Творчість у гімназії згадали герострата

І поставили відому трагікомедію на сцені Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. Василька.

Прем'єра стала подією не лише у житті учнів кращої одеської гімназії № 1 ім. А.П. Бистріної. Здається, і педагоги, й батьки, і гості, й актори театру щиро раділи цій події – залученню учнів до високого мистецтва. Адже скільки розмов про те, що сьогодні молодь не цікавить класика, а в театрах вона – не частий гість. А тут самі діти вийшли на сцену, запропонувавши глядачам згадати тих, хто рветься до слави й влади за будь-яку ціну. Актуальна тема, чи не так? Можливо, тому зала так аплодувала, тому що багато слів, сцени й репліки були співзвучні нашому часу.

Звичайно, поставити відому трагікомедію Г. Горіна у стінах навіть відомої гімназії не так просто.

– Але ми ризикнули, – розповідає викладачка російської мови та літератури Антоніна Борисівна Балдіна. – Нам вдалося «розворушити» старшокласників й взятися за досить складну драматургію подій, що сталися у 356 році до н.е. Що в нас вийшло – судити глядачам.

Як вже було сказано, зала для глядачів дала високу оцінку виставі. У ній були задіяні близько тридцяти самодіяльних акторів, серед них і сам директорі гімназії С.Ю. Петрусенко. Напевно, професійний критик знайшов би тут деякі, як кажуть, проколи, але кожного з них затьмарила головна перемога – прагнення осягти прекрасне у наш, не зовсім красивий час. Коли закінчилася вистава, глядачі не виходили, і свято тривало. Квіти, посмішки, фото та відеозапис на пам'ять... Директор гімназії С.Ю. Петрусенко вручив учасникам вистави подарунки, серед них і чудову книгу про історію гімназії «Завжди, перша...» Так, починаючи із 1864 року, вона справді у всьому перша, й шкільна вистава на сцені відомого театру – тому підтвердження.

Выпуск: 

Схожі статті