Як уже знають наші читачі, 18 травня на шпальтах «Одеських вістей» було опубліковано проблемну статтю спеціального кореспондента Богдана Сушинського «Екологія совісті: балтська аномалія», в якій ішлося про те, що в центрі старовинного міста Балти, у чудовому куточку між районним Будинком культури та берегом річки Кодими, споруджуються автозаправна станція та стоянка автомобілів.
Сьогодні ми повертаємося до цієї теми. Причини для цього вагомі: по-перше, незважаючи на ухвалу Балтського районного суду від 3 травня 2006 року, яка зобов’язує ТОВ «СК Петролеум» припинити будівництво АЗС, в реальній дійсності це будівництво триває ударними темпами. По-друге, в статті «Екологія совісті: балтська аномалія» автор торкався здебільшого дій міської влади та реакції на них районного суду і прокуратури. Але настав час поговорити й про діяльність тих органів та організацій, які мали б рішуче виступити на захист цього природного куточка в самому серці старовинного міста, але не виступили, або виступили мляво і невчасно.
Так, справді, ухвала Балтського районного суду щодо будівництва (а нагадаю, що це вже друга аналогічна ухвала) була категоричною і принциповою: “Зобов’язати ТОВ “СК Петролеум” припинити будівництво АЗС та будь-які будівельні роботи на будмайданчику по вул. Уварова в м. Балті Одеської області поряд з Будинком культури, до розгляду справи судом по суті. Копію ухвали направити для виконання ТОВ “СК Петролеум”, а також відділу державної виконавчої служби балтського району Одеської області”.
Маючи копію цієї ухвали, я побував у прокурора району, в мера міста, а також у голови райдержадміністрації та голови райради (ці двоє голів на той час були в одній особі), одначе, як свідчать телефонні дзвінки та листи балтських активістів-екологів, ніхто і не думав будівництво це зупиняти. Хоча всі добре знають, що районний Будинок культури є пам’яткою архітектури, а крім того, можна вважати, що він є і своєрідною пам’яткою історії міста; що і він, і прилеглий сквер, в якому будують автозаправну станцію, – є місцями масового відпочинку.
Тим часом моє редакційне досьє поповнюється новими матеріалами та документами. Найбільш загадковим із них є лист (№ 198 від 17.03.2006 р.) міського голови (тепер уже колишньо¬го) О.Ю. Гедзуна на ім’я районного прокурора С.В. Сакала: “На Ваш протест за № 315/8 від 7.03.2006 року Балтська рада повідомляє, що розпорядження міського голови за № 94 від 14.07.2005 року “Про затвердження акту попереднього вибору земельної ділянки” відмінено розпорядженням за № 39 від 17.03.2006 року”. Як його розуміти? Що будівельники вже не мають права на відведену їм раніше ділянку? Тоді, чому будівництво продовжується? А ось відповідь на звернення групи балтян що надійшла з Києва, від Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища М. Кострова.
“Шановні мешканці м. Балта!
Мінприроди України розглянуло Ваше звернення щодо будівництва ТОВ “СК Петролеум” (далі – “Товариство”) автозаправної станції (далі – “АЗС”) по вул. Ткаченко в м. Балті, і в межах компетенції повідомляє:
Спеціалістами державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області 26 лютого 2006 р. здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при будівництві АЗС. В результаті перевірки встановлено: Товариством укладено договір оренди земельної ділянки з Балтською міською радою Одеської обл. від 2.05.2003 р. серії ВАК № 500938 (терміном на 5 років) площею 0,14 га. При перевірці книги державної реєстрації договорів оренди в Балтському райвідділі Одеської регіональної філії ДП “Центр державного кадастру при Держкомітеті України по земляних ресурсах”, даного договору оренди земельної ділянки не виявлено, що є порушенням вимог ст. 125 Земельного Кодексу України.
Згідно з класифікацією Водного кодексу України (ст. 79), Кодима відноситься до середніх річок, розмір прибережної захисної смуги для яких встановлено 50 метрів (ст. 88 Водного кодексу). Товариством, у порушення висновку державної екологічної експертизи, зменшено відстань по урізу води р. Кодима на 4 метри. Крім того, без оформлення документів на право користування земельною ділянкою влаштовано будівельний майданчик АЗС площею 570 м2, який розташовано повністю у прибережній захисній смузі. На час перевірки роботи з будівництва не здійснювались. У зв’язку з тим, що раніше вжиті заходи впливу на керівництво АЗС не привели до усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, першим заступником Головного держінспектора з охорони навколишнього середовища Одеської обл. прийнято рішення від 8.02.2006 р. № 3 “Про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності ТОВ “СК Петролеум” по будівництву АЗС в м. Балті.
З повагою, М. КОСТРОВ”
Якби хтось із чиновників міської та районної рад, райдержадміністрації дбав про екологію свого міста, то вже цього рішення Головного держінспектора з Києва було б досить, щоб забити “тривогу” і зробити все можливе, щоб зупинити будівельно-бензинову вакханалію. Досить, і так все, що тільки можна було в цьому містечку знищити чи занедбати, уже знищили і занедбали. Але ж, як ми вже знаємо, все керівне чиновництво Балти рішуче налаштовано на те, щоб врешті-решт ощасливити своїх земляків появою цієї АЗС. Ось дуже цікавий документ. виданий Головним державним санітарним лікарем Балтського району В. Мажаровим слідчому прокуратури Балтського району В. Ружаленку:
“...Державна санітарно-епідеміологічна служба Балтського району інформує: на звернення ТОВ “СК Петролеум” щодо можливості будівництва АЗС на вул. Уварова... було двічі відхилено будівництво (№ 1000 від 28.10.02, № 992 від 23.10.02 Одеською ОБЛ ОблСЕС – № 127 від 8.10.2002 року). В подальшому заявник представив зміну № 10 до ДВН 360-22, згідно з п. 7.62 якого санітарно-захисна зона зменшена до 25 м для малих АЗС. З урахуванням чого Балтською РайСЕС та Одеською ОблСЕС були видані позитивні висновки щодо можливості розміщення АЗС на даній ділянці. Лише 7.07.2003 за № 3-1/3046 Одеською ОблСЕС був надісланий лист щодо призупинення дій ДВН 360-22 (зміна № 10). На підставі чого Одеською ОблСЕС висновки по проекту будівництва АЗС № 405 від 19.05.03 та по відведенню земельної ділянки № 32 від 03.02.03 скасовані”.
Нехай дарує мені читач цю заканцеляризовану цитату, але ж, на перший погляд, вона варта цитування, оскільки врешті-решт “позитивні висновки” були “скасовані”. Тобто дозволу будівельники вже не мають, справедливість торжествує. Та... зверніть увагу, що цей лист за № 594 було видано 1 липня 2005 року, а вже 7 вересня з’являється “Висновок № 890 на проект будівництва АЗС на 80 заправок на добу” за підписом головного держсанітарного лікаря Одеської області Любові Гнатівни Засипки (щоправда, реально підписав його, здається, заступник головлікаря, бо є там приписка “заст.”). Й у “Висновку” цього документа мовиться, що “Робочий проект АЗС... Погоджується”. Тобто обласна санепідемстанція дала “добро” на здійснення цього проекту, яке, до речі, дійсне впродовж чотирьох років.
Не минає і місяця, як 5 жовтня 2005 року з відомства того ж Головного державного санітарного лікаря Л.Г. Засипки являється світові ще один “дозвільний” документ: “Висновок № 198 щодо проекту відведення земельної ділянки під забудову” балтської АЗС. Так от, у “висновку” цього “Висновку” наша обласна санепідемстанція робить геніальний висновок. Виявляється (ні, ви тільки вдумайтесь в мудрість даного висновку), що “земельна ділянка за адресою Одеська обл. м. Балта, вул. Ткаченка ріг вул. Уварова ПРИДАТНА для розміщення АЗС ТОВ “СК Петролеум”.
Ось і все! Не встиг районний санепідемлікар заспокоїти слідчого прокуратури тим, що, мовляв, дозвіл на будівництво відмінено, як з’являються одразу два документи з обласної станції, які його впевненість заперечують. Виявляється, земля між берегом річки Кодими і районним Будинком культури ПРИДАТНА для будівництва АЗС. Нібито хтось у Балті міг у цьому засумніватися! Своя рука владика: дали дозвіл, відмінили, знову дали... До речі, цікава деталь. Ви запитаєте, а яка комісія дійшла цього разу висновку, що це місце “придатне” для будівництва АЗС?” З приводу цього читаємо у “Висновку”: “Чи проводився огляд ділянки в натурі? Так. Комісією у складі – комісією балтської райдержадміністрації при участі головного державного санітарного лікаря Балтського району”. Ось і все, коло замкнулося! Як наполегливо обстоюють будівництво АЗС мер Балти і теперішній голова райради – ми вже знаємо з минулої публікації. А той самий головлікар, який ще вчора запевняв слідчого райпрокуратури, що всі дозволи скасовані, тепер дає свій дозвіл на це будівництво; принаймні на його участь у складі комісії є посилання у документі, виданому відомством Любові Засипки.
Та ще не висохли чорнила на документі, виданому Головним державним санлікарем Л.Г. Засипкою, як з’являється датований 13 лютим уже процитованій лист Головного держ¬інспектора України М. Кострова, який запевняє громадськість, що, виходячи з інтересів екології, будівництво призупинене. Одразу після його появи співробітники Північної регіональної інспекції держуправління екології та природних ресурсів, а саме – начальник інспекції О. Савельєв та головний спеціаліст В. Головченко провели 16 лютого “опломбування 3-х в’їзних воріт огорожі земельної ділянки (будівельного майданчика)”. При цьому був присутній держінспектор Котовської міжрайонної державної земельної інспекції І. Гогу. Тобто комісія повноважна, опломбування було проведено, акта складено, відповідальність покладено на керівництво “СК Петролеум”. От тільки представник цієї органі¬зації Ю. Табачник, як свідчить запис, “від підпису цього акту відмовився”. Коротше, проігнорував. Знаючи, що так само проігнорує ці пломби і його начальство. Ну, а позиції перших осіб міста Балти і району нам уже відомі.
Щоб зменшити громадську напругу з приводу “Будови віку”, адміністрація ТОВ “СК Петролеум” та райдерж¬адміністрація вирішили провести щось схоже на громадське обговорення цього проекту. Кажу “щось схоже”, тому що ось переді мною публікація в районній газеті “Народна трибуна”, яка називається “Два погляди на одну зустріч”. Ці публікації настільки красномовні, що найкраще, що я можу зробити – це процитувати їх: “12 лютого 2004 року у приміщенні Будинку культури проведено зустріч керівництва ТОВ “СК Петролеум” з мешканцями міста Балти з питань благоустрою скверу і прилеглої території, реконструкції фасаду Будинку культури, будів¬ництва автостоянки та АЗС. На зустрічі були присутні представники райдерж¬адміністрації, районної екологічної інспекції.
У процесі обговорення питання ТОВ “СК Петролеум” запевнило, що будівництво об’єктів відповідає будівельним нормам, що передбачено дренаж і водовідведення грунтових вод. В результаті, більшість присутніх позитивно поставилася до питання благоустрою скверу і прилеглої території, а також будівництва автостоянки і АЗС. З повагою. В. Гриневич, директор ТОВ “СК Петролеум”.
Здавалось би, ось воно – волевиявлення жителів Балти! Усі просто щасливі від того, що під стінами РБК з’являється автостоянка на 35 машин і АЗС. Але що це? Під цією заміткою – ще одна. Читаємо: “На зустрічі з керівництвом ТОВ “СК Петролеум” були присутні не більше двадцяти чоловік, що просто мізер для міста з майже 20-тисячним населенням. Від імені жителів вулиць Уварова, Ткаченка, Шоніна, В. Макаренко зачитав листа за підписами 52 осіб, в якому висловлено протест проти цього будівництва. Раніше такого листа було направлено у відповідні інстанції – до прокуратури, міськради та інших, і будівництво автозаправки припинилось.
Представники КПУ, районнового козацького товариства підтримали протест жителів прилеглих вулиць та їхню пропозицію відновити сквер біля Будинку культури. Будівництво автозаправки і стоянки біля районного культосвітнього закладу, та ще й на березі річки Кодими, є грубим порушенням екології міста, яке і так втратило до половини зелених насаджень на вулицях і у скверах після стихійного лиха. Володимир Клишавчук, Валентина Попова, Олександр Дишлевий, Валентин Сачек, Георгій Хомов, м. Балта”.
Уявляю, як, читаючи цю, другу, замітку, чиновники балтської райдержадміністрації, райради та міськради обурювалися: “Ну що за народ такий несвідомий пішов: його автостоянкою та АЗС-ом ощасливлюєш в самому центрі міста, на місці скверу, біля РБК, а він ще й чимось невдоволений?! Ну не вгодиш нашим балтянам!” І цих чиновників”, радєтєлєй косметичного ремонту фасаду РБК від автозаправників” можна зрозуміти. От тільки весь мій досвід письменника та історика підказує: якщо постає сакраментальне питання: “Кого змінювати: “народ Балти” чи міськрайонне чиновництво?”, то змінювати все ж таки доведеться чиновництво. Особливо, якщо воно остаточно втратило відчуття реальності, і ніякі юридичні закони і закони совісті для нього вже не писані.
