На це та інші запитання відповідає начальник відділу вищих навчальних закладів управління освіти та наукової діяльності облдержадміністрації Ю.О. ЖУРАВЛЬОВА.
– Юліє Олегівно, здається, зовсім нещодавно ми обговорювали абітурієнтські проблеми тих, хто вступав минулого року... І ось знову жаркі деньки для тих, хто обирає професію. От і давайте розпочнемо із головного – чи змінилися правила прийому до вузів за цей період, чи є зміни, які потрібно неодмінно враховувати?
– За великим рахунком змін істотних немає. Щоправда, поступово випускники шкіл переходять на тестові іспити, і якщо бали, отримані на випускних шкільних іспитах їх влаштовують, вони можуть отриманий сертифікат подати до приймальної комісії вузу.
– Але це не означає, що навіть за максимальних балів їх одразу зарахують?
– Ні, звичайно. На загальних підставах вони будуть брати участь у конкурсі на ту або іншу спеціальність. Усі керівники вузів ознайомлені із наказом міністра освіти та науки, й отримані тестові сертифікати будуть, по-перше, враховуватися, по-друге, повністю відповідати вузівській шкалі. Рівний доступ до професії й конкурс – ось два основні постулати вступної кампанії цього року.
– Особливо це стосується престижних факультетів...
– Тут я Вас маю виправити. Справа в тому, що, розпочинаючи із цього року, вузи переходять на прийом за напрямами професійної підготовки, а не на факультети, як було раніше, йде перегляд, скорочення низки напрямів і спеціальностей. З кожної із них – свій конкурс. Через чотири роки навчання студент здає іспит на бакалавра і потім (за успішного навчання) навчається далі на фахівця, магістра. Ось, мабуть, і всі нововведення щодо прийому та навчання у вищій школі.
– Але, судячи з усього, вони не останні, адже Україна долучилася до Болонського процесу, а це припускає освітні реформи...
– Не помилюся, якщо скажу, що ректори одеських вузів ставляться до впровадження Болонської системи спокійно, виважено й доцільно. Вони розуміють, що саме життя підштовхнуло всіх до створення єдиного освітнього й наукового простору. Хіба погано, що дипломи наших фахівців будуть визнаватися за кордоном (не потрібно буде перенавчатися, перездавати, а це, погодьтеся, принизлива процедура). Та й впровадження кредитно-модульної системи в принципі нормально сприйнято як студентством, так і викладачами. Особливо тими, хто звик працювати, а не веселитися «від сесії до сесії»...
– В одній приймальній комісії навіть батьки просили розтлумачити їм, чи до снаги синові ці вимоги...
– Так, і до нас теж звертаються, але коли одержують роз'яснення, заспокоюються, оскільки ця система організовує, дисциплінує студентів, адже основний постулат Болонської конвенції – навчатися все життя. І сам по собі диплом – це лише професійний старт. А підвищувати свою кваліфікацію, одержувати нові знання, навички потрібно постійно. Скільки сьогодні прикладів, коли студенти в одній академії навчаються одразу за двома напрямами. Або взагалі навчаються у різних вузах. Багатопрофільні фахівці цінуються на робочому місці, оскільки знають і вміють більше від інших, опанувавши одразу декілька професій.
– Я вже писала про одного випускника школи, який одночасно вступив до трьох вузів: два з них київські, один – одеський...
– Так, сьогодні це практикується, але хочу підкреслити, для зарахування (за успішної здачі іспитів) потрібно обрати лише один вуз і представити оригінали (а не копії) потрібних документів.
– Що ж, обрати вуз теж нелегко, тим більше, з'явилося чимало приватних навчальних закладів...
– Тут потрібно проявляти обережність і розбірливість і обов'язково з'ясувати, чи є у вузу ліцензія, яка дає право на навчання з тієї або іншої спеціальності. Варто знати й про наявність сертифікату про акредитацію навчального закладу. Від останнього залежить, чи одержить випускник повноцінний диплом чи чергову «фільчину грамоту», яку, до речі, не визнають при вступі на роботу.
– Юліє Олегівно, минулого року понад сто українських навчальних закладів позбавили ліцензій... Навряд чи приймальні комісії обнародують інформацію про це, та ще на помітному місці...
– Це – дуже болюча тема, тим більше, що нерідко анулюються ліцензії з багатьох спеціальностей, а сам вуз працює. І за цим потрібно простежити, підписуючи договір. На останній зустрічі з ректорами заступник міністра В.А. Шинкарук підкреслив, що, на жаль, абітурієнти продовжують вступати до неіснуючих вузів. І простежити за всіма досить складно, навіть Міністерству. Що стосується причин закриття вузів, то переважно це слабка навчально-матеріальна база й низька якість навчання. Склалося враження, що гоніння йдуть в основному на приватні вузи. Це не так. Судячи із даних на сайті Міносвіти й науки України, упередженості в цьому плані немає: ліцензій позбавили і державні, й приватні навчальні заклади.
– А як бути тим, хто все ж таки потрапив до мережі вузу – химери й, припустимо, провчився рік-два?
– Звичайно, Міністерство не полишає потерпілих, переводить їх до інших академій, університетів. Як правило, «приватників» приймають приватні вузи, бюджетників приймають (зрозуміло, що у добровільно-примусовому порядку) державні навчальні заклади. Стикування не завжди проходить безболісно. Потрібно здавати, перездавати, адже без «академрізниці» не обійтися.
Якщо виникнуть на цей рахунок запитання, сумніви раджу абітурієнтам звертатися до регіонального штабу щодо прийому до вузів. Він створений при управлінні освіти та наукової діяльності облдержадміністрації. Очолює його начальник управління Дмитро Михайлович Демченко. До складу оперативного штабу увійшли також ректори вузів, депутати облради, представники обласної організації роботодавців, журналісти.
– З яких районів області найчастіше вступають випускники шкіл, адже це один із показників рівня навчання?
– Як правило, лідирують Комінтернівський, Білгород-Дністровський, Котовський райони. Найменше студентів постачають Ананьївський, Балтський, Ренійський, Фрунзівський. Позначається й демографічна ситуація, наприклад цього року зменшилася кількість дев'ятикласників (на 1410 чоловік), хоча число випускників 11-х класів трохи збільшилося (на 580 чол.). У цьому плані варто сказати, що дев'ять тисяч студентів навчаються у підрозділах не одеських вузів, а жаль. Адже в нас чимало своїх престижних академій, університетів, які втратили свій контингент. Позначаються профорієнтаційні прорахунки, слабка реклама та інші недоробки.
– Хоча є вузи, які в рекламі не мають потреби...
– Так, є ряд академій, університетів, де стабільно тримається високий конкурс. Це – Одеський держмедуніверситет, Одеська національна юридична академія, Одеська національна морська академія. Ось вже два роки поспіль лідирує, все ж таки, Одеська академія будівництва та архітектури, хоча років п'ять тому на багато які факультети сюди приймали за співбесідою. Вплинуло піднесення будівельної галузі, якість навчання.
– Деякі абітурієнти стурбовані вартістю контракту...
– Так, через низку причин, й насамперед економічного характеру, вона зростає. Тут попереду виявилися юридична академія, економічний, медичний університети, морська академія. В інших вузах тримається середня ціна (від 3000 до 4000 гривень). Інша справа, що ціна, оговорена при укладанні контракту, не може змінюватися під час навчання, хоча бувають скарги й нарікання і на цей рахунок.
– Юліє Олегівно, й останнє запитання – про медалістів, пільговиків...
– Хочу підкреслити, що в цьому плані розширюється автономія вузів, які самі вирішують, як бути, припустимо, із медалістами. З багатьох спеціальностей вони можуть бути зараховані за співбесідою, а там, де високий конкурс, доведеться здавати іспити. Нещодавно відбувся обласний семінар, де обговорювалися питання, серед них, і відкритих чесних вступних іспитів. Особливу увагу приймальні комісії мають приділити відбору талановитої молоді (переможців Всеукраїнських олімпіад, конкурсів), а також інвалідам, дітям-сиротам. Усе це, до речі, обумовлено в Правилах прийому, де ці пункти залишаються незмінними. Якщо ж будуть порушення або запитання, то будь-який абітурієнт, як вже було сказано, може звернутися до оперативного штабу «Вступна кампанія 2007».
Телефони: 722-52-04; 728-36-01.
