Нещодавно я проходив проспектом Шевченка, де розташований ресторан «Макдональдс», над яким розкинув свою величезну густу крону двохсотлітній дуб-патріарх, символ історії нашого краю, і був просто приголомшений. Не раз я калатав в усі дзвони з приводу огидного явища – поруч із дубом, у напівзруйнованому занедбаному приміщенні незрозумілого призначення влаштовано смітник і туалет.
І ось хтось вирішив додати "принадності" цьому місцю, розпаливши багаття, щоб спалити скарб, який став непотрібним. Усе це відбувалося не десь на околиці, а майже у самому центрі, поруч із харчоблоком закладу, який користується популярністю, та зупинкою громадського транспорту. Від вогню могли постраждати сусідні дерева.
З приводу цієї проблеми я стукав у двері різних кабінетів, писав у газети, звертався на телебачення, щоб привернути увагу громадськості...
Скрізь відмовчуються або відмахуються як від настирливої мухи. Там зробили вигляд, що нічого не чули, там занадто були зайняті. Невже люди не пам'ятають, як багато масивів територій України було охоплено пожежами?
А заповідному майданчику потрібна негайна допомога. Хіба важко її організувати, прибрати смітник, "замаскований" огорожею, а замість цього розбити клумби, посадити троянди, кущі..
Ще кілька слів щодо занедбаного приміщення, яке "прикрашає" проспект Шевченка, ріг провулка Матросова. У ньому заповзятливі люди збиралися розмістити станцію техобслуговування, однак під тиском захисників природи, зокрема козацького об'єднання, будівництво припинили. Очевидно, із далеким прицілом: доки усе затихне.
Багато одеситів запевняють у тому, що люблять своє місто. Але любов – вимогливе почуття і проявляється не лише на словах, а, насамперед, у вчинках. Тому прошу тих, хто має владу, щось змінювати на краще у нашому місті, звернути найпильнішу увагу на санітарні обставини поруч із козацьким дубом-велетнем.
