В Любашівському районі всупереч всім “соціально-економічним стихіям” працюють 52 бібліотеки, 2 історико-краєзнавчі музеї, Любашівська музична школа та дві її філії, Троїцький Будинок народної творчості та 27 сільських клубів і будинків культури. Що стосується останніх, то свого часу їх було передано на баланс місцевих рад, і відтоді виконкомам додалося нових клопотів. На плечі сільських голів лягли налагодження роботи клубних закладів, розвиток культури на селі, забезпечення дозвілля сільчан та збереження ввіреного майна. Осібно стоїть лише Любашівський Будинок культури (директор Микола Сербін), що перебуває на районному балансі й утримується у належному стані.
Сьогодні у досить скрутному становищі опинився один з флагманів культури Любашівщини – Зеленогірський Будинок культури, яким багато років поспіль керує Неля Стадник. Невдовзі він може потонути у бурхливому морі негараздів та життєвих перипетій. Це єдиний в районі заклад культури, де працює два творчих колективи із званням “народний”: ансамбль української музики “Троїсті музики” (керівник Любов Бурятинська) та театр ляльок “Гулівер” (керівник Олексій Лисак), а також зразковий колектив ВІА “Сільські радощі” (керівник Леонід Шайтан). Крім того, п’ятнадцять гуртків художньої самодіяльності та клуби за інтересами згуртували навколо себе талановитих зеленогірців усіх вікових категорій. Додам, що саме ансамбль “Троїсті музики” завжди репрезентує наш район на всіляких обласних та районних ярмарках і народних гуляннях, а на базі Будинку культури завжди провадяться семінари, на яких вивчається досвід цього творчого колективу. Особливою популярністю користуються селищні дискотеки, де регулярно відпочиває та розважається молодь не тільки з селища Зеленогірське, а й з найближчих сіл: Солтанівка, Володимирівка, Шликареве, Василівка, Гвоздавка і навіть сіл Ясенове та двох Бобриків.
Незмінний директор закладу Неля Стадник з теплотою згадує ті благодатні для культури часи, коли селищний БК містечка цукроварів, який було врочисто відкрито у далекому 1973 році, працював на профспілкових засадах. А потім настали інші часи. Якщо торік на потреби культпрацівників спрямовано 73 тисячі гривень, то сьогодні фінансування культури скоротилося до 22 тисяч гривень, що викликає справжній жах у творчого колективу. Адже при такому фінансуванні їм аж ніяк не вижити. Не врятує навіть 28 тисяч гривень, запозичених з фонду благоустрою селища. Селищний голова Володимир Чорний лише розпачливо розводить руками, бо коштів на розвиток культури в місцевому бюджеті – як кіт наплакав.
У листі до міністра культури і туризму України Юрія Богуцького занепокоєний колектив Зеленогірського БК з гіркотою зазначив, що у 2005 році Кабінет Міністрів України видав Постанову про централізацію сільських клубів та Будинків культури, вона вселила надію у їхні серця. Проте цей документ невдовзі було скасовано за браком коштів у державній скарбниці. Через це творчий колектив значно порідів. З колишніх 19 працівників залишилося лише 9, з яких тільки п’ять – творчих. І, хоча Будинок культури віднесено до ІІ категорії, а аматори сцени мають стаж роботи по 15 – 30 років, впродовж останніх кількох років люди не отримують вчасно зарплату, з них давно знято доплати та стажові, а посадові оклади становлять 400 – 470 гривень. Мабуть, не за горами той час, коли всі “кадри розбіжаться”, а найкращий заклад культури району “згорне” свою культурно-просвітницьку роботу.
Поділилася своїми проблемами й Сергіївський сільський голова Ніна Ковальчук, яка розповіла, що на території сільради плідно працюють Сергіївський БК (директор Альона Підгорна) і Янівський сільський клуб (завідувачка Галина Островська). Ці мужні жінки попри всі негаразди з опаленням, освітленням та іншим відповідально ставляться до своїх обов’язків, регулярно провадять різноманітні культурні заходи, працюють творчо і з повною віддачею. До речі, виконком сільради, який займає частину другого поверху БК, також потерпає від холоднечі. Сільський голова зауважила, що вже розроблено кошторисну документацію на ремонт обох клубних установ, проте фінансів на це не вистачає. Сільська культура фінансується частково, і грошей вистачає лише на зарплату культпрацівникам та оплату розрахунків за спожиту електроенергію.
Завідувачка Демидівського сільського клубу Віра Рубля з розумінням та терпінням ставиться до проблем, пов’язаних з її роботою. А їх достатньо. Вряди-годи звертається по допомогу до місцевих товаровиробників, щоб віднайти декілька сотень гривень на культурно-масову роботу. Звичайно, залучених коштів часто не вистачає, тож доводиться відривати від свого сімейного бюджету. До речі, інколи таким чином й інші завідувачі клубів та директори БК витрачають свої кровні на проведення свят та заходів, щоб закупити призи, зробити «вогники» для ветеранів, святкові ранки для дітей....
Щоб виправити нинішній стан справ на краще, сесією Любашівської районної ради була прийнята “Програма розвитку культури Любашівського району на 2005 – 2010 рр.” В числі першочергових завдань – поточні ремонти закладів культури, центральної районної бібліотеки та дитячої бібліотеки, Троїцького Будинку народної творчості, 11500 грн буде розподілено між сільськими закладами культури.
Голова райради Микола Бурлаков і голова райдержадміністрації Анатолій Островський з розумінням ставляться до проблем культпрацівників. Про подолання кризи в культурі йшлася мова на нинішніх святкуваннях Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва.
Проте, щоб вирішити проблеми, які накопичилися за останнє десятиліття і які характерні не лише для Любашівщини, Миколаївського району, але й в цілому для всіх регіонів України, потрібно втручання на державному рівні. Адже без традиційної сільської культури не буде в Україні “рафінованої” національної культури. Й не хочеться, щоб склалася така анекдотична ситуація, про яку розповів народний артист України гуморист Ігор Чепіль: “На дверях обшарпаного сільського клубу висить оголошення: “На роботу потрібен завклубу. За довідками звертатися до сторожа”.
