На території Ленінської сільської ради мешкає 938 чоловік, а в таких селах, як Іванівка – 36, Малорошове – 8, Володимирівка – 4 особи...

– Недавно це ще були повноцінні населені пункти з достатнім числом жителів, – говорить сільський голова Марія Петрівна Кущенко. – Але після реформування агропромислового комплексу, коли місцеве КСП «Новий шлях» наказало довго жити і не стало роботи, багато родин покинули села у пошуках кращого життя.

Звичайно, було б невірно розхвалювати сьогодні колгоспний уклад життя, від якого одразу відмовилися на всьому просторі колишнього СРСР. Але, напевно, не треба було рубати з плеча, раптово розформовувати великі господарства з їхньою інфраструктурою. Недалекоглядність такого кроку стала очевидною, насамперед, у зв'язку із занепадом у країні тваринницької галузі, у якій була зайнята значна частина сільського населення.

– Свого часу наше господарство вирощувало до 5 тисяч голів свиней за рік, утримувало стадо великої рогатої худоби в кількості близько 1400 і овець не менше 1300 голів, – розповідає пенсіонер, а в минулому голова КСП «Новий шлях» Микола Іванович Сіньковський, – не беручи до уваги дрібної птиці: курей, качок і гусей. У нас також були дві механізовані бригади, гараж із відповідною кількістю автомобілів. Щорічно ми здавали в експлуатацію 4-5 житлових будинків для селян. Крім того, побудували Будинок культури, дитячий садок. Ремонтували дороги. Одним словом, є про що згадати...

Треба сказати, що з тих же приблизно часів працюють у Леніному середня школа, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. А справу свого попередника – колективного господарства «Новий шлях», – продовжують СФГ «Ольга», СФГ «Стан» і ФХ «Степчишин». Щоправда, не в таких масштабах, як це було раніше. Але, у кожномому разі, вся земля обробляється, люди одержують орендну плату за свої паї.

– Крім того, завдяки саме цим підприємствам, багато наших жителів мають роботу, – говорить Марія Кущенко. – Виручає нас у цьому плані і Одеська залізниця, на якій зайнято близько двохсот селян.

Таким чином, історично склалося так, що Леніне стало економічним і культурним центром даної території. Відносно висока зайнятість населення відображується на житті села загалом. Досить сказати, що тут працює 4 магазини, от-от відкриється п'ятий. З чого можна зробити висновок, що покупна спроможність населення достатня для того, щоб тут розвивалася торгівля.

– Люди у нас роботящі, ви, мабуть, бачили, скільки супутникових телевізійних антен розташовано на будинках, – продовжує Марія Петрівна. – Крім того, у селі налічується понад 70 легкових автомобілів.

До цьому, слід додати, що всі городи ретельно оброблені, у кожній садибі – чистота і порядок. Але головним критерієм добробуту земляків для сільського голови є те, що на території сільської ради останнім часом народжуваність перевищила смертність. І це позитивно позначається на демографічній ситуації. У всякому разі, класи в місцевій школі не порожні. Як, зокрема, уточнила директорка Ленінського НВК Людмила Миколаївна Мокряк: сьогодні в 11-х класах навчається 123 учні і виховується 23 дошкільники. За словами Людмили Миколаївни, всі учні молодших класів забезпечені харчуванням за рахунок бюджету, старші – за рахунок коштів спонсорів, зокрема, СФГ «Ольга». Немає дефіциту і у педагогічних кадрах. Тому що в Леніному зробили ставку на місцеву молодь, яка навчається в педагогічних навчальних закладах. Найближчим часом до школи педагогом повернеться Вікторія Гулик. Ще три жителі села далі навчаються і також працюватимуть в рідному селі.

Ставка на власні кадри приносить результати. Багато хто з молодих жителів села пов'язують свою долю зі своєю малою батьківщиною. Досить сказати, що лише торік тут було зіграно десять весіль, отже, не за горами немовлята. Добре, що в селі є свій фельдшерсько-акушерський пункт. Завідувачка цього медзакладу Світлана Миколаївна Ніколаєва і акушер Валентина Савеліївна Стан не тільки надають необхідну медичну допомогу жителям всіх чотирьох сіл, але й здійснюють патронажний супровід майбутніх мам та дітей до одного року.

Однак на території сільської ради залишилося ще чимало нерозв’язаних проблем. Назвемо лише головні з них. Насамперед, це дороги, які стали цілком непридатними. І не лише в самому Леніному, але й на трасі, що зв'язує його з районним центром – Фрунзівкою. Тому багато водіїв віддають перевагу ґрунтовій дорозі, а не шосейній, щоб остаточно не «угробити» автомобілі. Але це задоволення доступно тільки у суху погоду. А що робити у дощ і сльоту?

Потребує капітального ремонту і спорудження нової котельної місцевий Будинок культури, у приміщенні якого компактно розміщуються і сільська рада, і бібліотека, і навіть продовольчий магазин.

Мріють у Леніному і про те, щоб у їхні будинки прийшов природний газ. Але для цього, насамперед, необхідно прокласти трубопровід високого тиску довжиною 12 кілометрів.

Для виконання цього комплексу робіт потрібні значні капітальні вкладення. Однак їх немає ні в районному, ні, тим більше, у сільському бюджеті.

Як же в такому разі говорити про соціально-економічний розвиток села? Залишається надія на місцевий патріотизм. Витримає?