Дитячий театр «Балаганчик», відомий своїми каламбурами і жартами, відзначив ювілей, у якому взяли участь артисти студій шкіл і самого колективу під керівництвом Надії Іванівни Хохлової.
Початок ювілею «Балаганчика» був, як завжди, багатообіцяючим. Після виступу скрипалів ансамблю «Елегія» ведучі – блазні Ангеліна, Яна і Марта оголосили номер «чубарки». Завіса відкрилася, і всі побачили величезну курку з пір’ям з газетних сторінок. «Чубарка» (Надія Іванівна) була чарівна. Тим більше, що з-під її великої спідниці почали вискакувати «курчата» – артисти театру «Балаганчик». «Висиділа не курчат, а талановитих дітей».
Сорок артистів «Балаганчика» були галасливими і веселими. І почали концерт зі своїх кумедних номерів. Станцювали Папуаси з Нової Гвінеї, показали сценку про Міль, яка з’їла весь гардероб, проспівали пісню «Шеді Леді», інсценували «Іноземця» Зощенка, зіграли уривок з «Пана Коцького». І, нарешті, показали свою марку – балаганну замальовку «Ярмарок», наповнену шумом, блиском яскравого вбрання і веселих діалогів. Свої привітання «Балаганчику» підготували артисти гуртків СШ № 22 і 71 і театральної школи. Привітала дитячий театр з ювілеєм директорка музичної школи № 13 Валентина Олексіївна Галаган. Саме в її стінах дитячий театр вже 10 років веде свою творчу діяльність.
– Тобі що, тут медом намазано? – говорив тато Наталі Березовської, однієї з перших вихованок «Балаганчика».
– Саме так, намазано!
Навіть після закінчення школи та інституту хлопці та дівчата приходили на заняття до Надії Іванівні Хохлової. Прийшли на ювілей Оля Ціома і Богдан Васильчук – перші виконавці ролей у виставі «Пан Коцький». Адже це була сімейна урочистість, на яку зібралися і випускники, і всі актори театру.
До дитячого театру діти із задоволенням приходять після уроків і займаються допізна. З яким задоволенням шиють костюми, розучують пісні з фахівцем з вокалу Мариною Петрівною Петровою. У репертуарі «Балаганчика» вже багато вистав. І для кожного знайдеться своя роль. І для наймолодшої, трирічної Лєри Горбунової, і найстаршої, вісімнадцятирічної Ірини Осипової – переможниці багатьох конкурсів. На столі не вистачало місця для всіх грамот і дипломів, здобутих на міжнародних, всеукраїнських і міських фестивалях театром «Балаганчик».
– Я дуже вдячний Вам, Надіє Іванівно, – сказав депутат облради Микола Васильович Салтановський. – Ви перетворили на балаган все наше життя, у доброму розумінні цього слова, з того часу, як моя дочка почала займатися у Вас. – І подарував «Балаганчику» магнітофон.
Виступив на ювілеї й автор музики до вистави «Пан Коцький» Віталій Григорович Мельниченко:
– Мене вразило шанобливе, уважне ставлення Надії Іванівни до музики, – тому я узявся за виставу, і вийшла чудова річ.
А керівниця Будинку творчості Світлана Щекотихіна подарувала «Балаганчику» вітрильник, щоб на ньому артисти мандрували зі своїм балаганним репертуаром містами і селами, дарували сміх і радість людям. Поцілувати руку Надії Іванівні дозволили найчарівнішому «чоловіку» – хутряному їжачкові.
Ювілей «Балаганчика» відзначали жартами і каламбурами, як заведено в дитячому театрі. Саме такої концепції дотримується керівник: багато шуму, гамору, веселощів, метушні, сміху і радості!
Адже недарма гімном «Балаганчика стала пісня, яка прозвучала на завершення концерту у виконанні всього колективу дитячого театру:
«Балаганчику – ура!
Закричала дітвора,
І всю школу в балаган
ми перетворили!»
