Віктор зубков: «Як гравець я повністю розкрився в «Чорноморці»

Віктор Зубков – один із найвідоміших ветеранів одеського футболу. Сказати про цю людину просто – відома і талановита – мало. У нього була ювелірна техніка володіння м'ячем, швидка реакція і чудове бачення поля. Лише з'явившись в «Чорноморці», Зубков швидко здобув симпатії досвідчених одеських уболівальників. Найяскравіше футболіст розкрився в сезоні 1974 року, коли команда вперше стала бронзовим призером чемпіонату СРСР.

Про свою спортивну кар'єру, виступи в «Чорноморці» тощо – Віктор Захарович розповів в інтерв'ю кореспонденту «ОВ».

– Вікторе Захаровичу, футбол, наскільки я знаю, Вам полюбився ще з раннього дитинства...

– Як і всі хлопці того часу, я буквально годинами грав у дворі. Взагалі моя родина з Донбасу, і батько, і брати – шахтарі, А серйозно я почав виступати вже за юнацьку команду «Шахтар» міста Сталіно (нині – Донецьк – авт.), де моїми першими наставниками були Георгій Бікезін і Микола Наумов. Наша команда грала на досить пристойному рівні – ми змагалися у фінальних турнірах першості СРСР серед юнаків і зустрічалися з дуже сильними командами Москви, Тбілісі, Києва. Починав лівим нападником, на цю позицію мене поставив тренер, але згодом став грати півзахисником і захисником. Мені тоді дали кличку «Бразилія», і, потрібно сказати, що із всієї плеяди молодих футболістів, з якими починав, один я вже в 17 років грав у футбол у команді майстрів. Спочатку в «дублі» донецького «Шахтаря», а потім у другій команді міста – «Локомотиві».

– А як опинилися у «Чорноморці»?

– Коли я вперше приїхав з «Локомотивом» до Одеси у 1962 році, то відразу полюбив це місто. Це було моє перше побачення із Чорним морем. Все це не могло не запаморочити мені голову. І коли один із тренерів «Чорноморця» Матвій Черкаський, запросив мене до Одеси, я недовго розмірковуючи погодився.

– Як Вас прийняли в команді?

– Просто чудово. Всі хлопці були дуже дружними і згуртованими. А команда була однією з найсильніших за всю історію. Взагалі в ті роки «Чорноморець» став для мене, якщо можна так сказати, ковтком повітря. Я був щасливий, що виступаю в такій чудовій команді, де, нарешті, зміг повністю розкритися. Вважаю, що був створений для цього міста, для «Чорноморця».

– Проте, коли Ви грали в Одесі, з «Чорноморцем» траплялися і провали. У 1967 році команда ледве не вилетіла з вищої ліги...

– Так, було таке. Але на те були і об'єктивні причини. Того року команду залишили декілька гравців основного складу, а молоді футболісти не змогли розкрити свій потенціал. І доки йшла «зміна поколінь», ми втрачали очки, але, слава Богу, усе обійшлося. А от Юрія Войнова з поста головного тренера все одно звільнили і призначили Миколу Морозова. Це був також висококласний фахівець, котрий, до речі, тренував збірну СРСР на чемпіонаті світу 1966 року в Англії, де вона виграла «бронзу».

– Призначення у 1973 році Ахмеда Алескерова стало знаковим для «Чорноморця»...

– Так. Це був той самий випадок, коли тренер знайшов «свою» команду, а футболісти повністю виконували його постанови. Ахмед Лятифович не лише вивів команду у вищу лігу, але і зробив її володарем бронзових медалей. Для нас це був неймовірний успіх! А коли у Алескерова справи з деяких причин похитнулися, мені запропонували взяти керівництво командою на себе, однак я відмовився, тому що ще грав, і я тоді був не готовий так раптово переходити на тренерську роботу. Замість цього я 33-річним поїхав до Москви у Вищу школу тренерів.

– Чим займаєтеся зараз?

– Працюю тренером СДЮСШОР «Чорноморець», а також у міській федерації футболу. Дуже задоволений своєю роботою з юними футболістами. Раніше я випускав хлопців 1989 року, а от вже третій рік треную хлопців 1992 року. До речі, Денис Васін, який нещодавно заграв в основному складі «Чорноморця» і молодіжній збірній України, мій вихованець.

– Вікторе Захаровичу, як Ви оцінюєте гру сьогоднішнього «Чорноморця»?

– Багато гарних слів сказати, на жаль, не можу. Малюнок гри команди змінився в гірший бік. Тому і пішов Віталій Шевченко. За більш ніж рік його роботи команда потихеньку скочувалася вниз. А я ще рік тому припускав, що одесити опустяться на нижню частину таблиці. Але ж серед них багато гарних футболістів, у них великий потенціал. Шкода, що зараз ми не можемо похвалитися тим, що «Чорноморець» репрезентує Одесу. У команді практично немає одеситів. Наша молодь в основному, чомусь, грає в інших клубах. Треба терміново змінювати цю тенденцію, адже Одеса завжди була футбольним центром півдня України.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті