НЕЗАЛЕЖНЕ ТЕСТУВАННЯ – НЕ ПЕРЕШКОДА ДЛЯ ВСТУПУ ДО ВУЗУ
Приймальна комісія Одеського аграрного університету. Тут доброзичливі обставини. Проте, абітурієнти та їхні батьки хвилюються. З деякими з них розмовляє психолог.
Тетяна ПОСПОЛІТАК, голова приймальної комісії університету, незважаючи на свою зайнятість, відповіла на запитання нашого кореспондента.
– Тетяно Євгенівно, чи вплинуло зовнішнє незалежне тестування на кількість вступників до вашого вузу?
– Сьогоднішня кількість зареєстрованих заяв, у принципі, така сама, як і в минулі роки. Тобто, незалежне тестування поки що не вплинуло на процес вступу абітурієнтів.
– А на які факультети більше надходить заяв?
– Наші юнаки і дівчата традиційно віддають перевагу економічним спеціальностям: вже 5 чоловік на одне місце. У зв'язку із земельною реформою на другому місці щодо надходження заяв – факультет земельного устрою. Там уже теж у межах 5 чоловік на одне місце. Серед абітурієнтів – чимало і міських мешканців. Але ми, насамперед, віддаємо перевагу абітурієнтам із сільської місцевості, які повернуться до села дипломованими фахівцями агропромислового комплексу.
– Скажіть, чи були якісь непередбачувані обставини під час прийому документів?
– Поки що ні. Ми намагаємося пояснювати, інформувати всіх про правила та умови прийому. У приймальній комісії ми розповідаємо вступникам до нашого вузу про особливості тієї або тієї спеціальності. У нас же можна проконсультуватися не лише у членів приймальної комісії, але і навіть поговорити з психологом.
– Чи багато пільговиків сьогодні до вас вступає?
– Пільговики – це маються на увазі ті, хто іде поза конкурсом: інваліди І-ІІ групи, чорнобильці. Але у нас їх не дуже багато. Інваліди прийшли із сертифікатами. А ті, хто звільнилися з армії у цьому році, будуть здавати у нас іспити.
Кореспондентові вдалося поспілкуватися і з абітурієнтами, які приїхали з різних міст і сіл не лише нашої області, але й інших регіонів.
– Чому Ви вирішили вступати саме до цього вузу і на який факультет?
Аня з Кіровоградської області:
– Тому що цей університет – мій університет, і обрала собі я, на мій погляд, дуже модну і потрібну сьогодні професію – землевпорядкування і кадастр.
Максим з Білгород-Дністровського району:
– З дитинства захоплююся технікою, тому вирішив вступати на факультет механізації сільського господарства, готуюся стати інженером в агропромисловому комплексі.
Олександр ВІДУТА
ЯК УПОРАЛИСЯ З ТЕСТАМИ ВИПУСКНИКИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ?
Про це наша розмова з директором Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти А.Ю. АНІСІМОВИМ.
– Анатолію Юрійовичу, як ми вже повідомляли, в цілому тестування в області відбулося нормально, ніяких збоїв не було. Але, можливо, все-таки зафіксовано апеляції, пов’язані з порушеннями самої процедури нової системи?
– Хочу підкреслити, що на всіх 87-ми пунктах не було жодних інцидентів, тим більше НП, а отже, і приводів для скарг.
До цього процесу було залучено 4187 педпрацівників, зрозуміло, що залучалися найкращі, досвідчені. Крім цього, для забезпечення доступності і відкритості було організовано чергування 405 громадських спостерігачів. Злагоджено, чітко працювали і представники держслужби охорони правопорядку, а також лікарі.
– З Ваших слів виходить, все відбулося гладесенько-рівнесенько… Але чи буває так, особливо коли ідеться про принципово нову систему оцінки знань? Та й супротивників у неї чимало, зокрема і серед учнів…
– Щодо самих випускників, то з кількох предметів вони виявили високу організованість і дисципліну. Так, з української мови і літератури взяли участь 22077 учнів, що становить 89,3% від кількості зареєстрованих осіб. З математики цей відсоток – 84,6%, з історії України – 78,4%, з біології – 76,6% тощо. Найнижчу явку випускники продемонстрували на екзаменах з основ економіки, зарубіжної літератури (37,5% і 21,8% відповідно).
– Про що це говорить і які оргвисновки будуть?
– Важко об'єктивно коментувати вибір тих, хто спрямований на академії, університети. Престиж одних професій зростає, інших – падає. Можливо, в економічній сфері настав пік, тобто, надвиробництво фахівців... Щодо наслідків, то справді обговорюється питання (на рівні Міносвіти і науки) про скасування тестування з деяких предметів, зокрема і з основ економіки, зарубіжної літератури, права. В основному, йдеться про факультативи...
– Про остаточне рішення ми повідомимо додатково, а сьогодні розкажіть, як і коли одержали учасники свої сертифікати...
– Пакети з української мови та літератури, математики, історії надійшли до управління, відділів освіти райдержадміністрацій 28-29 травня. Ще до першого червня всі індивідуальні пакети із сертифікатами було передано учасникам під особисту розписку. Ніяких претензій, запитань при цьому не було. З інших предметів документи було роздано 18-19 червня.
– Отже, одержали, розкрили, дізналися... про свої одержані бали. А в цілому по області які результати?
– В цілому вони нічим не відрізняються від середніх по Україні. Як кажуть, ми не перші, але і не останні... Десь стоїмо в середині. Наприклад, з української мови та літератури прохідні бали до вузів не набрали всього лише 9,8% учасників тестування. (По Україні цей показник 8,8%). З математики 4,8% (по Україні – 4,6%), з хімії – 7,9% (по Україні – 9,7%) тощо. Найгірше у нас пройшли географію – 16% (по країні – 9,8%). Зате нас порадували медалісти, точніше, претенденти на "золото" і "срібло". В основному вони підтвердили свої знання високими балами у сертифікатах. Є серед наших учасників і ті, хто дістався до найвищої оцінки – 200 балів. Таких по області 11 чоловік. З них четверо відзначилися з української, троє – з математики тощо. На жаль, немає серед них тих, хто набрав найвищий бал (200) одразу з двох предметів. Таких в Україні всього 54 чоловіки, а з трьох предметів всього п'ять (двоє киян, двоє львів'ян і один житель Криму).
Засмутили нас випускники ПТУ. Лише 13% з них показали достатній (для вступу до вузів) рівень знань і всього лише 0,9% – високий. Тут є над чим задуматися тим, хто веде загальноосвітню підготовку в профтехучилищах.
– Анатолію Юрійовичу, задумаються над результатами тестування всі, зокрема і ті, хто хоче перехитрити нові технології. До того ж лазівки однаково залишилися. Наприклад, сьогодні можна запастися медичною довідкою...
– Так, такі спроби вже зафіксовано. Одержавши низький бал, абітурієнт "вибиває" у лікаря довідку, що під час іспитів він... зламав ногу і у тестуванні не брав участі... Але у будь-якій приймальній комісії будь-якого вузу можуть цей і подібні факти перевірити ще раз, причому досить швидко, вийшовши на сайт Українського центру. Хоча в цілому я з вами згодний – без інсинуацій у сфері здоров'я не обійтися. Тому нещодавно ухвалено спільний наказ двох Міністерств (Міносвіти та науки і охорони здоров'я), де у спеціальному переліку зазначено ті захворювання, які справді можуть стати перешкодою для тестування. Це, наприклад, гематологічні хвороби, онкологія, активна форма туберкульозу. За таких діагнозів випускники шкіл раз і назавжди звільняються від тестування. А от щодо гострих інфекційних захворювань або хронічних (у стадії загострення), то після одужання учні можуть бути знову допущені до тестування.
Віра ЯСІНСЬКА, «Одеські вісті»
ЗНОВУ ПРО РІДНУ МОВУ...
Від правильної національної політики, що проповідує рівність і справедливість, залежить багато. При розумному підході до цієї проблеми виграє геть усе, що становить суть і поняття сучасної демократичної держави. При цьому кожній особистості надані рівні можливості навчатися, працювати і проявляти себе. Доброзичливі обставини самі спонукають людину до більшого. Кожен з нас хотів би бути впевненим у завтрашньому дні, у добробуті дітей. Це – зрозумілі людські бажання. Але для того, щоб вони перетворилися на реальність, насамперед ми повинні поважати один одного.
Саме ці якості – терпимість, толерантність, на мій погляд, геть чисто відсутні в національній політиці нашої держави. І смію припустити, що багато сіл з молдавським населенням згодом стануть... українськими при такому захисті української мови. А тим часом чимало прикладів, коли багато націй зникали, тому що вимушено не спілкувалися рідною мовою.
Мені можуть заперечити, мовляв, що змушує сьогодні і вчителів, і дітей переходити повністю на українську мову. Адже робиться це тільки за згодою батьків. Це і справді так, але із введенням зовнішнього тестування і ті, і другі поставлені в такі рамки, що вимушені, всупереч здоровому глузду, прийняти продиктовані умови, щоб нарівні з українцями одержати вищу освіту і певну професію.
Перед тим, як продовжити свої міркування з цього питання, хотів би підкреслити, що я не проти вивчення і знання державної мови, її повинні вивчати і знати усі. І в молдавських школах ця робота провадиться досить успішно. Вивчається українська мова з 1-го класу. І нерідко перевіряльники дивуються, що діти добре і чисто говорять українською мовою. Так, розмовляють і розуміють українську мову наші учні добре, але для досконалого вивчення української мови повинно бути відведено більше уваги з боку Міністерства. Перехід же викладання з молдавської мови на українську мову є, м'яко кажучи, непоправною помилкою.
Мені, колишньому директору, з 45-річним стажем роботи на цій посаді, неприємно було постійно вислуховувати критику, що в школі не ведеться документація державною мовою. Навіщо так квапитися? Невже ті, хто ввів ці вимоги, не подумали, що вчителям віком 45-50 років вже і переучуватися пізно. Невже настільки принципово, що в класному журналі дані про учнів будуть написані російською мовою? І не можна почекати 10-15 років, коли стануть вчителями нинішні учні, які вивчають українську мову, і всі питання будуть вирішені. Дотепер Міністерство освіти вирішувало питання вступу випускників молдавських шкіл до вузів: створювалися комісії, які приймали вступні іспити рідною мовою і на основі цих оцінок молодь вступала до вузів Одеси, Молдови, Румунії. Правда, деякі одеські вузи знехотя приймали молдаван, пояснюючи це тим, що нібито їм не під силу навчатися українською мовою. Ці твердження абсурдні. Справді, на першому курсі їм доводиться часом нелегко (маю на увазі мовний бар'єр) але пізніше ця проблема зникає. І більшість зарахованих до вузів Одеси успішно закінчили їх.
2007 рік поставив перед молдавською школою, учнями, батьками, вчителями питання «що робити»? Пов'язано це із введенням зовнішнього незалежного тестування. Само тестування справа добра, позитивна, але поспіх тут неприпустимий. Проте за рішенням Міністерства випускники національних шкіл повинні були пройти тестування всіх предметів українською мовою, тобто, вони перебувають у нерівних умовах з випускниками, які навчалися в українських школах. Батьки, діти і вчителі розгубилися, вони бояться, що випускники національних меншин залишаться за бортом вузів.
Чому Міносвіти і науки України порушує права людини, гарантовані Конституцією і Законом «Про мови». Дякуємо кримчанам, які домоглися дозволу проходити тестування рідною мовою. Але гострота проблеми залишилася. Залишилися також біль і образа... А ще питання – що буде далі, через два роки (саме на такий термін видано «послаблення» меншинам). Пропонується варіант: щоб наші діти краще знали держмову, впровадити викладання в наших школах... українською... Отже, через рік-два молдавська школа стане українською... Ось таку ведмежу послугу роблять нам ті, хто не хоче (або не вміє) масштабно думати про майбутнє.
Наприклад, в обласній газеті «Одеські вісті» від 24 квітня 2008 року опублікована стаття «А молдавська мова до Києва доведе?» У ній є відповідь начальника відділу освіти Ренійської райдержадміністрації Т. Ботікі. Цитую частину її інтерв'ю: «...що стосується тестування з української мови і літератури, то діти з національних шкіл повинні проявити себе добре, тому що вони вивчали державну мову на тому ж рівні, що і інші – цьому предмету в програмі відведена така ж кількість годин». Не робить честі начальнику відділу освіти вводити людей в оману, тому що кількість годин на вивчення того чи іншого предмету визначається не програмою, як вона стверджує, а навчальним планом.
І навіщо було стверджувати, що випускники національних меншин і українських шкіл перебувають у рівних умовах? Потрібно врахувати і те, що діти національних меншин українською мовою розмовляють лише на уроках української мови і літератури. Інший приклад із цієї статті: «...директор Плавнівської школи вважає, що українська мова ніяк не вплинула на кількість одинадцятикласників, які подали заявки на тестування». Хоча випускники цієї молдавської школи говорять про те, що будуть вступати не в українські вузи, а в інститути Молдови і, можливо, навіть Румунії. Думки у директора і учнів різні. Напевно, більше правди в тому, що говорять учні, а директор лише підстрахував себе.
Такі різні судження, а також хвилювання, невизначеність охопили всіх жителів молдавських сіл. Я впевнений, що нічого подібного б не сталося, якби тестування провадилося рідною мовою, як було дотепер. У цій ситуації із вдячністю згадую Любов Сергіївну Ширніну, одного з колишніх начальників обласного управління освіти, яка грамотно керувала міжвузівською комісією з прийому вступних іспитів для учнів молдавських шкіл до вузів Одеси, Молдови, Румунії. Вона багато робила для того, щоб гарні діти могли поступити до одеських вузів.
Батьків не цікавить, та і некомпетентні вони в цьому питанні, але Міністерство повинно передбачити катастрофічне становище наших шкіл у кадровому забезпеченні при переході на українську мову. Добре відомо, наскільки кадрове питання тепер є важким. У разі переходу на українську мову більшість вчителів похилого, пенсійного віку, а їх близько 50%, підуть зі школи, і що тоді?
Виклав ці аргументи, підтверджуючи необхідність здавати тести рідною мовою, причому не через два роки, а завжди. При цьому завдання з української мови в молдавських школах повинні відрізнятися від єдиних по країні з урахуванням стислих програм навчання. Або ж потрібно переглянути навчальні плани вивчення держмови в молдавських школах.
Михаїл ПЕТКУ, колишній директор Приозерненської школи, Кілійський район
