БРЮССЕЛЬ, 29 березня. Група українських політиків репрезентувала у Брюсселі книжку "Заявка на самогубство: навіщо Україні НАТО?". Книжка містить традиційний арсенал міфів та стереотипів, які зазвичай використовують супротивники наближення України до Північноатлантичного альянсу, відображує жаль авторів з приводу розпаду Радянського Союзу, відмовляє Україні у здатності відійти від пострадянської "провінційності" та провадити самостійну політику, відводить нашій країні роль "буферної" держави у глобальному конфлікті між США і Росією. Крім того, автори книжки наводять декілька відомих тез про те, що неминучим наслідком входження України до НАТО могла б стати "холодна війна" з Росією, занепад українського оборонно-промислового комплексу та економіки в цілому, внутрішні політичні та соціальні заворушення в Україні аж до її дезінтеграції.
Книжку видано накладом у 2000 примірників англійською і російською мовами, близько десятка з яких розійшлися учасникам презентації, до якої були запрошені представники медіа переважно російськомовних громад Європи. Сама презентація, незважаючи на участь у ній впливових українських політиків, відбувалася виключно російською мовою, з дуже фрагментованим перекладом англійською.
До авторського колективу видання увійшли політичні лідери КПУ Петро Симоненко та Георгій Крючков, народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Дмитро Табачник, народний депутат від Блоку Литвина Сергій Гриневецький та колишній народний депутат Петро Толочко.
Троє народних депутатів України взяли участь у брюссельській репрезентації книги. За їхніми словами, головним призначенням видання є намагання подати європейському політикуму позицію низки українських партій, представлених у парламенті, щодо членства України в НАТО, а сама книжка покликана стати альтернативою "офіційній пропаганді" з боку нинішнього керівництва України.
Кореспондент Укрінформу запитав представника КПУ Георгія Крючкова про те, яке місце, на його погляд, НАТО має посісти у реформованій системі європейської безпеки. Народний депутат у відповідь заявив, що НАТО вчинило злочин у Югославії, і саме в ці дні відзначається десята річниця бомбардування цієї країни. Він визнав, що НАТО неможливо формально "прив'язати" до подій в Іраку, де під фальшивим приводом було розгорнуто військову кампанію, але це зробили США як провідна країна НАТО, яку підтримали Велика Британія та "деякі інші країни".
– НАТО – це потужна структура, ігнорувати яку було б неправильно і необачно. Що стосується ідеї про нову структуру загальноєвропейської системи колективної безпеки – це перспектива, і вона є дуже нелегкою. Нещодавно у Берліні провадився антифашистський форум "40 років з НАТО – чи не забагато?". Є дуже впливові громадські сили, які вимагають негайного розпуску НАТО. У нас питання одне – Варшавського договору немає, а НАТО збереглося. Порушувати питання, що ми створюємо нову систему безпеки, гадаю, було б дуже нереалістично, як і про те, що завтра вже не буде ні НАТО, ні інших подібних організацій. Ймовірно, будуть певні етапи на цьому шляху, коли до цієї системи увійдуть і НАТО, й організація Ташкентського договору про колективну безпеку, увійдуть країни, які не належать до жодних блоків, зокрема Україна і нейтральна Молдова, увійдуть республіки Закавказзя. Відбуватиметься таке зближення і відмова від блокового протистояння, – заявив Георгій Крючков.
Депутат від Блоку Литвина Сергій Гриневецький під час виступу на конференції зауважив, що США намагаються використати Україну у своєму геополітичному протистоянні з Росією. Відповідаючи на уточнююче запитання кореспондента Укрінформу, чи справді народний обранець України вважає Декларацію про стратегічне партнерство між США та Україною документом, який має антиросійську спрямованість, Сергій Гриневецький заявив ось що:
– Ми зараз бачимо, що йде боротьба геополітичних сил, боротьба між Сполученими Штатами і Росією саме за Чорноморський регіон, і в найближчі 10 – 15 років це буде, ймовірно, одна з найбільш вразливих точок. Мене, як спеціаліста з безпеки у Чорноморському регіоні, це не може не цікавити, як не може бути поза інтересами нашої країни, яка практично втратила статус морської держави, не має власного флоту, при цьому зберігши потужні морські інститути та найбільші ремонтні і суднобудівні підприємства, висококласних спеціалістів галузі, що поціновуються на світовому рівні.
Він нагадав цитату Головкома ОЗС США в Європі генерала Греддока, який нещодавно спрогнозував погіршення відносин між НАТО і Росією.
– Зрозуміла справа, що Росія абсолютно чітко вустами Президента, Прем'єра та міністра закордонних справ заявила, що наближення кордонів НАТО до Росії – це загроза безпеці Російській Федерації. Ми зараз можемо торкнутися розміщення ПРО в Польщі і Чехії. Гадаю, що предметом розмови між Обамою і Медведєвим напередодні саміту, присвяченого 60-річчю створення НАТО, буде саме ця тема. Коли заявляють російські керівники – ви ставите ПРО на чужих територіях, а ми «Іскандер» будемо ставити на своїй території – над цим потрібно замислитися, – зауважив народний депутат України.
Сергій Гриневецький визнав, що тема скорочення ядерних озброєнь і проблема нерозповсюдження засобів масового знищення на сьогодні все активніше обговорюються в діалозі між Росією і Сполученими Штатами Америки. Депутат зауважив, що говорячи про іранську ядерну програму, необхідно "точно таким же чином" говорити і про ізраїльську ядерну програму, про пакистанську і про індійську".
Він висловив жаль з приводу політики подвійних стандартів у міжнародному праві, яка останнім часом все більше проявляється, зокрема у розділенні територій.
– Косово, Абхазія, Південна Осетія, Гаазький суд. Дивна ситуація. Гаазький суд визнає острів Зміїний, але при розподілі континентального шельфу визнає його не як острів, а як скалу, – заявив Сергій Гриневецький, але не уточнив, як стосуються зазначені проблеми НАТО і відносин стратегічного партнерства між США та Україною.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про наявність суперечностей між змістом Плану дій щодо членства в НАТО і національних програм економічного та соціального розвитку України, народний депутат України Дмитро Табачник заявив, що таких розбіжностей немає, а лукавим є дещо інше.
– Немає суперечностей у пріоритетах економічного та соціального розвитку, який окреслювали різні уряди України, і ті два, в яких я чотири роки працював, і ті уряди, які були за ними, і Планом дій стосовно членства. Є одна лукавість – для того, щоб реалізувати ці пріоритети, ті навантаження на бюджет, які передбачає приведення Збройних сил до стандартів НАТО, особливо зараз, під час фінансової й економічної кризи, спаду виробництва в Україні – вони абсолютно нереальні", – сказав Дмитро Табачник.
Як ілюстрацію він навів приклад Польщі, яка на утримання Збройних сил у 140 тисяч військовослужбовців витрачала близько 3,5 мільярда доларів США. Для того, щоб привести ці збройні сили до стандартів НАТО, у минулому році Польща витратила 5,2 мільярда доларів, у цьому році – дещо більше.
– Якщо взяти Збройні сили України, то це близько 8 мільярдів доларів. Фактично сукупний бюджет на охорону здоров'я та освіту. На сьогодні це не реально, і це аморально планувати, тому що це руйнація соціальної сфери в Україні, – сказав народний депутат України.
Торкаючись антиросійського підтексту відносин між Україною і НАТО, він зауважив, що саме про це "весь час" говорить Президент Ющенко, колишні міністри закордонних справ Тарасюк і Огризко.
– Вони на кожному розі прямо говорять, що НАТО потрібно Києву для захисту від Росії. Тому абсолютно чітко позиціонують своє бажання бути в цьому блоці як у військовій організації з антиросійською спрямованістю. Я гадаю, що цей фантом є абсолютно застарілим, він не відповідає реаліям ХХІ століття. Ми не можемо передбачати, що нові виклики, скажімо, від ісламського фундаменталізму, від економічних проблем, від проблем навколишнього середовища будуть виглядати через десять років таким же чином, як і сьогодні. Тому нова архітектура Європейської безпеки, мені здається, повинна бути пошуком згоди та поєднання у цьому трикутнику – Європа, США і Росія. Тут можуть бути дуже цікавими та новаційними архітектурно-геополітичні пропозиції України. А структура така в Європі є. Це організація ОБСЄ. Якщо її політичну складову синхронізувати і з часом накласти на структуру військово-політичну, я гадаю, що у такому напрямі можна було б шукати цю архітектуру, – сказав Дмитро Табачник.
Цікавим є той факт, що найважчі запитання від аудиторії брав на себе організатор репрезентації, представник української організації – так званого Центру системного аналізу і прогнозування – Ростислав Іщенко. Раніше він відрекомендовувався віце-президентом Українського центру досліджень корпоративних відносин, і вже "засвітився" у Брюсселі у 2006 році, коли у розпал газової кризи від імені "українського громадянського суспільства" лобіював інтереси "Газпрому" з використанням так званої "Європейської асоціації українців", про яку, виявляється, дуже мало знає українська діаспора в європейських країнах.
На відміну від народних депутатів України, які справді є впливовими політиками і поважними людьми і які підкреслено говорили від імені власних виборців та політичних прихильників, Ростислав Іщенко дозволяв собі ремарки від імені України та від імені її громадськості. Щоправда, ані він, ані присутні в аудиторії народні обранці України не уточнили, хто саме або принаймні яка українська або закордонна організація уповноважила Ростислава Іщенка на таку діяльність.
