…Життєве кредо Таїсії Судьїної – скульптора, викладача Одеського художнього училища ім. Грекова, міститься у словах Огюста Родена: “Краса – у правді. Бути, перш за все, людиною, і тільки тоді – художником”.
Таїсія Георгіївна народилася у Баку, але у родині нащадків із Одеси – батько був морським капітаном. У 1932 році сім’я повернулася до Одеси. З того часу все життя Таїсії Судьїної пов’язане з цим містом, за винятком навчання у Києві, у художньому інституті, після закінчення “Греківки”, – у таких майстрів, як М. Кіпніс, І. Макогон, Там познайомилася із чоловіком – Олександром Веніаміновичем Князіком, у якого до цього часу навчається.
Виставки у Києві, Одесі і Москві на початку шляху, де були репрезентовані монументальні і камерні роботи, потім багаторазова участь у міжнародних симпозіумах, які проходили у Прибалтиці, – все це значно розширювало кругозір і загострювало потребу у творчому пошуку. Найбільш органічним і сильним виявилося прагнення Судьїної до ліричного напряму у творчості. Цьому сприяла любов до поезії, закладена з дитинства. Значна частина її робіт присвячена вічним темам кохання, добра, творення; звідси цікавість до сюжетів античної міфології (“Суд Париса”, “Орфей і Евридіка”).
Її монументальні роботи добре відомі: пам’ятні дошки Юрію Гагаріну, психоневрологу Григорію Маркелову. Ці портрети сучасників виконані з тонким проникненням в їхню психологію, як і портрет сина Володимира. А барельєф Анни Ахматової на 11-й станції Великого Фонтану! Там не тільки портретна схожість, а й внутрішня правда. Незабутні і “Шаланди, повні кефалі” у Саду скульптур Літературного музею.
Ще у XV столітті Бенвенуто Челліні писав у своїх “Життєописах”: “Скульптура щонайменше у вісім разів перевершує живопис, оскільки має не одну, а багато точок зору, і всі вони повинні бути однаково цінними і виразними”. Мистецтво – не копія натури, і кожен твір повинен отримати своє власне буття, свій сенс. Цього досягає скульптор Судьїна завдяки багатству художньої фантазії, красі сміливої і темпераментної пластики.
Таїсія Георгіївна щедро передає молодим свої знання, розкриваючи перед ними секрети майстерності і виразності.
