Сім'я чекаємо. Можливо, допоможуть…

Родини бувають різними. Як і батьки, до речі. Але є серед них особлива категорія – багатодітні. Тільки в Малиновському районі (м. Одеса) на обліку 127 таких родин. За словами голови ради багатодітних матерів цього району Антоніни Михайлівни Богданової, з кожним роком стає працювати складніше, адже можливості в громадської організації не настільки великі, особливо у фінансовому плані. Проте, тут кожна родина на контролі, заведена спеціальна картотека, за якою відразу можна визначити, хто, як і де живе. І дуже часто сюди йдуть на прийом і батьки, і діти, яким потрібні психологічна, юридична консультації. Таку допомогу надають безкоштовно.

Але є, на думку Антоніни Михайлівни, особлива категорія багатодітних родин, які нікуди не ходять, нічого не просять... З особливим терпінням і мужністю вони переносять всі труднощі і злигодні, мешкаючи в умовах, далеких від ідеальних. Ось в одну з таких родин ми і вирушили, зайшли в скромний, старий двоповерховий будинок, що розташований у провулку Розумовського. Нас зустріла багатодітна мама – 32-річна Наталя Володимирівна Бабілова. Всього в неї дев'ять дітей, з яких п'ятеро навчаються в школі № 103, а четверо виховуються вдома. Старшій дівчинці вже 16 років, а молодшому – один місяць. І всі разом, тобто, одинадцять чоловік, мешкають в... одній кімнаті в 23 квадратних метра.

Як же розміщується в такому крихітному просторі така велика родина? Напевно це питання спантеличить кожного, хто переступить поріг цієї квартири. Де вчать уроки, де сплять, граються? Виявляється, ігри проходять у дворі, або у коридорчику, а сплять по двоє – хто на ліжку, а хто і на підлозі на спеціальному матраці.

– Тісно, звичайно, дуже тісно, – коментує ситуацію багатодітна мама Наталія. – Але ми чекаємо. Можливо, допоможуть і нам...

У цій відповіді – тихій, небагатослівній, проста суть буття цієї родини. Тут не звикли бігати по коридорах влади, просити, вибивати блага і різні пільги. Правда, пригадує багатодітна мама, одного разу вона все ж таки потрапила на прийом до колишнього мера Руслана Боделана. Саме з квартирним питанням. Нелегко було пробитися, але добрі люди допомогли. Колишній мер уважно вивчив усі подані документи, довідки і вимовив фразу, що запам'яталася надовго.

– Будемо вважати, що світська бесіда в нас відбулася. А тепер ви повинні довести, що це все... ваші діти! Адже сьогодні, коли все купується і продається, все можливо, – багатозначно підкреслив чиновник.

Після такої відповіді надовго пропало бажання кудись ходити, домагатися житла. Та й ніколи владі, хоч колишній, хоч нинішній, займатися такими родинами. То вибори, то боротьба за портфелі, то земельні аукціони... Ось і живе велика родина в одній кімнатці, де немає ні газу, ні опалення. В основному тут користуються електроплитками, електрообігрівачами, хоча це дуже дорого. До 3-х тисяч кіловат доводиться оплачувати щомісяця! Про безпеку помовчимо, адже поруч з цими приладами малолітні діти. Звичайно, тут мріють про нове, просторе житло, але при скромній зарплаті батька це їм не по кишені. То, можливо, хоча б пільги виручать? Ось раніше, ще в радянські часи, матери-героїні, які мали 5 і більше дітей, користувалися пільгами, зокрема і щодо оплати комунальних послуг.

– На жаль, нічого такого сьогодні немає, – говорить голова ради багатодітних матерів А.М. Богданова. – І хоча статус такий у нас в країні є, але під нього дотепер не підведені пільги. Ось і доводиться вишукувати в законі лазівку, щоб допомогти таким багатодітним і малозабезпеченим родинам.

Ні, багатодітна мама Наталя Бабілова не скаржиться. Все ж таки школярі одержують безкоштовні обіди в школі, а в літній період троє з них безкоштовно відпочивали в таборі. Одержує вона і допомогу на дітей, але навіть сума в 1400 гривень миттєво зникає при сьогоднішніх цінах на продукти харчування. Але в цілому родина живе дружно, старші тут завжди допомагають молодшим, а одяг, іграшки, як ви вже здогадалися, переходять «у спадщину». Допомагає і спілка багатодітних матерів, особливо якщо мова йде про консультації, психологічну допомогу. Але, звичайно ж, цього мало, і, мені здається, уся ця родина – мовчазний докір нашій владі, яка може, але не хоче...

Але ж навіть сам Президент України не забув цю родину, перед новорічними святами їй були вручені подарунки від Віктора Ющенка на кожному з яких підпис «З любов'ю до дітей». Так, добре б оточити їх справжньою, а не показною любов'ю, щоб виросли вони гідними людьми. Будемо сподіватися, що всі ініціативи Президента України, пов'язані з підтримкою багатодітних родин, будуть реалізовані, і ми зможемо пишатися кожною з них.

Выпуск: 

Схожі статті