Коли кажуть, що немовля, яке приймала свого часу акушерка, вже закінчило школу чи відслужило в армії, або одержало диплом, то розумієш, що ця акушерка вже чимало зробила на своєму віку. В неї вже є чим пишатися. Що ж тоді говорити про Марію Францівну Бачинську, коли ті немовлята, яким вона колись допомагала з’явитись на світ, вже пішли на заслужений відпочинок, вже мають своїх онуків, а то й правнуків.
Дев’яностий рік пішов цій невтомній трудівниці. Понад п’ятдесят з них вона віддала медицині. Одержавши спеціальність фельдшера-акушера, Марія Францівна у 1936 році розпочала писати свою трудову біографію, в яку 22 червня 1941 року вдерлася війна. В цей день молода медичка залишила мирну працю і пішла на фронт. А додому повернулась аж у 1947 році. Двічі була поранена, двічі контужена. За довгі роки війни довелось лікувати вояків і лікуватись самій, побувати під артилерійським обстрілом і пізнати жах бомбового нальоту.
Навіть тепер, понад як шістдесят літ по тому, сняться їй машини з пораненими бійцями, яких вона транспортувала від лінії фронту до госпіталю. Іноді їй сняться більш приємні сни, в них вона чує перший крик немовляти і бачить усміхнене обличчя породіллі. Сьогоднішнє життя-буття М.Ф. Бачинської більш спокійніше, але не нудне. Ця жінка і в свої дев’яносто не сидить склавши руки. Ще помаленьку з ціпком сама ходить на базар, сама готує їсти. І навіть порається на городі. А коли втомиться, присяде, візьме на руки улюбленого котика і веде з ним неквапливу розмову.
Жінка й досі має гострий розум і хорошу пам’ять, не втратила й почуття гумору. Марія Францівна навіть кепкує над своїми недугами. Каже, наприклад: “Я не можу нормально сідати на ліжко, бо нога в коліні не згинається ще з війни, тож скачу на нього, як на коня”.
Єдиний син Марії Францівни з сім’єю живе в Москві. Тож часто провідувати матір не може. Та вона й не вимагає до себе особливої уваги. Навіть коли хворіє – не втрачає оптимізму і мужності. Жінка вірить у своє активне довголіття, яке їй ще в юності напророчила ворожка. Вона досі зберегла фронтове загартування й бадьорість духу.
