...Створення «нового культурного центру» – це добре чи погано? Дивне запитання – звичайно, добре, навіть чудово! Але не поспішатимемо з відповіддю...
У даному випадку бентежить епітет "новий". Новий – отже, замість попереднього, – тобто, старого? Так, саме це і мається на увазі – на базі нинішнього кінотеатру імені Старостіна, який з повним правом можна назвати і творчим центром, міська влада передбачає створити "новий культурний центр "Слобідка". При цьому, як запевняють, Фонд творчого розвитку дітей "Радуга" та інші колективи, що існують при кінотеатрі, збережуться. Але чому ж тоді ця благородна за своєю суттю ідея не викликає ентузіазму ні в в.о. директора кінотеатру Наталі Володимирівни Шепель, ні у творчих колективів, ні у постійних кіноглядачів?
...Для того, щоб відродитися у якості нового культурного центру, кінотеатр імені Старостіна повинен пройти через складний і тривалий процес реконструкції, – і, відповідно, закритися. А за нинішніх непростих умов реконструкція може і затягтися... На цей час творчі колективи змушені будуть шукати собі інше місце. Про те, як нелегко знайти придатний у всіх відношеннях об'єкт для оренди (зокрема, "Веселці" – справжньому навчальному комплексу), – розмова окрема. Вимушено "забудуть дорогу" до кінотеатру пенсіонери і юні глядачі, для яких тут проводяться пільгові кіносеанси: за "дуже смішним" цінами демонструються улюблені фільми минулих років і кращі сучасні. Чи можливо буде повернуться потім до "дореконструкційного" статус-кво? Чи не вийде так, що під вивіскою культурного центру розмістяться структури, які до культури мають досить віддалене відношення? Події но¬вітньої одеської історії доводять, що запитання ці невипадкові і небезпідставні.
Якщо міська влада так вже стурбована проблемами культурного життя Слобідки та сусідніх з нею районів, можна піти іншим шляхом. Ось що, наприклад, пропонує Наталя Володимирівна Шепель:
– За двадцять хвилин ходьби від нас справді розташовані два занедбані клуби. Для міста було б вигідніше відкрити ще один культурний центр в одному з них. Навіщо знищувати те, що є? Можливо, навмисне готують громадську думку до того, що кінотеатр імені Старостіна не діє? Можливо, комусь хочеться забрати будинок і розпоряджатися ним на свій розсуд?
Про мниму бездіяльність кінотеатру повідомила одна з одеських газет, почерпнувши цю інформацію... на офіційному міському інтернет-сайті.
На сьогодні статус кінотеатру імені Старостіна – у підвішеному стані. Термін дії оренди минув у червні, вирішення питання у її продовженні призупинено. У відповідь на свої листи з цього приводу Наталя Володимирівна Шепель одержала відповідь з Представництва з управління комунальною власністю: "Інформуємо, що виконавчим комітетом Одеської міської ради ухвалено рішення від 27.07.08 № 880 "Про внесення на розгляд Одеської міської ради проекту рішення "Про створення комунального підприємства "Культурний центр "Слобідка" і затвердження його статусу". Беручи до уваги, що приміщення кінотеатру ім. Старостіна є міською комунальною власністю, розглядається питання про можливе розміщення у ньому зазначеного комунального підприємства. Враховуючи вищевикладене, оформлення додаткової угоди про оренду відкладається до вирішення питання про розміщення комунального підприємства". Вирішити це питання повинні депутати міськради на своїй жовтневій сесії.
...Першого вересня у кінотеатрі імені Старостіна відбулося дитяче свято. Перед батьками, бабусями та дідусями, численними гостями виступали вихованці творчих колективів "Радуги". Пенсіонери, які приїздять сюди з різних районів міста, – у передчутті чергового кіносезону. Підопічні Церкви благодаті Ісуса Христа, як і раніше, розраховують на регулярні благодійні обіди. Іншими словами, багатогранне життя кінотеатру імені Старостіна триває. То чи не краще міській владі підтримати найдавніший культурний заклад Слобідки (адже це колишня Народна аудиторія, споруджена на кошти Григорія Маразлі)? Допомогти з необхідними ремонтними роботами, наприклад (досі їх виконували самотужки, за рахунок нечисленних спонсорів, батьків дітей з "Радуги"). Прислухатися до інших потреб. Тобто, не закривати, а плідно співпрацювати.
