ВІТЕР ДУВ З МОРЯ...
Скоряти простори Дністровського лиману ми вирушили на моторному човні Сергія Івановича Герасименка – начальника Дністровського територіального відділу Головного управління з охорони та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Одеській області, коли сонце скотилося з зеніту. Рівень води на ту годину різко знизився: моторка, ледь відчаливши, сіла на мілину в неглибокій заводі біля адмінбудинку рибінспекції. Сергій Іванович, що взяв на себе обов'язки капітана, миттю перетворився на матроса. Зіскочивши у воду, він спритно підштовхнув човен і допоміг мотору впоратися з навантаженням.
Узяли курс на дельту Дністра. Чорнову частину роботи рибінспекторів довелося частково відчути і самій. Напевно, так і виглядає відчайдушна гонитва за браконьєрами: вітер, що перехоплює подих, сильні удари хвиль у днище, і небезпека впасти за борт, втративши пильність або рівновагу. Ближче до Дністра вітер та хвилі посилилися. Гребінці стали крутішими і побіліли: наближався шторм.
– Шкода, – поскаржився Сергій Іванович, – стільки хотілося показати! А негода наздожене дуже скоро. Бачите ледве помітні хмари там, на півночі? Через дві з половиною-три години вони принесуть на лиман сильний вітер і зливу. Треба тікати – так завжди роблять досвідчені рибалки. Нехай цей лиман і вважається мілководним, але він в одну мить здатен забрати людські життя. Так бувало не раз, і своїх співпрацівників-рибінспекторів ми втрачали так само...
Повернувши з низов'я Дністра, причалили до берега напроти рибальського селища Сухолужжя. Нас чекали, щоб наприкінці подорожі почастувати духмяною бессарабською юшкою з багаття.
– Бачите, – продовжив розповідь начальник рибінспекції Сергій Герасименко, – основна проблема сьогодні виникає з процесом відтворення рибних запасів. Пам’ятаєте, ми прихопили ґрунт, коли відчалювали? Це дуже поганий показник: низький рівень води в лимані перешкоджає нересту. На сьогодні рибні запаси поповнюються з величезними труднощами за різних причин. А деякі види, як, наприклад, чехоня, рибець практично зникли з вод. Тому головне – дотримуватися заборони, що накладається, на вилов риби. З 1 серпня очікуємо початок промислу. Раніше Дністровський лиман вважався промисловим і давав до 1,5 тисячі тонн риби на рік. Тоді видобуток здійснювали всього 4 користувачі. Сьогодні їх 18, а показники продуктивності роботи знижені втричі, до 540 – 550 тонн на рік. Хоча багато в чому таке явище вважають послабленням контролю, частковим приховуванням видобутку. Адже за всіма ознаками сьогодні відбувається деяке «оживлення» лиману.
«НОВА МІТЛА», ЩО ПО-НОВОМУ МЕТЕ
Сергій Іванович Герасименко родом із цих мальовничих місць. На лимані з дитинства. В органах рибоохорони працює практично все життя, пройшовши всі ступені ієрархії. А починав дільничним рибінспектором на Шаболаті. До Дністровського територіального відділу близько 3 років працював на аналогічній посаді в Генічеську на Азовському морі. Єгерями служили в Білгород-Дністровському районі його дід і батько. Тому, можливо, у силу генетичної пам'яті, нинішній начальник рибінспекції сповна розуміє і «відчуває» природу? Назвати його кабінетним чиновником язик не повертається: на лиман виходить для інспекції по кілька разів на місяць. І за справу береться не по-книжному, а зсередини, із глибоким знанням споконвічних засад того чи іншого явища.
…Багаття розгоряється з усіх боків. Полум'я від вітру, що посилився, охороняють висаджені для зміцнення берега чималенькі плакучі верби. Державний рибінспектор Михайло Левченко з братом особисто висаджували живці 20 років тому тут і на інших берегових ділянках. Так роблять щорічно. Пару місяців тому з ініціативи Михайла Олексійовича за допомогою студентів, майбутніх рибінспекторів, знову на узбережжі висадили 380 саджанців верби, тополі, калини, інших дерев та кущів. Разом із начальником рибінспекції Левченко стиха обмінюється думками з приводу стихії, яка наближається:
– Через кілька хвилин вітер буде дмухати з півдня. Потім дзеркало лиману ніби замре на мить, щоб відразу ж розігратися сильною хвилею. А дощ як із відра лине хвилин через двадцять.
Це було схоже на чаклування двох досвідчених, мудрих людей, тому що все, що відбулося далі, збувалося практично до хвилини. Мене, як людину недосвідчену в подібних питаннях, багато чого здивувало. Утім, ще до цього увагу до нового начальника рибінспекції привернули його такі рішучі дії.
На початку червня вперше за останні десятиріччя (!) з рибних прилавків Білгород-Дністровського міського ринку на період заборони по вилову зовсім зникла з продажу свіжа риба. Будь-які заборонні заходи з цього приводу, як правило, раніше були декларативними, не маючи серйозного практичного значення. Обмінюючись враженнями, городяни відкрито говорили: у кожного реалізатора риби є свій «надійний дах». І будь-який короткостроковий десант у складі міліції, санепідемслужби, рибінспекції, що раніше мав формальний характер, закінчувався нічим. Варто було перевіряльникам ретируватися, рибу негайно діставали з-під прилавків, «оживляли» відомими умільцям способами і продавали. Сьогодні ж дзеркало Дністровського лиману очистилося від браконьєрських човнів. Це прямо пов'язують із зміною керівництва місцевої рибінспекції, за що деякі називають Герасименка зовсім «незручним» начальником.
ЗАБОРОНА ДОТРИМУЄТЬСЯ ВПЕРШЕ
У нинішньому році на Дністровському лимані заборона вперше проходить відповідно до норм на тлі відсутності загальнодержавної програми розвитку рибного господарства країни. Люди стомилися чекати, коли, нарешті, держава наведе порядок. Навколо нового начальника Сергія Герасименка згуртувалася ініціативна група інспекторів – заступник начальника Ілля Солобонін, державний інспектор Михайло Левченко, районні інспектори Сергій Базарний, Андрій Абабін, Віктор Мережко та інші підтримали новаторські думки керівника. Потім підтягся весь колектив.
Не чекаючи вказівок зверху, засукали рукави і перед нерестовим періодом зайнялися меліорацією. Однією із найнебезпечніших для нересту проблем на сьогодні залишається змив під час дощів з оброблюваних земель гербіцидів, пестицидів і добрив, які сприяють значному заростанню водойм синьо-зеленими водоростями, і, як наслідок, їхньому природному обмілінню. Множинні зусилля колективу увінчалися успіхом лише частково. Рівень лиману залишався досить низьким, тому не всі єрики заповнилися водою: риба, в основному, нерестилася в прибережній зоні. Паралельно максимально упорядкували роботу інспекції на лимані. Багато хто з колишніх браконьєрів такого прояву хазяйської спритності від інспекторів не очікував.
Під час акції, проведеної територіальним відділом на Дністрі, було виявлено низку серйозних порушень. Пред'явлено понад 20 тисяч позовів, зафіксовано понад 400 порушень правил рибальства серед рибалок-аматорів, вилучено понад 400 незаконно застосованих знарядь лову. Спочатку, як розповів Сергій Герасименко, вдавалося збирати небачений в історії «адміністративний» врожай. У червні тільки за 2 дні роботи складено протоколів за 46 порушеннями, вилучено понад 400 кг риби і 117 знарядь лову. Серед них – багато заборонених, якими безсоромно торгують багато магазинів «Рибальство й полювання». Адже тільки з одного забороненого «екрана» чи «телевізора», розтягнутого на 4-5 метрів, за період від години до 3 діб можна взяти до 60 кг готової до нересту риби.
Про те, що нинішньому начальнику рибінспекції Сергію Івановичу Герасименку за застосовані суворі санкції погрожували, знаю не з чуток. Обіцяли пустити його на корм рибам, тому що легкі бариші втратили багато браконьєрів. Сидячи поруч біля рибальського багаття, Сергій Іванович трактує дану тему стримано:
– Прохання для допущення до промислу окремих осіб на місцях справді були. І тиск намагалися зробити. Але різких, наполегливих вимог не було. Сьогодні режим заборони виконується всіма і повсюдно. Для наведення порядку в особі начальника облуправління «Одесарибохорони» Валерія Івановича Ольховського ми одержуємо повне розуміння, підтримку й довіру. Отже, вдається головне – щоб і нащадкам після нас природна спадщина залишилася.
