НА ПОРОЗІ ЖНИВ
Вісімнадцятого червня в актовій залі Любашівського районного управління агропромислового розвитку відбувся семінар з питань збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Голова райдержадміністрації Володимир Бурдик, та голова райради Микола Бурлаков, і провідні фахівці та аграрії вели ділову та конструктивну розмову стосовно проведення нинішньої жнивної кампанії. Наголошувалося, що жнива будуть нелегкими, але вирощене потрібно зібрати у стислі терміни і без втрат, вчасно розрахуватися за оренду землі і закласти насіння під врожай наступного року.
Цікавою і змістовною була доповідь в.о. начальника управління агропромислового розвитку Людмили Гончарук, яка докладно зупинилася на особливостях збирання ранніх зернових і зернобобових культур 2008 року та підбиранні сортів на посів озимих культур під врожай 2009-го. Кваліфікований агрономом, вона детально проаналізувала прорахунки, допущені землеробами при підборі сортів (до речі, в районі вирощується 40 сортів пшениці та ячменю), внесенні мінеральних добрив, використанні гербіцидів, боротьбі зі шкідниками, бур’янами та хворобами. За словами Л. Гончарук, відсутність у господарствах грамотних агрономів стала причиною зниження врожайності зернових, хоча види на врожай добрі.
Розповідаючи про технічне забезпечення жнив, головний інженер управління АПР Любов Шевцова зазначила, що нинішнього року належить зібрати 28930 гектарів зернових. А за наявного комбайновому парку, що нараховує 120 одиниць техніки, навантаження буде непосильним. Тому, незважаючи на те, що на підході ще 4 новенькі зернозбиральні машини, придбані фермерами за сприяння обласного керівництва, потреба у залученні комбайнів зі сторони стоїть дуже гостро. Необхідно укласти угоди на оренду близько сорока комбайнів, що допоможе упоратися з косовицею у відведені 15 днів.
Оплата праці на збиранні хлібів та здійснення первинного обліку врожаю – ще одне важливе питання, про яке говорив начальник відділу економіки та бухгалтерської звітності Олексій Олексієнко. Даючи рекомендації, фахівець зауважив, що сьогодні у сільськогосподарському виробництві району, згідно з встановленими нормами, повинно працювати 4,5 тисячі працівників, а задіяно лише 800. Звичайно, головним стимулом для аграраріїв має бути гідна зарплатня і преміювання, бо невдовзі сільське господарство може залишитися без кваліфікованих кадрів.
У свою чергу, головний спеціаліст з охорони праці управління АПР Микола Дубинянський звернув увагу на дотримання охорони праці та техніки безпеки при збиранні хлібів та переробці зерна на токах.
Цікавили сільгоспвиробників і умови приймання та доведення до кондиції збіжжя хлібоприймальними підприємствами. Нинішнього року через дорожнечу енергоносіїв – кіловат електроенергії коштує 54 копійки, а тисяча кубометрів газу – 1520 гривень – зросла і вартість послуг. Про це та про готовність прийняти зернові та ріпак нового врожаю на зберігання говорили директор ВАТ “Заплазьке ХПП” Юрій Гулінський і головний інженер ВАТ “Любашівський елеватор” Олексій Степанов.
Голова районної ради Микола Бурлаков наголосив, що аграрії, дбаючи про збирання врожаю, не повинні забувати і про власників земельних і майнових паїв, з якими треба вчасно і повністю розрахуватися. Також керівник зазначив, що у жнива буде скоординована співпраця з силовими структурами, щоб ті сприяли хліборобам і не чинили перепон.
Присутній на зібранні завідувач відділу ріпаку інституту землеробства Української Академії наук Василь Динник акцентував увагу на перспективних сортах ріпаку.
Практична частина семінару розпочалася з огляду рекламно-показової ділянки елітнасінгоспу ТОВ “Агро-Ритм”, розташованої обабіч автомагістралі Одеса-Київ. Керівник господарства Віктор Стоцький розповів, що розведення насіння ведеться на 1,5 тисячі гектарах, а на демонстраційному полі репрезентовано 28 сортів пшениці та 9 сортів ячменю селекції Одеського селекційно-генетичного інституту та 12 озимих сортів інституту генетики і фізіології рослин Національної Академії Аграрних наук та Миронівського інституту пшениці імені Р. Ремесла.
На учасників семінару справили велике враження елітні рослини, колосся яких наливалося добірним зерном під нинішнім благодатним сонцем. Незабутнє видовище зацікавило багатьох фермерів перспективами впровадження у виробництво ряду репрезентованих сортів. Але сьогодні лише три відсотки насіння різних культур місцевого виробництва закуповується любашівцями, більшим попитом воно користується за кордоном.
Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Любашівський район
ЩОБ «НЕ ЗЛЯКАТИ УДАЧУ»...
Краї бессарабські недарма називають зоною ризикованого землеробства: рік на рік не схожі. Недобра пам’ять залишилася у селян про торішню посуху. Відсутність вологи звела нанівець зусилля навіть на поливі, не кажучи вже про богарні землі. Ось тут і задумайся, аграрію, як «перехитрити» природу.
– А не треба «хитрити», не треба з нею боротися. Треба, навпаки, допомагати їй, вивчати її закони і жити за ними, – так вважає директор розташованої на землях Старої Некрасівки Ізмаїльського району агрокомпанії «Свобода» Володимир Видобора, Герой України.
Тому він, як кажуть, за будь-якої погоди залишається «на коні». І у своєму досить-таки солідному віці далі навчається і шукає, буквально «поглинаючи» безліч літератури, займаючись дослідництвом в індивідуальному доборі, пошуку і розведенні таких сортів зернових, за допомогою яких урожайність можна було б підняти у два-три рази – навіть за наявності мінімальної кількості опадів. У нього є потужна, надійна команда, а саме господарство до найменших деталей відрегульовано. І все побудовано так, що самі люди – від рядового фахівця до керівника – зацікавлені у високоефективній роботі.
Правда, рік нинішній з минулим – не зрівняти. Допомогла таки матінка природа весняними дощами. Допомогла всьому Придунав’ю. З перших днів жнив господарства Ізмаїльського району не показують цифр урожайності нижчих сорока центнерів з гектара, є і понад 60.
Вдалим вважає нинішній рік і головний агроном агрокомпанії «Свобода» Анатолій Черніченко. За його словами, у цьому господарстві нині середня врожайність у півтора, а то і два рази вища середньорічної. Під збиранням тут 1300 гектарів озимої пшениці і ячменю, близько 430 гектарів гороху, понад 150 – ріпаку, і мінімум – 40 гектарів ярого ячменю і пшениці (пам’ятаючи минулий рік, тут просто не стали з яровими ризикувати).
Але недарма кажуть – не той хліб, що у полі, а той, що в коморі. Чіткість усього жнивного комплексу скрупульозно відпрацьована. У чому довелось переконатися найпершого ж дня, точніше навіть, у найперші хвилини жнив.
Отже, початок. Восьма ранку, середа, польовий стан об’єднаного мехзагону на базі третього відділку. Доки завершується заправлення потужних німецьких комбайнів «Massey Ferguson» («Свобода» залучила до збирання 4 такі комбайни, плюс у її активі «Джон Діри» і «Дон-1500»), начальник мехзагону Микола Берило дає «ввідну» комбайнерам, водіям, трактористам, визначає з ними маршрути руху і поля, які першими підлягають збиранню. Говорить про усе. Зокрема і про те, що в обідню пору хліборобам прямо у поле привезуть індивідуально розфасовані обіди. Як кажуть, жнива жнивами, а обід за розкладом, люди не повинні відчувати проблем з харчуванням.
На запитання, чи все влаштовує залучених у старонекрасівському господарстві, механік Михайло Кирилов, що тут за старшого, відповів, що якби не влаштовувало, не приїжджали б сюди третій сезон поспіль.
– Зі справжніми, надійними господарями і працювати цікаво, – говорить він. – Нам доводиться за жнивний сезон брати участь у збиранні в різних районах і господарствах області. Траплялися і такі, де, на жаль, ні належної організації роботи, ні харчування, ні подальших своєчасних розрахунків не дочекаєшся. Тут же все, справді, налагоджено як годинниковий механізм.
Одна з характерних рис агрокомпанії в тому, що тут переважно працює молодь.
– Я прийшов у господарство в 2003 році, після закінчення розташованого в селищі Суворовому Ізмаїльського району виробничо-технічного аграрного училища, – розповідає механізатор Євген Логвинов. – Прийшов саме сюди, тому що тут працює багато моїх однолітків-друзів. Подобається нам тут саме тому, що ти щодня відчуваєш – не тільки ти все робиш для господарства, але і господарство – для тебе. Зовсім неприпустима розхлябаність, якої повно довкруж. Є робота, є зарплата, є постійна турбота, що ще треба?
Те ж саме довелось почути і від водія В’ячеслава Козубовського, і від механізатора В’ячеслава Подколоднєва, і від інших учасників жнив.
Уродженець Комишівки Валерій Мунтян п’ять років тому переїхав разом з родиною до Старої Некрасівки. У рідному селі роботу вдень із вогнем не міг знайти, та і фермери, на яких доводилося працювати, частенько забували розраховуватися в повному обсязі. Про індивідуальні обіди там і не чули.
– А тут – тільки працюй, але не халтур, – зізнався він. – Так, справді, просто хочеться працювати, коли все налагоджено і до тебе ставляться не як до тимчасово найнятого заробітчанина, а з належною повагою, без обмеження твоєї гідності. Мало де ще так ставляться до людей. Ну і мало де такі багаті врожаї щороку одержують. Тож ми тут всією родиною прижилися і вже стали справжніми старонекрасівцями.
…Хто знає, можливо, подумають у майбутньому про переїзд сюди водії Іван Владінов з Багатого і Іван Везенков із Суворового? Принаймні й вони на час жнив вирішили тут заробити, недарма ж приїхали саме сюди.
Дев’ята ранку. Поля перевірені на вологість, дана команда виходити на збирання озимого ячменю сорту «Достойний». Буквально через кілька хвилин комбайни вже заходили в загінки. І першим почали обмолот комбайнери В’ячеслав Георгієв і Ілля Розов.
Як пояснив головний інженер, який під’їхав сюди ж, Віктор Захаров, німецькі комбайни, витрачаючи палива в середньому майже стільки ж, скільки вітчизняні, мають потужність, що перевершує їх у три рази! Тож якщо не підуть дощі, збирання в господарстві завершиться чітко за графіком, за два робочі тижні (з урахуванням дозрівання культур і ступеню їхньої вологості).
…Пізно увечері Анатолій Черніченко повідомив, що врожайність перевершила всі сподівання. Правда, щоб «не злякати» удачу, попросив поки що цифр не називати. До того ж в «Свободі» ніколи не гналися тільки за кількістю, віддаючи перевагу якості. Отже, і за якісним складом зерно у Старій Некрасівці чудове. Так тримати, «Свободо»!
Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей»
