Всім відомо, що залишки добрив, гербіцидів, пестицидів, які ще в чималих кількостях є в напіврозвалених хімскладах, завдають тепер тільки шкоду. Нерідко їх можна зустріти на краю поля, в лісо¬смузі. Зде¬більшого ніхто вже не знає ні їх назви, ні терміну придатності.
Такі “скарби” тепер стали своєрідними “мінами” сповільненої дії. Адже, розкладаючись, хімічні речовини, випаровуються, забруднюючи навколишнє середовище. Така проблема є актуальною для Любашівського, Савранського і Ширяївського районів.
Коли я писала цю кореспонденцію, у Любашівському районі, наприклад, було 12,2 тонни таких хімікатів. Як повідомив начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Іван Миколайович Узун, були спроби щось зробити для їх знешкодження неодноразово. Торік заощаджено 14660 грн з природоохоронного фонду. За них вирішено відремонтувати один із хімскладів, який розташований за селом і поблизу нього немає водоймищ. Для початку цієї роботи вже було складено кошторис. Інший крок – звезення в одно місце всіх розкиданих по ра¬йону застарілих добрив. Але для цього теж потрібні кошти, причому чималі – 60 тисяч гривень. Справа в тім, що перевезення цього вантажу дозволяється тільки спе¬ціалізованим транспортом і організацією, яка має на це ліцензію. В даному випадку цю роботу може виконати одеська фірма “Роден”. Але й це тільки напівзахід. Для остаточного знешкодження цих речовин, тобто подальшої їх ути¬лізації, ще потрібно 200 – 250 тисяч гривень.
– Тож, – бідкається Іван Миколайович, – без обласної та державної підтримки ми цю справу не завершимо.
І це не перебільшення, адже остаточну утилізацію в нас на Україні має право проводити тільки фірма “Шостка”, послуги якої саме стільки коштуватимуть.
Проблема хімскладів, які в наслідок реформування агропромислового комплексу виявились безгоспними, дуже гостро стоїть і у Савранському районі, де налічується 12 складів отрутохімікатів, з яких лише один в ЗАТ АПК “Саврань”, що в селі Полянецькому, паспортизоване.
Приміщення ж аналогічного складу у селі Бакша, що теж відноситься до цього господарства, перебуває в занедбаному стані. Чимало залишків невідомих отрутохімікатів купами лежать у приміщеннях хімскладів. Хоча приміщеннями ці споруди можна назвати тільки умовно. Вимоги щодо їх консервування не виконані в жодному агроформуванні, де вони є. Дахи протікають або ж уже зовсім розібрані. За даними відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та надзвичайних ситуацій на таких складах лежать майже сім тонн невідомих отрутохімікатів. Крім того, що вони, розкладаючись, забруднюють навколишнє середовище, є й інша небезпека. Влітку 2002 року на вже згадуваному Бакшанському складі виникла пожежа. І шлейф їдкого диму дістався аж до села. Тоді пожежникам вдалось загасити вогонь, але шкоду здоров’ю людей цей об’єкт встиг заподіяти. На жаль, є випадки, коли деякі фермери, дрібні землекористувачі проникають в приміщення складів, в яких залишилися отрутохімікати, беруть їх і використовують на полях. Таким чином у рослинницьку продукцію потрапляють небезпечні для здоров’я людей хімічні речовини. Здебільшого така продукція лабораторного конт¬ролю не проходить і безперешкодно потрапляє до споживачів.
Потенційна небезпека від залишків заборонених та невідомих отрутохімікатів досить серйозна. Адже в складах лише Савранського району, за даними управ¬ління агропромислового розвитку РДА, перебуває майже дві тонни 50-процентного ДДТ.
У Ширяївському районі дещо інші проблеми, але вони мають той же хімічний “присмак”. Ще в колгоспну добу в Затиший був побудований міжгосподарський хімсклад, який обслуговував всю центральну і північну зону району. Під час реформування він залишився безгоспним. На той час в ньому зберігалося ще 118 тонн хімікатів. Тепер точну їх кількість назвати ніхто не може, так як з моменту тієї останньої офіційної звітності вони туди ще підвозились. Щоб убезпечити жителів району від цього хімічного непотребу, поруч було збудовано нове приміщення, а всі наявні хімічні суміші затарено в спе¬ціальні контейнери і складено там. За свідченнями фахівців, таким чином вони можуть зберігатись без шкоди довкіллю до 100 років. До речі, коли затарювали затишанські, до них приєднали ще привезені із Макарового, Григорівки, Вікторівки та Новоандріївки. Та проблему очищення території району від невідомих та небезпечних хімікатів ще з порядку денного не знято. По-перше, в селах ще є близько 10 тонн таких сумішей. По-друге, згідно з розпорядженням РДА, за погодженням з обласним управлінням екологічної безпеки новий склад передано на баланс ВАТ “Фрунзівська сільгоспхімія”. Поки що його утримують за кошти обласного природоохоронного фонду, які виділені для цієї мети Ширяївській РДА. Але їх вистачить на якихось два місяці. А що далі?
Найгостріша проблема полягає в тому, що навколо старого приміщення затишанського складу забруднено понад 2000 кубічних метрів грунту, який несе небезпеку і людям, і навколишньому середовищу. Утилізувати його можна тільки за допомогою фірми “Шостка”, але для цього потрібно не менше 400 тисяч гривень.
Наведені приклади свід¬чать, що цю проблему необхідно вирішувати на обласному, а можливо, й на державному, рівні, бо на місцях це будуть лише напівзаходи.
