У березні минулого року в «ОВ» було опубліковано матеріал про Саратське управління житлово-комунального господарства, яке на той час заборгувало до Пенсійного фонду понад 260 тисяч гривень. Опинившись у «борговій ямі», ВУЖКГ не бачило реальних перспектив для подальшого існування. Через рік наш кореспондент спробував з'ясувати, чи вдалося призначеному керівництву утримати ВУЖКГ від сповзання у прірву банкрутства і завдяки чому виживає колектив у кризовий період?
Виявилося, Саратське управління житлово-комунального господарства ще у жовтні минулого року наказало довго жити і сьогодні значиться лише на папері. Його борги по Пенсійному фонду на початок 2009 року досягли майже півмільйона гривень. А робочий колектив разом з нехитрою матеріально-технічною базою завдяки рішенню депутатського корпусу селища перекочував під нову вивіску КП "Сарата". Оригінальністю такий хід втечі від боргів не вирізняється. Але це був єдиний спосіб утриматися на плаву, забезпечуючи людей нехитрою зарплатою у період фінансової кризи.
– А знаєте, все відбувається як у фільмі жахів – коментує ситуацію начальник КП "Сарата" Іван Петрович Попазов. – Це коли з однієї екстремальної ситуації герой потрапляє до ще складнішої. Не встигли ми випростатися від фінансового гніту гинучого управління ЖКГ, як назустріч з'явився ще страшніший звір – фінансово-економічна криза. Тому завданням номер один стало елементарне виживання новоствореного підприємства у надзвичайно складних умовах роботи.
Проблема виявилася не з легких. Тарифи на житлово-комунальні послуги на поточний час виявилися удвічі нижчі за реальні витрати підприємства. А населенню з кожним днем стає складніше виконувати зобов'язання щодо оплати комунальних послуг.
– На нові тарифи ми перейшли з 15 липня минулого року, – пояснює головбух і економіст КП "Сарата" в одній особі Лідія Павлівна Філіпчук, – для різних категорій платників встановлено три розряди тарифів. Але розміри тарифних сум, розраховані у березні 2008-го, на сьогодні знецінилися. Для населення Сарати, наприклад, кубометр води за приладами обліку коштує 3 гривні 35 копійок, кубометр стоків 5 гривень 35 копійок. Якщо лічильника немає, то в упорядкованому житлі це, відповідно, 15 й 24 гривні з пожильця на місяць. У порівнянні з тарифами в інших аналогічних населених пунктах, оплата послуг КП "Сарата" перебуває на середньому рівні. У цілому плата за спожиті послуги поки що надходить в обсязі до 80%, але, на жаль, це зовсім не рятує становища. І без допомоги бюджету ми не витягнемо свого воза.
Одержаний з 1 жовтня 2008 року статус селищного комунального підприємства дозволяє йому сподіватися на бюджетну фінансову допомогу. Адже за законом місцеві ради повинні погашати КП різницю у тарифах. Але у селищній раді виявилося чимало своїх бюджетних дірок, які потребують негайного латання. І буквально до лютого 2009 року підприємство залишалося в ролі нелюбого пасинка. Тому до зими КП "Сарата" через відсутність фінансів підготувалося вкрай погано. Долар, що стрімко підскочив угору, змусив заворушитися всіх. Працівники ВУЖКГ бралися за все. Гідною оплатою вважали навіть 50 гривень за роботу з розморожування захололих старих водопроводів приватних осіб паяльними лампами.
На тлі виниклого фінансового форс-мажору у КП "Сарата" зміркували швидко: порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Не відмовилися і від надання ритуальних послуг. Комунальникам вдалося повернути у лоно підприємства цех з виготовлення ритуальної атрибутики, відданий попереднім керівництвом в оренду приватному бізнесу.
До слова, конкурентів цього виду бізнесу у Сараті достатньо.
– Існує лист Кабміну, який забороняє займатися ритуальним бізнесом без відповідної ліцензії. У нас же будь-який підприємець, який перебуває на єдиному податку, може таку діяльність організувати, – розповідає начальник КП "Сарата" Іван Попазов. – І незважаючи на те, що наше підприємство сплачує податки у повному обсязі, ціни на вироблену продукцію ми поставили удвічі нижчими, ніж в інших.
Незважаючи на непевні часи, КП зарплату і поточні податки сплачує справно і повністю. До професійного свята 48 працівникам навіть вдалося виділити невеликі премії.
– Заощаджуємо буквально на всьому. На рахунку кожен літр бензину, дизпалива, кожну вимушену хвилину простою намагаємося використати для пошуку роботи у приватному секторі або на іншому підприємстві, – доповнюють картину члени колективу.– Якщо хтось дізнається про можливий фронт робіт, одразу ж повідомляємо про це керівництву.
Нарешті, у лютому 2009 року від селищної ради отримано перший дотаційний транш у сумі 34 тисяч 600 гривень, а у перших числах березня із селищного бюджету надійшла додаткова фінансова допомога у сумі 4,5 тисячі гривень. Всього ж, як уточнив Саратський селищний голова Сергій Мойсейович Русляченко, за перше півріччя планується дотація у сумі 103 тисячі 800 гривень. Завдяки новим перспективам КП має намір відкрити торгівлю будматеріалами.
– Ми споді
