ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТИ РАД УСІХ РІВНІВ! ЗЕМЛЯКИ!
Щиро вітаю вас із Днем місцевого самоврядування!
Знаменно, що в Україні, яка звіряє свої кроки з європейськими стандартами, узаконено відзначення щоденної праці тих, хто є обранцями територіальних громад, хто має честь представляти й відстоювати інтереси людей і громади загалом.
7 грудня – це свято для всіх, хто наполегливо працює в сільських, селищних, міських, районних та обласній радах, для кожного з чисельної спільноти народних обранців. Це свято кожного, хто відчуває себе невід’ємною частинкою понад двомільйонної громади регіону.
Органи місцевого самоврядування покликані суспільством до провідної ролі – народовладдя, і вони як уповноважені представники інтересів народу намагаються з гідністю нести цю важливу й відповідальну місію.
Тож нехай це свято – День місцевого самоврядування – спонукає всіх нас до ще більшого піклування про наш спільний дім – Одещину, нашу славну й велику родину!
Бажаю всім міцного здоров'я, наснаги й успіхів у праці, невичерпного оптимізму в утвердженні самодостатнього місцевого самоврядування в єдиній, могутній, незалежній Україні.
Голова обласної ради
Микола СКОРИК
ШАНОВНІ ДЕПУТАТИ ВСІХ РІВНІВ ТА ПРАЦІВНИКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ!
Щиро вітаю вас із Днем місцевого самоврядування!
Ви завжди відзначалися високим професіоналізмом, цілеспрямованістю та відповідальністю.
Депутатський корпус Одеської області успішно вирішує важливі соціально-економічні та громадсько-політичні питання. Вірю, що ваші зусилля й надалі будуть спрямовані на побудову демократичного суспільства, забезпечення конституційних прав і свобод громадян та стабільний розвиток України.
З нагоди свята прийміть слова вдячності за вашу самовіддану працю на благо розвитку територіальних громад в ім’я розквіту нашої держави.
Від усього серця бажаю вам міцного здоров’я, наснаги, витримки, оптимізму. Хай вас ніколи не покидає віра, надія та любов. Нехай ваші професійність та досвід, а також творче ставлення до виконання своїх обов’язків сприяють розбудові та розквіту нашої держави!
З повагою,
голова Одеської обласної
державної адміністрації
Микола СЕРДЮК
МИКОЛА СКОРИК: «ЛЮДИ – НАШЕ ГОЛОВНЕ БАГАТСТВО, ЯКЕ ТРЕБА БЕРЕГТИ»
Понад два роки М.Л. Скорик очолює Одеську обласну раду. Соціальна спрямованість у діяльності органів місцевого самоврядування стала основною турботою депутатського корпусу Одещини. Напередодні свята місцевого самоврядування Микола Леонідович поділився своїми думками про сьогоднішній день у роботі рад.
– Миколо Леонідовичу! Що потрібно зробити, щоб сільські і селищні керівники, яким сьогодні найважче, стали господарями на своїй території?
– Гадаю, що, насамперед, повинні бути чітко визначені питання, пов'язані із землею, розмежуванням повноважень райдержадміністрацій і сільських рад, щоб місцева громада могла самостійно розпоряджатися своїм майном.
Друге питання – це питання бюджетних утворень. Тут, насамперед, потрібна бюджетна реформа. Потрібно пам'ятати, що є сільські ради, які можуть розпоряджатися фінансовими ресурсами. Але ж більшість з них не має у своєму розпорядженні такої можливості. Потрібна бюджетна реформа в цілому. Необхідно, щоб наша область мала можливість самостійно формувати фінансові потоки значно більшою мірою, ніж це прийнято на сьогоднішній день. Адже, перераховуючи мільярди до зведеного Державного бюджету протягом року, область одержує на соціально-економічний розвиток всього 62 млн грн. Звичайно, маючи більш серйозні фінансові ресурси, ми могли б наповнити бюджети, зокрема і бюджети сільських рад. Це дві складові, які необхідні, щоб на рівні сільських рад наші громади і органи місцевого самоврядування, а головне, наші рядові громадяни, відчули себе господарями на своїх територіях.
– Обласна рада з бюджету розвитку систематично виділяє кошти на об'єкти соцкультпобуту, ремонт та будівництво. Якщо мені не зраджує пам'ять, у нинішньому році наша рада з цією метою виділила близько 86 мільйонів гривень, а у минулому – удвічі менше. Але все ж, у райцентрах, містах і селах, як кажуть, ще багато незалатаних дір. Як Ви вважаєте, бюджет розвитку повинен мати інвестиційну спрямованість?
– Звичайно, я вважаю, що основна спрямованість бюджету розвитку повинна бути звернена на створення інфраструктури в нашій області. Вона складається з багатьох чинників і важливих моментів. Це і дороги, і газифікація, і водопостачання, і соціально-культурна сфера, щоб мешканці сільських районів жили за цивілізованими стандартами. Сьогодні, на жаль, сільчанам ми цього не можемо забезпечити.
Досягнення високого рівня життя – запорука збереження нашого села. Ми повинні робити все від нас залежне, щоб максимально, наскільки це можливо, рівноправно і взаємовигідно – нарівні з великими промисловими регіонами розвивалися і сільські.
Ми намагаємося спрямовувати гроші саме на такі об'єкти як дитячі садки, школи. І я вважаю, що це і є та інвестиційна складова, яка дає основу для нормального життя у сільських районах, дає надію і впевненість молодим людям у тому, що їхні діти виховуватимуться у хороших дитячих садках, навчатися у нормальних умовах, у гарних школах. Це означає, що у таких районах можна працювати, створювати сім’ї. А у майбутньому виросте робоча сила, створиться весь комплекс необхідного. Облрада у цьому плані робить все можливе.
– До редакції надходить безліч листів від простих людей, мешканців сільських районів, у яких вони дякують обласній раді і особисто Вам за ремонт дитячих садків, шкіл...
– Чесно кажучи, приємно, коли люди дякують, але з другого боку, зроблено менше, ніж потрібно, і хотілося. Я розумію – для того, щоб сміливо дивитися людям у вічі, зробити треба набагато більше.
– Як Ви вважаєте, ситуація, пов'язана з кризою, не ускладнить у 2009 році діяльність облради з розподілом коштів з бюджету розвитку у райони області?
– Поки що я не хотів би обговорювати бюджет 2009 року. Важко сказати, що буде у 2009 році. Все залежить від політичної ситуації. Ми ще не знаємо, куди іде держава, якими будуть обсяги спаду економіки. А вони, на жаль, будуть... Але і у новому бюджеті, сподіваюся, пріоритетними залишаться соціальні питання.
– Політична нестабільність у нашій країні, міжусобиці у Верховній Раді, Секретаріаті Президента та Кабміні… Всім набридли ці розмови. І як не парадоксально, у нашій країні нічого не змінюється. Що, на Ваш погляд, чекати далі?
– Потрібно відзначити, що життя в Одеській області йде дещо по-іншому, ніж у Києві. І нехай це звучить самовпевнено, я вважаю, що приклад нашої області потрібно демонструвати в інших регіонах нашої країни, і в Україні в цілому. Одеситів вирізняє вміння домовитися. Повинна бути присутня політика розумних компромісів. Інша справа, що, ідучи на компроміси, не можна поступатися принципами, завжди можна знайти ту межу, яка політично, а за великим рахунком – економічно не дасть нашкодити своїй державі.
Що нам потрібно? Насамперед, нормальне завершення конституційної реформи, Шлях парламентаризму дозволить відійти від двовладдя. Держава не повинна керуватися на основі суб'єктивних чинників – "любить – не любить, поважає – не поважає". Повинна бути система, яка страхувала б державне управління від таких ситуацій, які відбуваються сьогодні у Києві.
– Я гадаю, що політична і економічна криза тісно взаємопов’язані з моральною у середовищі політиків.
– Не можна, щоб державність і економіка були залежними від моральності політиків. Повинна бути нормальна система управління державою. І повинен бути контроль суспільства за владою.
– І тоді владу поважатимуть... Як здійснюється зв'язок обласної ради з радами на місцях?
– Це, мабуть, найголовніше питання у нашій діяльності. У нас з перших днів роботи нового складу облради склався зворотний зв'язок "облрада-регіони" для того, щоб у центрі ми могли діяти з врахуванням інтересів сільських і селищних рад, щоб зберігалися і контролюючі, і організаційні функції. Ми не повинні забувати про те, що потрібно ставитися до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Так ми будуємо свої взаємини і з Києвом, і з містами, районами нашої області.
– Миколо Леонідовичу! Ви є головою ради єврорегіону "Нижній Дунай". Як реалізується програма транскордонної співпраці?
– Незабаром ця організація стане юридичною особою, і ми одержимо ще більші можливості для участі у міжнародних програмах, розрахованих на 2007 –2012 роки, можливість реалізації проектів, що стосуються, насамперед, екології. Це буде не просто хороша організація, а показник конкретної економічно ефективної роботи з нашими ключовими партнерами.
– Ви часто зустрічаєтеся з сільськими жителями, провадите прийоми з особистих питань. З якими типовими проблемами вони звертаються до Вас?
– Як правило, це питання одержання пільг, користування землею, скарги різного роду. До них я намагаюся ставитися з максимальною увагою, зрозуміло, дію у межах своїх повноважень.
– Коли Ви буваєте на місцях, чим радують, і чим, можливо, засмучують Вас люди?
– Зігрівається серце від того, що вони такі щирі, гостинні і працелюбні. Розумію, що люди – це наше головне багатство, яке треба берегти. Є кому облагороджувати нашу землю, відповідати за свою роботу. Засмучує лише те, що так ще мало для них зроблено.
Вів розмову
Іван НЄНОВ
ЄВРОПЕЙСЬКА МЕДАЛЬ – ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МІСТУ
Під час Національної конференції з питань впровадження Європейського тижня місцевої демократії Одесу було нагороджено іменною пам'ятною медаллю Ради Європи. Досвід нашого міста, репрезентований секретарем міської ради Олександром Прокопенком, який очолював оргкомітет з проведення Тижня в Одесі, було визнано таким, що заслуговує на пильну увагу та поширення в інших містах України.
Йшлося про реалізацію міської цільової програми надання соціальних послуг незахищеним верствам населення та допомоги у пересуванні по місту людям із обмеженими фізичними можливостями. Про співпрацю різних етнокультурних товариств. Про органи самоорганізації населення, які розвиваються найдинамічніше, беруть активну участь у реалізації більшості муніципальних програм. Про вибори депутатів Молодіжної ради у новому форматі, а також програму підготовки до провадження ігор Євро-2012.
– Одесу поряд із ще трьома європейськими містами – Мадридом, Брюсселем та Варною було обрано пілотним містом Європейського тижня місцевої демократії, – підкреслив Олександр Адольфович. – Таким чином, Рада Європи високо оцінила досягнення нашого міста у створенні можливостей для городян безпосередньо впливати на рішення, ухвалені органами влади на місцевому рівні. Незайвим буде нагадати, що Одеса першою на території колишнього СРСР взяла участь у провадженні Європейського тижня місцевої демократії.
– Олександре Адольфовичу, чому саме Одеса удостоїлася такої честі?
– Я часто буваю в офіційних відрядженнях, зокрема в Брюсселі, Страсбурзі. Бачили, наскільки щиро представники інших країн та міст, керівництво Ради Європи ставляться до Одеси. Приїжджаючи сюди, вони бачать європейське місто. Та й заступник міністра закордонних справ України, коли Фонд Конрада Аденауера провадив міжнародну конференцію і ми пливли із Одеси до Стамбула, заявив, що наше місто найпідготовленіше до вступу у Євросоюз. Йому усі аплодували. Тобто об'єктивна, висока оцінка діяльності міста на міжнародному рівні існує.
Крім того, мер Одеси Едуард Гурвіц дуже велику увагу приділяє розвитку міжнародних відносин. У нас завжди багато гостей прибуває на День міста. Наші делегації виїжджають до інших міст та країн. Не випадково місто було нагороджено Прапором Європи.
– А що Ви відчували, коли одержували пам'ятну медаль Ради Європи?
– Величезну гордість за наше місто.
– Вам заздрили?
– Так, було трохи. Коли виступали мери інших міст – Донецька, Харкова, Луганська – вони вітали нас, і в той же час говорили, що в них теж багато зроблено.
– На Ваш погляд, чому Одесі вдалося випередити усіх?
– Одеса справді європейське місто. Так склалося історично. Місто будували представники різних національностей. Воно й сьогодні зберегло дивовижний інтернаціональний колорит. Багато одеситів, емігрувавши, мешкають по усьому світі й теж створюють певний імідж свого рідного міста. Недарма Михайлу Жванецькому належить заклик "Одесити усіх країн, єднайтеся!" Та й колишніх одеситів, напевно, не буває. Адже оптимізм, підприємницька хватка залишаються властивими їм завжди й скрізь.
Світлана КОМІСАРЕНКО, «Одеські вісті»
