– Іллє Миколайовичу, сьогодні найбільш суперечливою версією залишається припущення про отруєння міністра МВС Василя Цушка. На Вашу думку як лікаря, чи могли отруйні речовини спровокувати інфаркт?
– Я як фахівець у області серцево-судинної системи відразу вам скажу: на це запитання ніхто точно відповісти не зможе. Звичайно, я можу прочитати цілий курс лекцій про ті отруйні речовини, від яких у людини у стані стресу може виникнути інфаркт. Але це все гіпотези. Виключити або підтвердити отруєння можна було тільки у перші години, зробивши аналізи крові й сечі, перевіривши їх на наявність тих агентів, які ніколи не повинні зустрічатися в організмі людини. Цього не зробили. А зараз робити подібні висновки вже пізно.
– Чому саме Вас Цушко попросив про допомогу, адже у нього є і свій лікуючий лікар в госпіталі МВС?
– Василя Петровича з приводу серця я консультую вже останні 4-5 років та добре знайомий із станом серцево-судинної системи його організму. Більше того, його лікар-кардіолог, яка працює і перебуває територіально в лікарні МВС із спеціальних питань, які торкаються кардіохірургії, зверталася і буде звертатися до провідних кардіохірургів країни.
– Багато розмов викликала раптовість погіршення здоров'я міністра: він потрапив у госпіталь МВС в нормальному стані, а вже за кілька годин кардіограма показала інфаркт. Що, міністра неправильно лікували?
– На мій погляд, Цушку поталанило, тому що внутрівенна інтенсивна терапія була почата тоді, коли кардіограма ще не показала наявності інфаркту. До речі, зроблені ці процедури були профілактично. І я гадаю, що саме завдяки цьому не розвинувся інфаркт, з якого вже не виберешся. Лікарі спрацювали професійно: в суботу мені зателефонувала кардіолог Василя Петровича і повідомила, що у нього з'явилися тривожні симптоми, і бажано, щоб він отримав інтенсивне лікування, яке повинно проводитися в амбулаторії МВС. Я пообіцяв передзвонити і особисто під'їхати.
– І що побачили, приїхавши у клініку до Цушка?
– Василь Петрович почувався задовільно, йому вже ввели препарати, що розслабляють і заспокоюють серцево-судинну систему. Я також перевірив і його кардіограму – змін там не було. Отже совість моя була спокійна, я ще й пожартував: "Давайте разом пробіжимо під каштанами на благо батьківщини і покажемо, що ми це можемо!". Він мені відповів: "Із задоволенням!". А надвечір мені знову зателефонувала його кардіолог: вони зняли повторну кардіограму, і там були передінфарктні зміни, які згодом переросли (і це зафіксовано в історії хвороби Цушка) в інфаркт.
– Чи є якісь пояснення таким швидким темпам розвитку хвороби?
– Безумовно, в таких ситуаціях потрібно відразу з'ясувати причину. Найефективнішою в плані такої діагностики є коронарографія – дослідження судин серця, яке проводиться під рентгенівським контролем. Цей метод є найточнішим і найбільш достовірним щодо діагностування, він дозволяє визначити, чи потрібне пацієнту оперативне втручання або стентування. Це – метод безтравматичного хірургічного втручання, що застосовується при звуженні судин. Найчастіше стентування використовують для розширення коронарних судин – основних судин серця.
– Так це операція чи все-таки дослідження? Бо досі лунали різні думки: одні твердять, що Цушка прооперували, інші – що він просто лікується у зарубіжній клініці...
– Операція у сучасному розумінні може бути двох видів: із застосуванням скальпеля і без нього. Тобто, ендоскопічні операції зараз забрали у хірургів з ножем десь 50% хліба. Тому, якщо ми говоримо про операцію, то стверджувати, що без розрізу немає операції, – буде неправильно. Зараз, щоб врятувати людину від інфаркту, їй потрібно розкрити артерію. Що це таке? Розрізати, побачити її, замінити – це буде коронарне шунтування.
Якщо ми говоримо про ендоскопічний метод, то, як я вже казав, потрібно "залізти" в артерію зсередини і поставити стент, щоб її розкрити: людина тоді не помирає від інфаркту. Так ось, Цушку провели коронарографію і побачили, що уражені дрібні артерії. У них не потрібно вводити стенти, а просто необхідна агресивна медикаментозна терапія, що й було блискуче зроблено. Коли я побачив Василя Петровича, він був у стані реабілітації, коли вже загроза смерті минула абсолютно.
– Чи етично українським політикам лікуватися за кордоном?
– Я як лікар вважаю, що кожен пацієнт може їхати туди, де йому краще. Звичайно, не завжди його відчуття співпадають із реальним станом здоров’я... Але якщо говорити про Цушка не як про простого пацієнта, а як про міністра МВС, то, з моєї точки зору, було правильно вибрати для хворого те місце, де б ніщо не могло вплинути на його одужання.
– Скільки коштує лікування міністра? Хто оплатив його?
– Цифри можна знайти на сайтах аналогічних клінік в інтернеті. Але якщо ми говоримо про коронарографію, про ліжко в реанімації (а це – найдорожча на заході послуга), про стаціонарне лікування – то це чимала сума. Наприклад, така дорога процедура, як коронарографія обійдеться пацієнту в 15 тис. доларів. Для порівняння: застосування стентів у нас, в Україні, обходиться від 15 до 18 тисяч гривень. Наскільки я знаю, лікування Василя Петровича оплатили його сім'я і друзі.
– Як часто інфаркт настигає політиків?
– На жаль, серцево-судинні захворювання забирають людей в розквіті сил. Як правило, це люди розумової праці, які служать на благо батьківщини. Я маю відзначити, що 62% усіх смертей в Україні припадає на частку серцево-судинних захворювань.
– Чи зможе Василь Петрович після курсу реабілітації і далі працювати на такій "нервовій" посаді? Чи варто буде йому змінити напружений ритм свого життя?
– Організм у Василя Петровича досить молодий, і мені як фахівцеві здається, що ця людина найближчим часом може працювати в не менш напруженому ритмі, ніж раніше. Цушко абсолютно здоровий для того, щоб продовжити працювати на своїй посаді.
Звичайно, з одного боку, це дуже погано, коли людина пережила інфаркт, а з іншого, та зона ішемії, яка недоотримувала кисень, починає компенсуватися природою, сама розвиває дрібні судини. І якщо людина залишилася живою, чинник ризику знижується. У Василя Петровича не виявилося ніяких постінфарктних наслідків. Якби цей інфаркт призвів до дилатації лівого шлуночка або до утворення аневризми, що ми часто спостерігаємо, то я, як і будь-який хірург, ніколи не рекомендував би Цушкові повертатися на посаду міністра, оскільки ця робота зв'язана з сильними стресами. А будь-який стрес для організму закінчується спазмами судин, що, у свою чергу, призводить до ішемії, кисневого голодування. На щастя, у Василя Петровича цього не сталося. Тому, я вважаю, що після курсу реабілітації він може спокійно вийти на роботу.
Розмову вела Ольга ЗАВ’ЯЛОВА
