Нові книжки «Кдб – розсекречені спогади»

Так називається четверта книжка генерал-майора СБУ в запасі Олександра Нездолі, який близько 30 років свого життя віддав цій службі, займаючи різні посади в управлінні КДБ Львівської області, центральному апараті. В Афганістані очолював штаб українського батальйону спецпризначення «Карпати», був заступником міністра промисловості та помічником Прем’єр-міністра України.

Нова книжка автора – не просто виклад невідомих до цього часу широкому загалу читачів фактів роботи спецслужб, які до цього часу залишаються тайною. «Вона адресована тим, – підкреслює О. Нездоля, – хто звик мислити не шаблонно, хто цінує істину і не зраждує їй ні за яких обставин».

Найголовніше в цій книжці те, що все розказане базується не тільки на спогадах безпосередніх учасників подій, але й їх особистому досвіді роботи, що дозволяє О. Нездолі домогтися максимальної правдивості у написанні матеріалу. Книжка не повторює інших авторів і, можна говорити, що усе викладене в ній є ексклюзивом.

Наприклад, розповідь полковника у відставці Михайла Гавяза «Агент АБВЕРУ у латиноамериканській сельві». Він не міг передбачити, що під час війни хлопчиною зустрінеться з працівником радіостанції німецької розвідки – абверу, який лояльно ставився до дітей. Запам’ятав його обличчя. А через тридцять років, будучи співробітником КДБ України, поїде у Латинську Америку із завданням знайти того військового розвідника і добитися від нього відомостей про відомих йому агентів фашистської розвідки, яких залишили діяти в тилу наших військ, створивши шпигунську мережу. Як не дивно, але така зустріч відбулася. Для нашої контррозвідки вона була успішною. Цікаво?

А спогад про операцію «Анадир». Вона була настільки таємною, що про неї заборонили говорити навіть серед чекістів. І невипадково. Мова йшла про запобігання третьої світової ядерної війни («Карибська криза»). У цій операції було залучено 60 суден Чорноморського, Балтійського та Мурманського пароплавств. Перевезено на Кубу 50 тисяч військовослужбовців і балістичні ракети. Операція була проведена на такому професійному рівні, що ні одна розвідка світу не дізналась про це. У Вашингтоні стало відомо лише тоді, коли розпочали будувати на Кубі для запуску стартові майданчики. Настав шок. Щоб позбутися ядерної загрози з Куби, американці пішли на поступки і переговори з СССР. Про це розповідає у книзі свідок подій полковник у відставці Сергій Нечитайло.

Багато уваги у книжці приділено становленню української розвідки. Читачі вперше мають змогу ознайомитися з інформацією з перших рук від чотирьох її керівників. У кожного із них незаурядні долі, але усіх їх об’єднує великий професіоналізм і відданість загадковій професії.

Дуже цікавим є і спогад генерал-полковника Миколи Голушка, людини, яка відіграла важливу роль в долі не тільки України, але й Росії. Про те, що діялося у Москві в серпні 1991 року, знають усі. А що відбувалося під час путчу в Україні, як вели себе керівники держави та чекісти, чомусь, замовчують. Саме про це і розповідає М. Голушко. Одна деталь. Коли Держдума Росії прийняла закон про амністію, згідно з яким із Лефортовської тюрми належало випустити організаторів путчу, Генеральний прокурор Росії його виконав і видав розпорядження усіх випустити. Дізнався Б. Єльцин і став вимагати, щоб М. Голушко не виконував рішення Держдуми. На що Микола Михайлович відповів: «Я дію за законом, а законних підстав для подальшого утримання їх у тюрмі немає»… Через півгодини Указом Б. Єльцина він був звільнений з посади директора ФСБ.

Розвідка, контррозвідка, боротьба з ідеологічними диверсіями, а також… хто украв апарат спецзв’язку у академіка Патона, про ядерний реактор у центрі Києва, чому голова КДБ України В. Федорчук деякі документи підписував зеленими чорнилами, про шторм на морі, замовлений Раїсою Горбачовою, зустрічах із відомим екстрасенсом Вольфом Месінгом та інших документальних фактах читач знайде у книжці. Читається вона на одному диханні і, безумовно, викличе великий інтерес. О. Нездоля наводить спогади не тільки колись закритих для преси розвідників-професіоналів, а й сам відверто розмірковує про роботу у КДБ, згадує своїх товаришів, які у важкий час закривали Батьківщину своїм щитом. Тому можна сміливо говорити про те, що ця книжка відображує найновішу історію суспільства і КДБ України.

У світ вона вийшла великим накладом в донецькому видавництві «Каштан».

Выпуск: 

Схожі статті