202 автопідприємства Одеської області займаються перевезеннями пасажирів. Але проблема оновлення автобусного парку у них спільна. На цьому акцентував на прес-конференції начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку облдержадміністрації Олександр Голокоз.
Автоперевізники пасажирів, так само як їхні колеги– далекобійники, взяли великі кредити, зокрема на придбання нових автобусів. Тепер повернути їх стає з кожним днем складніше. І не лише через перспективу не знайти спільного рішення у переговорах з банками.
Сьогодні значно зменшилася кількість користувачів послугами автобусників. Звичайно, це викликало зниження рентабельності їх роботи. Поки що, говорить О. Голокоз, приріст за перший квартал якщо і можливий, то вкрай незначний. У березні прибутковість знизилася на 5% у порівнянні з січнем-лютим цього року.
Оскільки закупівлю нових машин призупинено, постає питання про придатність до експлуатації тих автобусів, які багато років ходять маршрутами. Заступник начальника відділу МГК та транспорту Ігор Діордіца повідомив, що поки що технічний стан машин не викликає занепокоєння. Але неможливо увесь час розраховувати тільки на цей резерв. Тому проблема закупівлі автобусів у цілому не знімається.
Тим часом, у зв'язку із скороченням числа автобусів на дорогах, багато водіїв, які не витримали конкуренції, сходять з траси. Природним чином усунено дефіцит фахівців цього профілю. Але це знову ж таки позитив нетривалий. Якщо процес звільнення кадрових водіїв прогресуватиме, то складеться ситуація незабезпеченості громадським транспортом, яку дуже швидко відчують пасажири.
Ці причини також впливають на величину заробітку водіїв. Підвищувати вартість проїзду в автобусах вже не можна, – це зашкалить за припустиму економічну межу. У багатьох пасажирів зараз немає заробітку, і при подорожчанні квитків вони просто відмовляться від транспортних послуг автобусників. Це питання не стосується тільки пільговиків, яких сьогодні в області майже 600 тисяч. Як було сказано на прес-конференції, їхня кількість не зменшується так само, як і не стає менше категорій громадян, які мають право на проїзні пільги. Мрія автопідприємств про збільшення субвенцій на покриття витрат щодо перевезення пільговиків, не збувається кожного року. У 2008 році замість обіцяних 21 млн гривень держава на компенсацію виділила лише 16 млн гривень.
Але і ці цифри не виражають фактичних витрат автобусників. Так, виходить, що в середньому кожному пільговому пасажирові автопідприємство може надати проїзних послуг на 28 гривень на місяць. Але з врахуванням того, що вони користуються автобусом набагато частіше, реально на них витрачається по 60 – 70 гривень на місяць на приміських лініях. А в міських маршрутках – ще більше.
Ситуація терпима, але поступово вона ускладнюється. І це не можна скидати з рахунку, заглядаючи у недалеке майбутнє.
З метою превентивних заходів управління МГК, транспорту і зв’язку облдержадміністрації розпочало переговори з банками. Як сказав О. Голокоз, знайдено чотири варіанти рішень. Водії можуть розраховувати на відстрочку кредитів, взятих не тільки на купівлю автобусів, але й на придбання квартир і землі для себе. Емоції тимчасово затихли.
