«Серпанок», «Диліжанс», «Гламур» – ці театральні студії мають безпосередній стосунок до Дня театру. «Серпанок» ще й заслужив на визнання зразкового, чим пишаються і Наталя Ткаченко – його керівник, і юні актори. Учасники розширеного виїзного семінару обласної ради, які побували кілька років тому у Арцизькому Будинку дитячої та юнацької творчості, щиро раділи побаченому тут, а від театру мод взагалі були в захваті. Щоправда, на той час розташовувався Будинок творчості (сьогодні це – центр) у просторому приміщенні частини дитячого садка, яка багато років не діє. Тут були усі умови для розвитку творчих здібностей його галасливих мешканців, успішної роботи численних студій і гуртків. Нещодавнє переселення до приміщення колишньої міської ради, що переїхала на нове місце, помітно звузило рамки можливостей позашкільної установи.
Центру дитячої творчості із керівниками театральних студій дуже пощастило, як і з його директором Валентиною Бостанжи. Сьогоднішній, високої працездатності, дійсно творчий колектив – її дітище. Наталя Ткаченко, культорганізатор та керівник «Серпанку», у своїй професії, що називається, від Бога. Їй належить ідея формувати майбутній акторський склад студії, починаючи із театрів для молодшої групи – «Сходинки» та «Веселка». За цей час стають очевидними здібності дітей. Сьогодні трупа «Серпанка» – 14 найобдарованіших. Саме вона стала початком входження до професії для колишніх її учасників, нині – випускників та студентів Одеського театрального училища. Хоча вважають себе вони цілком гідними займатися у знаменитому Київському імені Карпенка Карого. В усякому разі величезний конкурс не відлякує нинішніх зірочок іншої театральної студії – «Диліжансу» Юліану Балабан та Станіслава Лапу. Вони – улюбленці глядачів. То ж дорога до театрального – їхня дорога. Та й у дітей сумнівів з приводу вибору професії немає: кар’єра – тільки артистична.
«Диліжанс» очолює з часу організації цієї студії Інна Волчанова. У його репертуарі багато вистав, їхні глядачі – діти. Це, вважає керівник, найемоційніша та найщиріша публіка. Виступає «Диліжанс» винятково на шкільних та Будинку творчості сценах.
Нинішня костюмерна втиснута до вузької кімнатки, по якій можна пройти одному і то бочком, дуже мала для численних реквізитів і костюмів. Усі вони зшиті виключно руками дітей під неослабним оком модельєра, візажиста і однієї з ведучих театру мод «Гламур» Ірини Бурлак. Ще й тому вистави барвисті, багатокольорові, захоплюючі. До речі, на обласному театральному вернісажі «Диліжанс» показав «Несміяну» та «Веселий Роджер», і посів друге місце, й багато років поспіль одержує вищий бал – 15 у обласному конкурсі «Таланти твої, Україно». А це – відмінний стимул удосконалювати акторську майстерність. Також високо постійно оцінюються й сюжетні композиції «Гламуру».
Участь дітей у театральних студіях активно підтримують батьки, допомагаючи розв’язувати їхні проблеми. Інна показує зібраний за багато років реквізит: стародавній комод, «бабусині» сундуки, мережево «революційних» часів, пір’я екзотичних птахів, привезені батьками із відряджень. Інна сміється:
– Я як Плюшкін – усе збираю. Зате як це все допомагає!
Зараз у «Серпанку» провадяться репетиції вистави «Переросток» – за мотивами фонвізінського «Недоросля». Я бачила із якою цікавістю спостерігав за грою дітей колишній актор «Серпанку» Віталій Захарчук. Студент педучилища, він мріє у майбутньому організувати такий же шкільний театр.
– У нього це вийде, – говорить Наталя. – Він же «серпанівець».
Я й сфотографувала їх разом: на плече улюбленого вчителя обережно лягла рука вдячного учня…
