27 березня відбувся пленум Одеської обласної ради ветеранів. У його роботі взяв участь голова облради Микола Скорик.
– Ті три роки, що працює обласна рада нинішнього скликання, ми підтримували постійний контакт з ветеранами, – сказав у своїй вступній промові Микола Леонідович. – Можливо, я і не надто частий гість на ваших зустрічах і засіданнях, але й не можна сказати, що рідкісний. Гадаю, нам вдалося досить багато зробити у плані обстоювання пільг ветеранів, адресної допомоги їм, телефонізації. Питання про придбання ліків за пільговими цінами поки що не вирішено, але я сподіваюся, що це вдасться найближчим часом. Крім цього, в обласному бюджеті передбачено кошти для підтримки «ветеранського» шпиталю на 15-й станції В. Фонтану. Він повинен стати центром висококваліфікованої медичної допомоги, на рівні нашої обласної клінічної лікарні.
Є й інші проблеми, які хвилюють ветеранів не менше, ніж медичне обслуговування і соціальні пільги. Досить згадати недавню зустріч у Будинку офіцерів, напередодні 23 лютого. Ми всі були одностайні у тому, що не можна допустити перенесення цього свята на іншу дату. Незабаром ми відзначатимемо чергову річницю визволення Одещини від німецько-фашистських загарбників. І це ще один привід ветеранам (як живим свідкам і учасникам тих подій) нагадати молодшому поколінню, хто саме переміг фашизм. Адже не секрет, що деякі підручники з історії прищеплюють думку нашим дітям, що основні заслуги у Другій світовій війні належать США...
Обласна рада продовжуватиме свою роботу щодо соціального захисту ветеранів, і ми зробимо все залежне від нас у цьому питанні.
Голова обласної ради відповів на різноманітні запитання представників ветеранського руху. Зокрема, мова зайшла про долю очного шпиталю.
– Ви пам’ятаєте гучну історію з цим шпиталем, – прокоментував Микола Скорик. – Було запропоновано на розгляд інвестиційний проект, але його скасували, оскільки для багатьох ветеранів це було складне болюче питання. Сьогодні в обласному бюджеті немає коштів на упорядкування цього об’єкта. Там потрібні занадто великі суми, тому що медичне обладнання перебуває на рівні 60-х років минулого століття. Це швидше хоспис, де ветерани можуть одержати харчування та елементарну медичну допомогу. Я не медик, але гадаю, що про справжнє лікування очних хвороб за таких умов говорити не доводиться. Саме тому ми і порушували питання про об’єднання та удосконалення. Поки що ми допомагаємо шпиталю ветеранів на 15-й станції В. Фонтану, а до питань очного шпиталю постараємося повернутися, коли мине криза.
На пленумі Одеської обласної ради ветеранів були також заслухані звіти про підсумки діяльності у минулому році, про підготовку до святкування 65-ї річниці Перемоги, про роботу первинних ветеранських організацій тощо. Як підкреслив голова обласної ради ветеранів Олексій Георгійович Гурський, між цією громадською організацією та обласною владою «налагоджено нормальні здорові відносини, хотілося б, щоб так було і скрізь на місцях». З цією метою він рекомендував районним ветеранським організаціям укласти з місцевою владою угоду про співпрацю (аналогічну тій, що діє на обласному рівні).
