БОГДАН ДАНИЛИШИН ПРОВІВ НАРАДУ З ПИТАНЬ ПОТРЕБИ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ У РОЗРОБЛЕННІ НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ, ГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ
«Одним із основних завдань інтеграції України до світового глобального ринку в умовах членства в СОТ є адаптація українського законодавства до законодавства ЄС та гармонізація національних стандартів з міжнародними та європейськими», – наголосив під час наради міністр економіки України Богдан Данилишин.
За словами керівника економічного відомства, стратегічний розвиток у сфері стандартизації повинен усунути невиправдані технічні бар’єри, що стримують підвищення ефективності виробництва, вихід української продукції на світовий та регіональні ринки, перешкоди розвитку підприємницької діяльності.
«Потрібно створити нормативну базу для підвищення конкурентоспроможності та якості продукції, інноваційного розвитку виробництва на основі нормативно-правових актів України, вимог СОТ, інтеграції до ЄС та врахування національних інтересів», – наголосив міністр економіки.
Глобальна економіка, зауважив Богдан Данилишин, вимагає зняття не тільки бар’єрів, що створюються встановленням тарифів і квот, але і технічних бар’єрів, якими є стандарти і процедури оцінки відповідності.
На думку міністра економіки, гармонізація стандартів з міжнародними та європейськими потрібна, насамперед, національній економіці, оскільки саме від цього залежить конкурентоспроможність національної економіки.
В Україні є чинними близько 24 тисяч обов’язкових стандартів і 55 тисяч технічних умов, які переважно не мають аналогів в ЄС. Тобто встановлюють такі вимоги до продукції, яких в Європі (де потреби усіх галузей економіки забезпечують лише близько 18 тисяч стандартів) немає. До того ж через особливості українського законодавства усі вимоги цих 80 тисяч нормативних документів є обов’язковими лише для вітчизняних товарів, а для імпортних, що реалізуються на внутрішньому ринку, лише вимоги щодо безпечності.
В результаті страждає не лише бізнес, але і споживач, оскільки застаріла база нормативних документів і неринкові принципи її застосування ускладнюють надходження на ринок сучасної продукції.
Міністр економіки підкреслив, що для вирішення цієї проблеми необхідно рішуче використовувати досвід країн, які практично одночасно з Україною розпочали процес ринкових перетворень і нещодавно вже набули членства в ЄС і перед тим в короткі терміни гармонізували власні системи стандартизації.
Більше того, відзначив керівник економічного відомства, при вступі до СОТ Україна взяла чітке зобов’язання, що з дати вступу усі чинні стандарти будуть добровільними, за винятком тих, на які є посилання в технічних регламентах, розроблених для захисту безпеки держави, запобігання шахрайським діям, захисту життя і здоров’я людей, тварин або рослин та захисту навколишнього середовища.
«Україна має також забезпечити, щоб до кінця 2011 року всі її технічні регламенти використовували, як основу, відповідні міжнародні стандарти», – наголосив Б. Данилишин.
На сьогодні з 2,5 тисячі європейських і міжнародних стандартів, необхідних для впровадження технічних регламентів, розроблених на основі європейських директив «Нового підходу», ухвалено менше третини гармонізованих стандартів.
Таким чином, зауважив керівник економічного відомства, для виконання вимог СОТ і забезпечення промисловості сучасними нормативними документами ми маємо за три роки зробити вдвічі більше, ніж зробили за попередні сім років з початку гармонізації стандартів.
За словами Богдана Данилишина, українська промисловість в питаннях практичного приведення продукції у відповідність з вимогами світового ринку випереджає державні органи влади.
Ціла низка галузей, зокрема металургія, хімічна та легка промисловість, переважну частину продукції експортують, тобто їх продукція вже де-факто відповідає міжнародним стандартам без формальної наявності гармонізованих національних стандартів.
Це свідчить про те, підкреслив Б. Данилишин, що існуюча занадто забюрократизована і фінансово затратна система гармонізації національних стандартів з міжнародними і європейськими суттєво відстає від потреб економіки та конкурентного ринку.
«Тому результатом даної наради має стати визначення шляхів забезпечення національної економіки нормативною базою, яка дозволить успішно працювати в умовах членства України у Світовій організації торгівлі», – резюмував міністр економіки України Богдан Данилишин.
ГОЛОВНОЮ ПЕРЕДУМОВОЮ ДОСЯГНЕННЯ СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В ДОВГОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ Є ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В КРАЇНІ
«Між урядом України та Національним банком немає принципових суперечностей в системі формування макроекономічних показників та політики», – наголосив в ефірі програми «Точка зору» міністр економіки України Богдан Данилишин.
Міністр економіки зазначив, що між Кабінетом Міністрів України та Національним банком підписано Меморандум про взаємодію з метою досягнення цінової стабільності та стійкого економічного зростання.
«Відповідно до Меморандуму, головною передумовою досягнення стійкого економічного зростання в довгостроковій перспективі є забезпечення цінової стабільності в країні», – підкреслив Б. Данилишин.
Уряд чітко дотримується плану антиінфляційних заходів, наголосив керівник економічного відомства, і робить все для того, щоб зменшити той рівень інфляційного навантаження, який ми отримали з 2007 року.
Міністр економіки вважає, що індекс споживчих цін у травні – 1,3 % – це той показник, який дозволяє говорити, що уряд проводить ефективну антиінфляційну політику.
Уряд, запевнив керівник економічного відомства, утримує інфляцію в прогнозованих межах і здатний проводити ті заходи, які дозволять отримати бажаний рівень цінової стабільності в країні.
«В Україні повинна бути насамперед політична стабільність, спільні координовані заходи уряду, Національного банку та Секретаріату Президента України. Якщо ми хочемо побудувати цінову стабільність, ми повинні працювати разом, комплексно та системно», – резюмував міністр економіки України Богдан Данилишин.
