З блокнота журналіста шматочок Української історії у польській глибинці

Ліворуч від дороги, що веде від міста Перемишль углиб країни, стоїть зелений дорожній покажчик із написом Mlyny (Млини). Вирушивши по ньому, можна потрапити до невеличкого польського села, яке вписане до нашої історії як місце, де вічний спокій знайшов автор музики українського гімну – Михайло Вербицький.

Усього в Польщі на сьогоднішній день збереглося близько півтори тисячі дерев'яних церков різних періодів. Однак Покровська дерев'яна церква, яку, відповідно до документальних згадок, побудовано у 1510 році (це найдавніша дерев'яна церква у Польщі), привернула нашу увагу тим, що саме в ній багато років тому народилася музика на вірші наддніпрянця Павла Чубинського, що звучить сьогодні по усьому світу, де є українці. У цій невеличкій дерев'яній церкві парафіяльним священиком тривалий час був Михайло Вербицький – автор музики до Державного гімну України.

Село Млини є однією із найдавніших православних територій у Польщі, оскільки вже у XV столітті тут була православна парафія. Після Другої світової війни Млини розділили долю усього Перемишлянського краю: українських мешканців села виселили, а їхнє місце зайняли польські переселенці із територій східніших нового польсько-радянського кордону.

Римо-католицька млинівська громада, до якої перейшов храм після виселення українців та ліквідації місцевого греко-католицького приходу, вирішила не споруджувати нового костьолу, а просто відремонтувати церкву. Окрім ремонту приміщення, було проведено реставраційні роботи: у церкві збереглися настінні розписи та стародавній іконостас, що датується XVІІ сторіччям. Реставраторка із Перемишля Маргарита Давидюк зробила сенсаційне відкриття: виявилося, що під іконами, написаними у XVІІІ сторіччі, приховано значно давніші шари іконопису – XVІІ, а деякі навіть XVІ сторіччя.

Нашарування було знято й сьогодні парафіянам відкрито зображення, які прикрашали ці стіни три-чотири сторіччя тому.

Незважаючи на те, що переважна частина сьогоднішніх мешканців Млинів є римо-католиками, церковний іконостас, що датується XVІІ сторіччям і виконаний у греко-католицькій традиції, повністю збережено. Окрім того, розпис, який був виконаний близько двохсот років тому, також приховував під собою більш ранні роботи іконописців, які польським реставраторам вдалося відновити у первозданному вигляді.

Сьогодні дерев'яна Покровська церква у польському селі Млини, неподалік від міста Перемишль, – це приклад унікального етнічного явища, що демонструє взаєморозуміння та терпимість між українськими та польськими співгромадянами. Адже незважаючи на соціально-історичні умови, що змінилися, мешканцям села все ж таки вдалося зберегти святиню. Завдяки цьому ще й сьогодні, навіть у маленькому селі у Підкарпатському регіоні, де вже майже немає українців, можна знайти сліди великої історії України...

Выпуск: 

Схожі статті