У мальовничому куточку Одеси, що в районі 16-ї станції Великого Фонтану, подалі від міської суєти розташований санаторій МНС України – «Одеський». Дев'ятиповерховий корпус (раніше називався Одеський військовий санаторій) розміщено поруч із популярним міським пляжем «Золотий берег». У будинку є комфортні двомісні номери і «люкси» з усіма зручностями, просторі холи, танцювальна зала, більярдна, бібліотека. Організовано культурні й спортивні заходи, працює екскурсійне бюро. Діагностична і лікувальна бази оснащені сучасною апаратурою, використовується широкий спектр методів оздоровлення і лікування. Застосовуються куяльницькі грязі, мінеральна вода «Моршинська», кліматолікування, лікувальні фізкультура, харчування, електрофорез, бальнео– і теплотерапія тощо, включаючи новітні розробки. Основна увага приділяється медико-психологічній реабілітації співробітників МНС України.
Сьогодні «Одеський» – єдиний подібного типу в країні, що надає всебічну медичну допомогу і забезпечує лікування, медико-психологічну реабілітацію ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, їхнім дітям і родинам, які постраждали від аварії, а також співробітникам МНС із всіх куточків України.
За рік тут приймають до 4500 відпочивальників і дітей. МНС України повністю фінансує санаторно-курортне лікування співробітників. Так, цього року на реабілітацію виділено мільйон гривень.
Багато років очолює заклад полковник запасу, колишній начальник медичної служби Цивільної оборони Одеського військового округу – головний лікар Володимир Леонідович Чернов.
На час передачі у підпорядкування МНС (2003 рік), санаторій був у досить жалюгідному стані і позиціонував як сезонний. За п'ять років виконана велика робота щодо реконструкції всієї інфраструктури. Зокрема, побудована і здана в експлуатацію газова котельня, що дало можливість перевести заклад на цілорічний режим. Крім забезпечення гарячою водою протягом доби, з'явилася можливість розширити комплекс оздоровчих процедур. Відкрито бювети лікувальної води. Зроблено ремонт у приміщеннях, закуплено сучасне медичне обладнання, поповнюється парк автотехніки, що дає можливість зустрічати власним транспортом хворих дітей, інвалідів, які прибувають.
У зв'язку з тим, що аналогів подібного лікувально-відновного закладу в Україні не існує, постійно простежуються спроби його «прихватизації». Поки що, слава Богу, марні. Але відбивати їх стає з кожним роком важче...
