…На засіданні однієї із секцій у Будинку вчених відбувся концерт учнів школи ім. П.С. Столярського. При теперішніх ринкових відносинах все важче знайти бажаючих виступити безоплатно, і тому було приємно слухати учнів доцента музакадемії Валентини Василівни Балон-Римашевської, учениці одного з видатних радянських віолончелистів Святослава Кнушевицького (багато хто пам’ятає тріо у складі С. Кнушевицького, Д. Ойстраха, Л. Оборіна). У неї особливий дар – не тільки навчати, але й не зіпсувати те, що дала природа. Валентина Василівна – проникливий педагог, вона володіє дуже тонким слухом, музичною пам’яттю, відчуває природу віолончелі з її багатими виразними можливостями.
У цьому концерті перед нами першим виступив Сашко Михайлов. Видатний талант дозволив йому у 7 років отримати першу премію на Міжнародному конкурсі у Ворзелі. За минулі чотири роки він взяв участь у декількох творчих конкурсах. Після виступу у Харкові в 2005 році з симфонічним оркестром Сашко отримав запрошення на міжнародний телевізійний конкурс “Щелкунчик” в Москві і став дипломантом. Благодійний фонд Володимира Співакова нагородив його стипендією після виступу у Кремлі. У 2006 році Сашко отримував стипендію губернатора. Важливу роль у його житті відіграє не тільки В.В. Балон-Римашевська, але й мама, Світлана Серенко – концертмейстер, старший викладач школи Столярського.
Ганна Мамалиженко, ще школярка, декілька років грає у Камерному оркестрі Одеської філармонії, її виконання “Танцю Зеленого диявола” Гаспара Кассадо, потім у дуеті з Емілією Ломаковою “Серенади” Альфреда Платті, вразило співучим виразним звуком, благородством фразування, щирістю і теплотою почуттів.
Емілія Ломакова учениця 8 класу, лауреат конкурсів в Австрії і Чехії. Її художня інтуїція, внутрішній темперамент дозволили дуже виразно зіграти “Салют Любові” Едуарда Елгара. Учень 11-го класу Володимир Бабутін, який виконав твори А. Дворжака, також лауреат міжнародних конкурсів. Він спеціально приїхав з Києва, щоб навчатися у В.В. Балон-Римашевської. Акомпанував йому (грали два музиканти, об’єднані спільністю розуміння музики!) та зіграв соло на фортепіано Прелюдію і фугу Мирослава Скорика і Павло Кириченко – студент 5-го курсу музакадемії, музикант у третьому поколінні. Артистизм, вміння передавати дух музичного твору – все це дає надію на нові зустрічі з високою класикою в його інтерпретації.
Мені подобається китайська приказка, яка говорить: “Поливаючи квітку, поливай корінь; даючи настанови людині, звертайся до її серця”. За творчими результатами В.В. Балон-Римашевської можна судити, що Валентині Василівні близький такий підхід.
А на завершення хотілося б побажати, щоб у наших юних талановитих віолончелістів з’явилися меценати. Справа у тому, що і Сашкові Михайлову і Ганні Мамалиженко потрібні хороші інструменти, які коштують недешево.
