної ситуації. У Ширяївському районі 2005 року народилося 238 дітей, а померло 569 осіб.
– Будемо сподіватися, що цей захід дасть позитивні наслідки.
