– Алло, медпункт?
– Ні, це – амбулаторія.
– Вибачте, – і в трубці пролунали короткі гудки.
Головлікар Євгенія Євстафіївна Рекмістренко розсміялася:
– Мешканці Долинського ніяк не можуть звикнути до того, що в них у селі – вже не медпункт, а повноцінна лікарська амбулаторія. Навіть за благополучних радянських часів у Долинському був просто ФАП, зараз мешканців обслуговують два лікарі, причому, вищої категорії.
Знову – дзвінок.
– Слухаю вас!
Доки головлікар відповідала на питання пацієнта, я розглядала колишній сільський ФАП. Із самого ранку сюди йдуть люди. Пенсіонери, змучені високим тиском, прийшли до сімейного лікаря Павла Володимировича Долапчіу. Дитяча медсестра Тетяна Киріца обстежує стан немовляти. Маля можна сміливо роздягнути – в амбулаторії дуже тепло. П’ять років тому за допомогою місцевого СВК, який виділив 54 тисячі гривень, заклад охорони здоров’я одержав індивідуальне опалення на природному газі.
Ось у палаті денного стаціонару лежать під крапельницею два пацієнти – сестра виконує приписання лікаря. У сусідньому кабінеті акушерка Мар’яна Ніделку провадить профілактичні огляди жінок.
Молодший медперсонал Єфросинія Калинку та Софія Куля змінюють на вікнах старі фіранки на нові. Завдяки старанням цих господинь в амбулаторії чисто й затишно.
– У нас минулого року було багато обновок, – розповідає фельдшер Катерина Куля. – Одержали обладнання для фізкабінету – апарати УВЧ та «Радіус-1», кардіограф та інгалятор. Обновки з’явилися у кабінетах акушерки та дитячої медсестри. Катерина Салі, господиня клінічної лабораторії, користується новим мікроскопом, апаратом для визначення цукру в крові, іншим обладнанням – тепер мешканцям Долинського для провадження аналізів не потрібно їхати до райцентру.
Як трохи пізніше скаже нам головний лікар Ренійської ЦРЛ Степан Дмитрович Іванов, минулого року за рахунок державних коштів було централізовано поставлено обладнання для зміцнення матеріальної бази сільських закладів охорони здоров’я.
– У грудні ми, як і інші сільські амбулаторії, пройшли акредитацію, – розповідає Є.Є. Рекмістренко. – До цього довго готувалися. Нам вдалося, зрештою, вирішити питання забезпечення амбулаторії проточною водою, також зробили косметичний ремонт амбулаторії. Хочу подякувати голові СВК «Долинське» Іллі Дмитровичу Келіогло за те, що ніколи не відмовляє у допомозі нашому медзакладу. Всіляку підтримку ми знаходимо у головлікаря Степана Дмитровича Іванова, його заступника з медобслуговування населення Олександра Віталійовича Сироти, начмеда Алли Петрівни Журавльової та старшої сестри ЦРЛ Марії Миколаївни Кензікеєвої.
Однак зміцнення матеріально-технічної бази сільської амбулаторії – не головне досягнення 2007 року.
– Зрештою, нам вдалося повністю укомплектувати штати, – говорить Євгенія Євстафіївна. – Раніше катастрофічно не вистачало середнього медперсоналу, від чого кожен «тяг» півтори ставки. Нещодавно до колективу влилися Ганна Георгіу, яка стала господинею фізкабінету, та Тетяна Кадина, вона працює дільничною медсестрою.
Наш терапевт Павло Володимирович Долапчіу минулого року закінчив курси, тепер він – лікар загальної практики, або, як кажуть, сімейний лікар. До речі, перший у Ренійському районі. Завдяки тому, що штати укомплектовано, ми зможемо серйозно поставити профілактичну роботу, виявляти захворювання на ранній стадії. Тісно співпрацюємо із санепідемстанцією в особі завідувачки епідвідділу Юлії Петрівни Бірюкової. Наше загальне завдання цього року – поставити медобслуговування сільського населення на якісно новий рівень.
...Медсестра стоматологічного кабінету Марія Брату запросила чергового пацієнта. Допомагаючи хворій сідати до крісла, головлікар сказала:
– Гарним був минулий рік, хоч і важким. У нас залишилася лише одна нереалізована мрія – хотілося б одержати нову бормашину.
