Якою буде нова символіка найбільшої партії країни?
Інформація про це напевно зацікавить не лише її членів у віддалених від столиці регіонах, але й пересічних громадян.
Прапор Партії регіонів – це прямокутник блакитного кольору. Ліворуч знизу є назва партії. Праворуч і зверху від цього напису розміщено картографічний силует України, виконаний у жовтому та синьому кольорах.
Розпізнавальний знак – зображення картографічного силуету України, виконане у жовтому та синьому кольорах. Ліворуч знизу від нього є напис «ПАРТІЯ РЕГІОНІВ».
Праворуч і зверху – напис «УКРАЇНА».
Девіз партії: «Сильні регіони. Міцна держава. Заможні люди».
Текст гімну Партії регіонів:
У колисці душі зародилася воля,
І вказала зоря нам омріяний шлях.
Краща доля для нас –
нами обрана воля,
Наша спільна мета,
наша віра в серцях…
Уряд, так само як і апарат розпущеної Президентом Верховної Ради ось вже другий місяць працюють в «літньому режимі». «Прямі телефонні лінії» з населенням країни, в яких беруть участь глави міністерств і відомств, поновляться не раніше вересня. Застати в кабінеті когось із членів Кабміну проблематично: хто відбув в регіон з метою контролю/надання допомоги, хто приступив до давно заслуженої відпустки.
На вулиці Садовій кореспондент «Одеських вістей» минулого четверга зустрівся з віце-прем'єр-міністром з питань житлово-комунального господарства Володимиром Рибаком. Володимир Васильович, як завжди, у справах, навіть поза кабінетом вислуховує по мобільному звіт когось з підлеглих. Проте він охоче погодився відповісти на питання «ОВ». Про всяк випадок нагадаю: найвпливовішу українську партію свого часу піднімав «з нуля» саме Рибак – тодішній мер Донецька.
– Лідер ПР Віктор Янукович до початку минулої президентської кампанії 2004 року нікого не дратував. Навіть на Західній Україні. Потім раптом почали «експлуатувати» відомі факти його непростої біографії, «ловити» на не зовсім вигострених фразах.
– Більшість ваших читачів вперше дізналися про Януковича після його призначення главою Кабміну в 2002 році. Я ж знаю його з 1983 року, коли був секретарем райкому Компартії України. Янукович дійсно не інтелектуал, а проста людина. І займався завжди звичайними, елементарними питаннями. Проте за часів його губернаторства народ відчув: на Донбасі є влада!
– Останнім часом в пресі з'явилися припущення: мовляв, Президент Віктор Ющенко не дарма розхвалює Ріната Ахметова, а з наміром. Той після виборів 30 вересня «затре» Януковича, бо в змозі сам диктувати партійну політику. Начебто усередині Партії регіонів відбувається якась боротьба між угрупуваннями Ріната Леонідовича і Віктора Федоровича.
– Чув про таку версію. Ріната Леонідовича я знаю так само давно, як і Віктора Федоровича. Це дуже сильний керівник з нестандартним мисленням. Його капітал не створювався методом «купи-продай». Його холдинг (СКМ – «Сістем кепітал менеджмент» – авт.) об'єднує однією пануючою ідеєю понад 160 тисяч чоловік. Хіба всі вони утрималися б на своїх робочих місцях, не маючи надійних соціальних гарантій і не отримуючи своєчасно зарплату? Між Януковичем і Ахметовим конфлікт неможливий в принципі.
– Ахметов – найбагатша людина України. Навіщо мільярдерові знову йти в депутати?
– Запитали б краще про це у нього самого.
Висловлю свою точку зору. На відміну від багатьох власників підприємств, Ахметов від держави нічого не узяв. Він заробляв гроші шляхом купівлі акцій підприємств на вторинному ринку. А іноді і на третинному – коли підприємства спочатку «скидали» комусь за безцінь, а потім вже новий власник хапався за голову, мовляв, а що ж я зі всім цим робитиму?! Ахметов знає «слабкі місця» українського законодавства. Тому він, не бажаючи передоручати розробку законів посередницьким ланкам, вирішив сам зайнятися цим.
– У список Партії регіонів, швидше за все, знову буде включений одесит Сергій Кивалов, якому до цих пір пригадують осінь 2004-го.
– Звинувачувати Кивалова можна, проте у підрахунку результатів перших двох турів він виступав статистом. Те, що надходило йому з областей, глава ЦВК не міг змінити. Він був зобов'язаний порахувати ті голоси і оприлюднити. Що він і зробив.
– А хіба в його обов'язки не входила організація роботи виборчкомів в цих областях?
– Ну, ось вам один факт. Ми ретельно звірили дані Держкомкордону з даними виборчих комісій в Західній Україні. Дуже часто відбувалося так: приходить людина з чотирма-п'ятьма паспортами, вимагає бюлетені за відсутніх на дільниці і їй йдуть назустріч. Насправді ж «тимчасово відсутні» й не збиралися перетинати Держкордон, бо працюють десь у Португалії або Іспанії. Відтепер цього не буде. Якщо «заробітчанин» не повернеться на Батьківщину за три доби до дострокових виборів 30 вересня, виборчий бюлетень він не отримає.
Втім, ми вже отримуємо інформацію з місць про початок підготовки інших «заборонених прийомів».
– Відомо, що основна вимога Партії регіонів щодо співпраці на виборах – саморозпуск дрібної партії з подальшим злиттям її з ПР. Звідки така неповага до своїх потенційних партнерів?
– Тільки крупні партії здатні правильно окреслити цілі і завдання, а головне – підтягнути людей. Ми нікого не запрошували і не попереджали, що у випадку приходу до нас дрібні політичні сили немовби «розчиняться» в ПР. Партії самі починають розуміти необхідність укрупнення. Після виборів 30 вересня і визначення парламентських партій з налагодженим державним фінансуванням цей процес ще більш прискориться. Запевняю: в Україні не залишиться і півсотні партій, – хоч ще недавно їх було, якщо не помиляюся, 126.
