Вулична театралізована вистава, що мала відбутися під стінами Приморського рай¬військкомату, була скасована самими організаторами – представниками одеського осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Демократичний альянс». Саме так її активісти планували боротися із корупцією в Приморському райвійськкоматі. Це вже друга їхня спроба захистити права студентів з допомогою самодіяльного мистецтва. Але й цього разу вулична вистава не відбулася. Чому?
Ситуація була б показовою та, можливо, навіть повчальною і корисною, якби не була дещо кумедною. Бо ще напередодні голова Одеського осередку «Дем¬альянсу» Олексій Чорний влаштував прес-конференцію, під час якої повідомив, що «чиновники в Приморському райвійськкоматі додумалися, як заробляти гроші» (цитата з витягу прес-конференції) на видачі документа, необхідного хлопцям призовного віку для отримання закордонного паспорта.
Документ має назву «Форма № 2» і свідчить про те, що дана особа має відстрочку від армії. За свідченням О. Чорного, у військкоматі вимагали від студентів цілу купу важкодоступних документів, зокрема копію атестату про повну середню освіту, характеристику із печаткою декана, автобіографію, 2 медичні картки – амбулаторну картку студента та амбулаторну картку розвитку дитини (!), довідки з психоневрологічного, наркологічного та шкірно-венерологічного диспансеру про те, що студент не стоїть в жодному з них на обліку, результати купи аналізів, зокрема аналізів крові на сифіліс та СНІД (результати яких є суто конфіденційними). Після чого необхідно пройти ще й повний медогляд в самому військкоматі. І це лише для того, щоб людині, яка вже має відстрочку, отримати папір, який би це засвідчував.
Перелік з цих дванадцяти пунктів висів на дошці оголошень для публічного ознайомлення. О.Чорний стверджував, що всі ці довідки необхідні лише для того, аби поставити студента в таку ситуацію, щоб він змушений був запропонувати хабара, в результаті якого зекономить і зусилля, і час (не кажучи вже про те, що в разі, якби він самостійно проходив всі потрібні обстеження і здавав аналізи, то це обійшлося б приблизно в 150 гривень). Він також зазначив, що йому особисто ще у 2005 році запропонували видати цю довідку без зайвих документів за 200 гривень, а зараз така «послуга» коштує вже 400 гривень. Незрозуміло лише, чому знадобилося чекати чотири роки, щоб потім вголос заявляти про вже давно існуючу чи то проблему, чи то практику.
Після проведення прес-конференції одразу ж стало можливим спілкування голови одеського осередку «Демальянсу» та керівника Приморського рай¬військкомату О. Лобана, яке чомусь не відбулося досі (тобто спочатку справа набула розголосу, лише після того дві зацікавлені сторони почали з’ясовувати її за суттю). Тоді стало відомо, що військовий комісар О. Лобан немає жодного стосунку до того переліку, що висів на стенді оголошень. Його наявність він може пояснити тільки помилковим трактуванням одного з пунктів підписаної ним інструкції кимось з його підлеглих. Він дав слово офіцера, що проведе службове розслідування цієї справи, і представники «Демальянсу» дуже сподіваються на його дотримання.
В результаті досягнуто домовленості, згідно з якою на дошці відтепер буде розміщено копію власне інструкції, завіреної підписами і печаткою, яка не передбачатиме якогось двозначного трактування. Спроба цієї громадської організації заявити про корупцію за допомогою вуличного видовища вже вдруге залишається нереалізованою. Нагадаю, що аналогічна ситуація відбулася наприкінці 2007 року, коли була анонсована вулична вистава, спрямована на боротьбу з корупційними діями в студентській поліклініці № 12. Тоді активісти «Демальянсу» протестували проти вимагання, за їхніми словами, внеску в розмірі 15 гривень. Тоді також в результаті спілкування з керівництвом поліклініки було досягнуто домовленості, що влаштовувала дві сторони. То може з цього й починати, а не готувати вуличні вистави, щоб потім їх скасовувати?
