У минулорічному інтерв'ю я запитав у О. Андросова: «Сашко, ЦЕЙ вже останній?» «Подивимося!» – загадково відповів Сашко. Мабуть, у головного «мотора» унікального ерудит-проекту відмінний зір. Тому що цими днями в Одесі стартував і успішно завершився черговий, вже 7-й, міжнародний супермарафон з «Що? Де? Коли?»
Стати учасником було непросто. Попередній відбір проходив в інтернет-режимі: на сайті марафону з'являлися запитання, й учасники мали відповідати не лише вірно, але й швидко. У підсумку серед най-най опинилися...
– Тридцять п'ять команд із п'яти країн, тридцять гравців елітарного клубу, – повідомив О. Андросов на передтурнірній прес-конференції. – Наші марафони оцінили й полюбили кращі ерудити СНД – чи це не визнання?
До речі, про визнання. У марафону цього разу була серйозна підтримка – матеріальна й політична. Першу забезпечувала ТМ “PRIME”. За словами її представника й, за сумісництвом, ерудита Олексія Філановського, компанія завжди вибірково підходить до підтримки різних проектів. Головне, що стратегія бренду збігається із основними принципами «Що? Де? Коли?».
Дмитро Співак, співорганізатор марафону й керівник громадського руху «Місце зустрічі змінити не можна», підкреслив: без таланту, творчості, інтелекту в країни немає майбутнього. Тому в таких змаганнях є переможці, але немає переможених.
«З Богом!» – сказали знавці й почали. Дистанція – 600 запитань, перше з яких було поставлено Олександром Андросовим 16 червня, об 11.20. Після ста явно вимальовувався лідер – збірна команда «Шрьодинбаг», яка зрештою стала одноосібним переможцем у чотирьох турах. На п'яти насідали команда Каніщевої із незмінним та неповторним А. Вассерманом, «Бандерлоги», «Лист И». 100 запитань – і перерва на три хвилини. Після нагородження переможців сотні й уточнення результатів розпочинається другий тур.
«Висота 300». Із заходом сонця сили почали залишати деяких гравців й пішли заміни. Ті, хто тимчасово вибув, одразу ж перетворювалися у сплячих красунь і красенів, окупувавши прилеглі дивани, столи й навіть підлогу. Але основна маса знавців боролася далі...
Світає. Пройшли відмітку в чотириста запитань. Азарт боротьби потроху спадає. У залі гасять світло. Навіщо? Ах так, прямо за Хемінгуеєм: «І сходить сонце». Очі злипаються. «Не спати, бійці, ще трохи!» – підбадьорює товаришів досвідчений Олександр Клейн. Та добре – ми, а ось як ведучий витримує?! Сашко знаходить у собі сили жартувати... Деяке пожвавлення вносять відеозапитання у виконанні майстра детективного жанру Олександри Мариніної. Знавців «відвідують» Шерлок Холмс, Агата Крісті.
Господи, які важкі останні п'ятдесят запитань! Вже опускаються крила в «ластівок» – дівчат і хлопців, які збирають записки із відповідями. Голови деяких знавців мирно спочивають на ігрових столах. А решта? «Мы рубим ступени – ни шагу назад!»
17 червня, 9.20. Пік 600 підкорено! Хтось зробив це раніше від інших, під фанфари, як команда «Шрьодинбаг», яка стала абсолютним переможцем супермарафону. Їм – оплески й призи, для одержання яких знавцям довелося пробігти коло пошани. Атмосфера чудесна, адже ерудити вміють вшановувати товаришів по «зброї»! «Срібло» – у команди Є. Каніщевої.
Похитуючись і мружачись від яскравого сонця, як відлюдники, що вийшли на волю, втомлені й задоволені знавці залишали морвокзал. Попереду ще один марафон? Подивимося...
