Зрошувані землі – це важлива складова в інтенсифікації сільського господарства та забезпеченні сталого виробництва сільськогосподарської продукції. В засушливі роки ці землі є страховим фондом області. Тому на державному рівні питання поливати чи не поливати їх – вирішено однозначно. На підтвердження цьому є щорічне виділення коштів на підтримку державної зрошувальної мережі в робочому стані. А її утримання для держави з роками дорожчає. Якщо три роки тому з цією метою виділялося 21,5 млн грн, то на цей рік було виділено 37,2 млн грн. Не заперечують проти цього і товаровиробники, вони теж бажають поливати та отримувати належний, на рівні Європи, урожай, адже вступ до СОТ не за горами.
Природнокліматичні умови нашої області сприяють зі значно меншими матеріальними затратами, ніж у Західній Європі, вирощувати високі врожаї. При достатній кількості тепла і світлового дня у нас найкращі умови для вирощування різних теплолюбних культур. До того ж Одеську область перетинають три великі річки України, які є джерелом для зрошення.
Наявний потужний меліоративний комплекс може охопити поливом 226,8 тис. га, на яких побудована державна меліоративна мережа та майже 7 тис. га мережі, створеної на кошти сільгосппідприємств. Щорічно держава виділяє кошти на підготовку до поливного сезону 150 тис. га, але фактично охоплюється нею менше третини.
Кабінетом Міністрів України ухвалена постанова про створення комплексної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, згідно з якою держава виділяє кошти на реконструкцію меліоративної мережі. Так, на 2007 рік в Одеській області передбачено реконструювати 220 га на суму 616 тис. гривень за рахунок держави. Всього протягом 5 років планується реконструювати майже 3 тисячі гектарів. Але це лише один відсоток від усієї площі. Внутрішньогосподарська меліоративна мережа, значна частина якої передана в комунальну власність, потребує затрат не менше 40 грн на кожен гектар щорічно.
Меліоративна мережа в нашій області побудована 25 – 40 років тому. Значна частина її, особливо внутрішньогосподарська, виходить з ладу. Це одна з основних причин, чому так мало площ зайнято поливом. Іншою причиною є те, що під час реформування сільськогосподарських підприємств значна частина товаровиробників отримала земельні наділи в декілька гектарів, а існуюча дощувальна техніка та мережа в цілому розраховані на сотні гектарів. Тому з проектних 2,4 тисячі залишилось півтисячі дощувальних машин та установок. На сьогодні існують високоефективні сучасні дощувальні установки, які пристосовані поливати невеликі площі, але їх вартість за нашими мірками дуже висока, тому тільки економічно міцні господарства можуть її придбати.
Значне місце в ефективності використання зрошувальної мережі є впровадження краплинного зрошення. В минулі роки з цією метою облдержадміністрацією було виділено півтора мільйона гривень. За ці кошти побудовано майже 30 відсотків від загальної площі краплинного зрошення в області. В цьому році за розпорядженням облдержадміністрації виділено трансферу 1 млн гривень для здешевлення вартості сучасних дощувальних установок. Таким чином, вони стали для товаровиробника на третину дешевші. Враховуючи необхідність такої фінансової підтримки не тільки з державного, а й з обласного та місцевого бюджетів, облводгоспом та Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації розроблена “Регіональна комплексна програма розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь Одеської області у 2006 – 2010 роках та прогноз до 2015 року”, в якій також передбачено виділення коштів з місцевого бюджету на збереження та експлуатацію внутрішньогосподарських меліоративних систем.
На засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики така пропозиція підтримана. Стосовно передбачення коштів в місцевому бюджеті надійшла інформація з Татарбунарської, Овідіопольської, Саратської районних рад, а Арцизьке районне управління агропромислового розвитку та Білгород-Дністровська райдержадміністрація повідомили, що в проекті місцевого бюджету на наступний рік кошти не передбачені, незважаючи на те, що в Овідіопольському районі зрошується 33% площі, в Арцизькому – 3%, Б.-Дністровському – 7% від загальних площ зрошуваних земель.
Мотивується небажання включити в місцевий бюджет витрати на збереження та експлуатацію цих систем укупним бюджетом, але ж хто сказав, що на цю статтю витрат держава не виділить додатково кошти. Навпаки, в цьому році вперше видано Указ Президента “Про заходи щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні”, в якому намічено відновити ефективне функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу та вказано шляхи їх виконання.
