5 питань було розглянуто в ході роботи постійної комісії обласної ради з питань морегосподарського комплексу.

Ретельному вивченню підлягав стан готовності причалів і баз-стоянок, призначених для виходу маломірних суден. Як з’ясувалося, з 66 баз-стоянок, що перебувають у зоні відповідальності Чорноморського регіонального представництва Держфлотінспекції України, перевірено 51, а дано дозвіл на експлуатацію лише 43 об’єктам.

Розглядалася і ситуація на Дунаї, зокрема в районі міста Вилкового. Через підвищення температурного режиму річки, що викликане кліматичними змінами, став неможливий промисел риби в денний час. З метою збереження квот, рибалкам довелося перенести лов на темний час доби. Це відразу ж сконцентрована увага на дотриманні норм нічного освітлення і розташування сигнальних вогнів на плавзасобах. Це і поставило в нерівні умови тих власників маломірних суден, які ведуть промисел на інших ділянках Дунаю, віддалених від вилківського. У зв’язку із цим дунайський транспортний прокурор ініціював питання щодо внесення змін у Правила користування маломірними суднами для того, щоб під час путини поширити дію цього документа на всю українську частину річки.

Голова даної постійної комісії Михайло Міюсов пояснив, що це регуляторний акт, і будь-яка його редакція можлива лише відповідно до процедури, передбаченої законодавством. Це питання буде винесено на чергову сесію облради, після чого воно може бути включено до плану про внесення змін у попередні рішення.

Пріоритетним для морегосподарського комплексу регіону залишається спорудження глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море. Було відзначено, що на його навігаційний стан негативно вплинула перерва в днопоглиблювальних роботах, що тривала майже півтора року. Проте, це рентабельний водний об’єкт. На 1липня 2008 року по каналу з часу відкриття по ньому судноплавства пройшло 1406 теплоходів. Можливе проведення суден з оперативним осіданням до 4,5 м.

Але на засіданні підкреслювалося, що при всіх перспективах і вигодах це витратне будівництво. Загальна сума вкладень у роботи зі створення ГСХ склала за минулі півроку 342,8 млн гривень. Оскільки грошей, виділених з бюджету і власних коштів ДП «Дельта-лоцман», що веде будівництво, недостатньо, а інших джерел фінансування немає, створився дефіцит у 268,4 млн гривень, більшу частину яких потрібно перелічити цього року.

Одночасно викликає занепокоєння, що Рекомендації Конвенції Єспоо, прийняті на Бухарестському саміті у травні 2008 року, можуть негативно вплинути на виконання передбачених робіт у повному обсязі. У зв’язку із цим була прийнята установка на посилення заходів щодо формування позитивного іміджу ГСХ по гирлу Бистре. Вирішено також поставити перед Кабміном України питання щодо збільшення бюджетного фінансування для завершення будівництва цього суднового ходу.