На суднах українських компаній зростає аварійність. Ця тема стала провідною на нараді-семінарі в Ізмаїлі, проведеній Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства. У роботі наради взяли участь понад 65 представників судноплавних компаній, портофлотів, підприємств морського та річкового транспорту, щоб обговорити стан аварійності за 9 місяців 2007 року, детально розглянути причини аварійних випадків, які сталися із суднами вітчизняних судновласників у другому кварталі ц.р., а також проблеми арешту і затримки морських суден.
За інформацією заступника начальника Держфлотінспекції Володимира Дороніна, якщо у 2005 році сталося 35 аварійних випадків (1 чоловік загинув), у 2006-му – 25 випадків (загинуло 4 особи, травмовано 8), то у 2007-му – 17 аварій, у тому числі 10 – на морському транспорті, 6 – на річковому (3 з них серйозні), 1 – на маломірних суднах, без потерпілих і забруднення навколишнього середовища.
Серед основних причин аварійних випадків на морському і річковому транспорті були названі порушення обов'язкових постанов щодо морських торговельних портів, загальних положень плавання по Дунаю, особливих правил плавання у пониззі Дунаю, правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах, технічної експлуатації річкового транспорту, Статуту служби, а також помилкові дії капітанів, членів екіпажів, незадовільна організація вахтової служби. З аналізу матеріалів аварійних справ випливає висновок: людський чинник є головною складовою 78 відсотків аварій, що свідчить про недостатню роботу судноплавних компаній щодо підвищення кваліфікації судноводіїв.
У Держфлотінспекції багато претензій до капітанів портів, судновласників, капітанів суден з приводу несвоєчасної подачі повідомлень про аварії. Замість 2-3 годин, визначених вимогами нормативних документів, повідомлення часом йде понад добу.
Тепер про проблеми арешту і затримки суден. У 2006 році затримок українських суден в іноземних портах було 16, а за 8 місяців 2007-го – 40. Найбільше наші судна затримують в Італії, Туреччині, Іспанії, Греції, Великій Британії, Хорватії, Португалії, Росії. Рейтинг компаній за кількістю затримок залежно від кількості суден у відсотковому відношенні виглядає так: «Торговельний флот Донбасу» – 75 відсотків, ВАТ «УДП» – 26 і АСК «Укррічфлот» – 23 відсотки. Щодо арештів в українських портах, то тут, як не дивно, вітчизняний флот теж лідирує – 44 арештованих судна. Для порівняння: Болгарія – 2, Польща – 5, Грузія і Мальта – по 4 судна. Парадокс полягає у тому, що законодавство України дозволяє легко заарештовувати наші судна, але не іноземні.
Аналіз останніх років показує, що дві третини затриманих суден мають вік понад 25 років, а з цієї кількості 60 відсотків – понад 30 років. Головними причинами арешту є: стан протипожежних засобів (26 відсотків), безпека обладнання, конструкцій (14 відсотків), навігаційне обладнання (11 відсотків), рятувальні засоби (10 відсотків).
На думку генерального директора Регістра судноплавства України, якщо така динаміка триватиме далі, Україна може знову опинитися у «чорному списку», звідки вона тільки вийшла. Хоча, як визнають фахівці, стан нашого субстандартного флоту нітрохи не гірший за турецький. І за великим рахунком, арешти українських суден у інопортах – не що інше, як політика, бізнес. Не секрет, що певні могутні держави використовують інструменти ІМО, Паризьких меморандумів для витискування конкурентів з ринку.
Виступ Головного державного санітарного лікаря Дунайського морського басейну А.І. Нечипоренка на семінарі запланований не був, але він був доречним. Анатолій Іванович ще раз звернув увагу на те, що флот неможливий без людей. Людина ж може працювати, якщо вона здорова, а вона здорова, коли на судні створено певні умови проживання. Це питання стає ще актуальнішим через ухвалення 58-ю Асамблеєю ВООЗ Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року, які, на відміну від попередніх правил 1972 року, що робили застереження лише про такі інфекції, як чума, холера, жовта лихоманка і натуральна віспа, передбачають всі інфекційні захворювання, які несуть загрозу громадській охороні здоров'я.
Зоя КУЛІНСЬКА, кореспондент газети «Дунаец»; Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
