Засідання РНБО, що планувалося на п’ятницю і мало на меті надати претензіям щодо занадто високої ціни російського газу офіційний характер, так і не відбулося. Повторивши долю аналогічно розрекламованої зустрічі керівника секретної служби України Валентина Наливайченка з головними редакторами загальноукраїнських газет.
Обидва заходи мали однакову мету: аргументовано довести народові України, що підписаний цими днями в Москві Олексієм Міллером і Олегом Дубиною контракт на поставку протягом 10 років в Україну природного газу з Росії спрямований проти українських національних інтересів. Переслідуючи, – ні багато ні мало – мета знекровити незалежну державу, щоб потім її керманичі із приреченим виглядом погодилися на «добровільну» передачу української газотранспортної системи в руки російського газового монополіста. Заступник глави Секретаріату Президента Андрій Кислинський висловив переконання: Юлія Володимирівна на зазначеному засіданні РНБО зобов’язана «відповісти на низку питань щодо національних інтересів держави Україна». Зокрема, про те, чи правда, що в розпорядження дочірньої «газпромівської» компанії «Газпром Збут Україна» віддали не лише чверть внутрішнього українського газового ринку, а й дозволили продавати енергоносій тільки підприємствам з російським капіталом, причому зі знижками? Ще Кислинського мучить давнє питання: чи справді Тимошенко згодна в недалекому майбутньому повернутися до ідеї створення тристороннього газового консорціуму за участю України, Росії та Німеччини? Відштовхуючись від прочухана, улаштованого Віктором Ющенком главам Служби безпеки України й Генпрокуратури через їхню безпорадність у боротьбі з корупцією, чиновник СП пообіцяв кожному з пунктів «газової угоди» якнайприскіпливіший чекістський і прокурорський аналіз.
Юлія Тимошенко на обвинувачення відреагувала у властивій їй наступальній манері:
– На РНБО просто нема чого розглядати, крім того, як намагатися повернути «РосУкрЕнерго» до її колишньої роботи з посередництва між «Газпромом» і «Нафтогазом України». Але я цього робити не дозволю. Я не дозволю Президентові повертати корупційного посередника.
Зробивши напередодні «рейд» по декількох провідних українських телеканалах, Тимошенко постаралася якомога повніше розкрити тему «фірташизації України». Обізвавши своїх головних суперників на майбутніх президентських виборах, Ющенка і Януковича, «кандидатами від «РосУкрЕнерго». Мовляв, обоє в 2009 році дуже розраховували на «добровільні» внески «RUE» у скарбнички їхніх виборчих кампаній. «…Але цих грошей обидва кандидати тепер не одержать!», – не без єхидства підсумувала Юлія Володимирівна.
У перелік спонсорованих «RUE» політиків Тимошенко внесла й недавнього Голову Верховної Ради Арсенія Яценюка разом з Главою Державної митної служби України Валерієм Хорошковським. Перший, ймовірно, потрапив до «чорного списку» завдячуючи давньому знайомству з Дмитром Васильовичем; як відомо, і Яценюк, і Фірташ належать до чернівецького земляцтва. До того ж невеличка частина виборців Тимошенко, себто апаратники й рядові члени партії «Реформи і порядок», сьогодні стали виборцями Яценюка. Принагідно нагадаю: саме Арсеній Петрович свого часу віддав Юлії Володимирівні останній і вирішальний голос за обрання її Прем’єром. Хорошковський «насолив» Главі уряду впевненою заявою під час політшоу на каналі «Інтер» щодо належності «RUE» 11 мільярдів кубометрів газу. Валерій Іванович запевнив: жоден митник не ризикне поставити печатку на документі, що підтвердив би право НАК «Нафтогаз України» на цей величезний «газовий резерв».
Зміст відповіді Тимошенко спрогнозувати було неважко. Звісно, оті 11 млрд кубів, що їх «Нафтогаз України» купив у «Газпрому» за ціною $153, 9, – це не що інше, як «надбання України і народу України».
– Саме завдяки цим 11 млрд. буде здешевлений газ для промисловості, і саме за рахунок цього газу ми можемо тримати на тому рівні, на якому зараз є, ціну для населення, – сказала Прем’єр-міністр. – Я не знаю такого митника, який підніме руку на національні інтереси України і захищатиме корупційні схеми.
...Відповідно до теорії БЮТ, у випадку перемоги кого-небудь із двох Вікторів (Яценюк в якості гідного суперника Юлією Володимирівною наразі не розглядається навіть як гіпотеза), новий Глава держави ініціює проведення дострокових виборів до парламенту. Щоб не повторити помилок 2005 року. Тоді «жовтогарячі», маючи в суспільстві вражаючу перевагу, зігнорували приклад Михайла Саакашвілі й не «виліпили ручну Раду» для здійснення «різкого ривка демократії». В 2010-му ж новий склад ВР міг би складатися вже зі «своїх людей», об’єднаних... звичайно ж, горезвісним Фірташем з його $3 з половиною мільярдами. У БЮТі стверджують, ніби на даний час Дмитро Васильович за своїм впливом на Партію регіонів обігнав Рината Ахметова, найбагатшого громадянина України.
– Мені вдалося цей негативний хід подій зупинити, – говорить Тимошенко. – Мені вдалося переконати керівництво Росії в дуже важливому переговірному процесі, що тривав двічі по 8 годин, повернутися до Меморандуму(підписаного нею й Володимиром Путіним 3 жовтня на трирічний термін; на початку 2009 року РФ оголосила про те, що цей документ втратив чинність – авт.) і замість 450 доларів для України одержати ціну в 228,8 долара. При цьому технічний газ для України буде на 25 доларів дешевше. 228,8 долара за тисячу кубометрів – це ціна на україно-російському кордоні. Далі вона, як завжди, буде збільшена на податок на додану вартість, на транспортування магістральними й локальними мережами. Рівно така ціна буде для споживачів України.
Від «гри в одні ворота», що неминуче відбулася б у випадку розгляду РНБО «газового контракту», застерігали українців не тільки соратники Прем’єра по блоку її імені, а й новий лідер фракції «Наша Україна» – «Народна самооборона» Микола Мартиненко. РНБО, до слова, однаково даний контракт скасувати не змогла б. Так само як і решту міжурядових і міждержавних угод. Позаяк рішення РНБО мають винятково рекомендаційний характер. Доречно нагадати: під час першого президентського терміну Леоніда Кучми цей орган... взагалі був напівлегітимним, скалькованим з аналогічного американського...
Депутат-бютівець Олександр Гудима (член парламентського комітету з проблем паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки) не вважає пункт про надання «Газпром Збут Україна» права на самостійну торгівлю газом «небезпечним для держави». За Гудимою, ця частина домовленостей (саме її вважають «найслабкішою ланкою» критики від опозиції) має суто політичне зафарбування; насправді «Газпром Збут Україна» буде точно додержуватися всіх статей і параграфів українського законодавства й не стане надавати «пільговий газ» ані україно-російським СП, ані «ідейно близьким» БЮТ комерційним структурам.
Втім, у дійсності «дочка» «Газпрому», цілком можливо, обіцяну їй 25-процентну квоту у 2009-му не одержить. Тимошенко стверджує: в 2008-му ця компанія теж мала право на самостійну торгівлю усередині України, однак не скористалася ним, віддавши перевагу «Нафтогазу України». «Ми гадаємо, що цього року також не буде необхідності...», – підсумувала Тимошенко.
