Таких змін у своїй долі мешканці Кам’янського вже і не чекали. Їм і землю свою вдалося, нарешті, прилаштувати до надійного, перспективного фермера Сергія Паращенка, і сільський голова у них тепер – справжній господар, точніше – господиня, Ольга Степанівна Рибак.
Ольга Степанівна – жінка характеру бійцівського. Завжди знає, що потрібно робити насамперед, а з чим можна і зачекати. Багато запозичила у батька – розумного, освіченого, дбайливого. Це він прищепив дітям любов до праці. Вже у четвертому класі Ольга очолювала учнівську тваринницьку бригаду, а через рік взяла групу телят на дорощування і одержувала зарплату вищу, ніж у батьків. Як і батько, Ольга закінчила Одеський сільськогосподарський інститут і стала дипломованим ветлікарем.
Після життя у Кислиці – рідному селі в Ізмаїльському районі, де у радгоспі ім. Кірова були дійне стадо у 2200 корів, тисяча бичків, свиноферми і птахоферми, тут, у Кам’янському, її вражало багато що. І насамперед – виснажлива, немеханізована праця тваринників. Все робилося вручну. І в самому селі – ні води, ні нічного освітлення.
Кам’янці одразу розпізнали в Ользі Степанівні людину діяльну, здатну вивести село із застою. Тому сільським головою обрали саме її. І вона повважала за честь служити цим людям.
Насамперед, взялася за найважче – будівництво водопроводу. Адже питної води не було навіть у криницях, її привозили. Сьогодні здається вже неймовірним, що за такий короткий термін виконано такий обсяг роботи: проведено 16 кілометрів водопроводу. За рахунок самих мешканців села, які спочатку мало вірили в успіх. Їх переконала багатоденна роз'яснювальна робота сільського голови, депутатів.
Воду подали у цьому році до Великодня. Це був справжній подарунок до великого свята. Ольга Степанівна дякує обласній раді і облдержадміністрації. Адже саме за рахунок обласного бюджету розвитку були збудовані майже два кілометри водопроводу. Вона дуже вдячна директору ТОВ «СПМК» Михайлу Костянтиновичу Лебеденку, Івану Тимофійовичу та Світлані Михайлівні Статовим, депутату сільської ради Олегу Борисовичу Рибаку, секретарю сільради Людмилі Миколаївні Челпан, Марії Дмитрівні Іскровій, депутату районної ради Олексію Пилиповичу Челпану.
І в ті Великодні дні відбулася презентація відбудованого стадіону. По суті, ремонт був капітальним. Але провели його самі, не витративши жодної бюджетної копійки. Вінцем презентації став футбольний турнір за участю 17 команд.
Непохитне життєве правило Ольги Рибак: кожен день – на благо людей. Проведено великий ремонт у місцевій школі, завершується реконструкція амбулаторії. Модернізовано кабінети сільської ради, сам будинок якої вже викликає повагу. Освітлюються вночі вулиці. Зараз готується проект на капітальний ремонт дитячого садка і благоустрій його території.
Сьогодні всіх хвилює ремонт доріг, які стали непрохідними навіть у самому селі, що потребує величезних витрат. На розв'язання цієї проблеми сільський голова організовує всю громаду. Як завжди, надійною опорою виступає чоловік – він же активний депутат сільської ради – ветлікар Олег Борисович Рибак. Сільський голова – використовує всі можливості. Із заводу ЗБВ вже завозять асфальт на кошти, одержані з податку на транспорт. Вже частина, і, можливо, найкритичніша, внутрішньої дороги приведена до ладу. І це ще одна ознака цілковитої підтримки сільчанами всіх починань сільського голови і депутатів. Саме цю підтримку Ольга Степанівна вважає своїм головним досягненням. Вона також вважає, що друге призове місце, здобуте у конкурсі серед сільських рад південної зони області на найкращий санітарний стан і благоустрій територій, – суттєва заявка на наступну, вищу, перемогу.
