Останнім часом морські торговельні порти постійно лихоманить. І не тільки через застарілу технічну базу, непередбачуваність руху вантажопотоків, тарифну політику, що не відповідає часові, на перевезенні вантажів залізницею.
Однієї зі складових дестабілізації роботи цих великих державних підприємств є і кадрова політика Міністерства транспорту і зв'язку України. Досить сказати, що за останні два роки було замінено 20 начальників портів. Кадрові переміщення зачепили також їхніх заступників і начальників відділів, що за логікою подій, цілком пояснимо: кожен начальник, як правило, приводить із собою і свою команду.
Ще свіжі в пам'яті події, пов'язані зі спробою звільнення начальника Одеського морського торговельного порту Миколи Павлюка, людини дуже відомої в галузі, Героя України, чий внесок в розвиток рідного підприємства важко переоцінити. Він залишився на своїй посаді завдяки протестам трудового колективу проти його незаконного звільнення й втручанню в цю справу Прем'єр-міністра України Віктора Януковича.
А що говорити про інших начальників портів, що не мають такого авторитету і державних нагород?
Як показує практика, сьогодні змістити людину з посади, навіть найвищої, не говорячи про начальників портів чи їхніх заступників, нічого не варто, інкримінуючи їм існуючі чи не існуючі гріхи.
Звільнення відбулося. А потім йди в суди і доводь, якщо є сили і кошти, що відбулася помилка, що контролюючі або правоохоронні органи щось витлумачили не так, десь чогось недозрозуміли, виявили поспішність із висновками.
Не встигла забутися історія з М. Павлюком, як настала черга начальника Ізмаїльського морського торговельного порту Валентина Котельного. Причина для його зняття з посади – професійна непридатність. Такий вердикт йому винесла атестаційна комісія Міністерства транспорту й зв'язку України. І це стосовно людини, яка все життя віддала роботі в галузі, а на посаду начальника порту близько двадцяти років тому його на альтернативній основі обрав трудовий колектив.
Звільнення В. Котельного з посади широко обговорювалося представниками ізмаїльських портовиків на конференції з підведення підсумків виконання колективного договору за 2006 рік.
Промовці на конференції не приховували свого обурення діями київських чиновників. Не атестували шановного колективом керівника, який ніколи не відступав перед труднощами, і. незважаючи на численні проблеми, привів порт до економічного розквіту, констатували портовики.
На підтвердження цього варто сказати, що в першому кварталі поточного року обсяги вантажопереробки в Ізмаїльському морському торговельному порту зросли в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 33,5 відсотка. Чи не це ще раз доводить професіоналізм начальника порту і його команди?
Виступаючи на конференції, Герой Соціалістичної Праці Павло Подгорний говорив про те, що неадекватне ставлення міністерських чиновників до підприємств галузі призвело до того, що єдине збережене в країні Українське Дунайське пароплавство занепадає. І, імовірно, таке ж хочуть зробити з Ізмаїльським портом. А Ізмаїл стане черговим «містом мовчання» на березі Дунаю.
Тому, на його думку, портовики й ізмаїльці повинні не просити, а вимагати, щоб дбайливого господарника, яким є В. Котельний, залишили на обійманій посаді.
Цю думку підтримали й інші учасники конференції трудового колективу Ізмаїльського морського торговельного порту. А голова профкому підприємства Олександр Шубін виступив з пропозицією підготувати звернення трудового колективу до Президента України, Прем'єр-міністра й міністра Мінтрансзв'язку з вимогою припинити переслідування стосовно кращих кадрів галузі, зокрема В. Котельного.
Важливо відзначити, що портовиків у їхньому прагненні захистити свого керівника підтримала не тільки галузева профспілка, але й депутати міської ради. З розумінням до проблеми кадрового забезпечення морегосподарського комплексу поставилися й Одеська обласна рада, і обласна держадміністрація.
Що ж, треба сподіватися, що надалі Мінтрансзв'язку, вирішуючи питання зняття чи призначення тієї або іншої посадової особи, буде враховувати думку регіональної влади, яка має повнішу інформацію про стан справ на підприємствах галузі.
