Стурбованість зростаючою дитячою злочинністю та насильством серед дітей стало темою наради з метою пошуку шляхів подолання цього потворного соціального явища. Його ініціатором виступив голова облдержадміністрації Микола Сердюк. У нараді взяли участь начальник Головного управління МВС України в Одеській області Богдан Керницький, прокурор Одеської області Василь Присяжнюк і начальник управління освіти та наукової діяльності облдержадміністрації Дмитро Демченко. У залі були присутні відповідальні працівники міських та районних служб у справах сім’ї та дітей.
У своєму вступному слові губернатор сказав, що сьогодні питання виховання дітей, а також запобігання їхнім протиправним діям стали особливо актуальними. 216 випадків підліткової злочинності, зареєстровані у 2008 році, це соціальний нонсенс.
Аналіз показує, що із набуттям незалежності в країні зруйнувалися структури, які займалися профілактичною роботою з неповнолітніми. У процесі частих змін складу уряду партійні лідери та депутати забувають про дітей, тому що турбота про них не обіцяє політичних дивідендів. Нинішній Україні далеко до рівня забезпечення щасливого дитинства, що існує, наприклад, у США, де досить педагогів, забезпечено охорону учнів, освоєно безліч методів зняття дитячої агресії. В Одесі ж є лише п'ять навчальних закладів, постачених відеокамерами спостереження.
Років 20 тому подібної гострої проблеми перед українським суспільством не стояло. Тепер потрібно офіційно порушити питання перед Кабінетом Міністрів України щодо посилення заходів з відновлення інституцій роботи з дітьми.
У яке ж майбутнє ми рухаємося? Серед чинників, які обумовили дитячу злочинність, Б. Демченко виділив непомірне споживання алкоголю, безвідповідальне ставлення до здоров'я підростаючого покоління, що погіршує генофонд, і, звичайно ж, масове неблагополуччя в сім’ях. Зв'язки між батьками та школою, батьками та службами у справах дітей дуже слабкі, у них немає довірчості.
Якби усі структури, покликані займатися дітьми та молоддю, працювали спільно, не було б прикладів підліткової жорстокості. Зараз не сходять із вуст імпортовані зразки насильницького поводження типу "кібер-буллінг" – електронний психологічний тероризм, або "хеппі-слебінг" – зйомка на відеокамери мобільних телефонів бійок та сцен фізичної наруги над однолітками. На цьому роблять бізнес, продаючи подібні записи. Серед дівчаток росте злочинна зайнятість у секс-комерції. Посилилася тенденція заробляти відвертим позуванням перед об'єктивами, і ринок буяє порнопродукцією.
Голова облдержадміністрації М. Сердюк одразу ж налаштував присутніх на незагайну підготовку практичних пропозицій із виходом на законодавчий рівень. Насамперед, необхідно активізувати участь громад у вихованні дітей. Зміни повинні зачепити і кадровий склад педагогів. Виявляється, школи всього на 53% забезпечені такими фахівцями, як дитячі психологи. І професійно контролювати поведінку підлітків по суті нікому. Проблема тим більш симптоматична, що кадри дитячих психологів є, – їх випускають університети. Але шкільні адміністрації заощаджують грошовий фонд на їхній зарплаті. А сільради та райради мовчазно підтримують такі дії. Заперечення у вигляді посилання на нестачу фінансів було одразу спростоване статистикою: із 26 районів області в 16 перевищений ліміт оплати персоналу місцевого самоврядування. Якщо найближчими днями не проясниться, як так виходить, що на це кошти є, а на утримання потрібних викладачів не знаходиться, з такими керівниками буде говорити прокуратура вже не умовляннями, а мовою закону.
Конкретні кроки вживають викладачі Одеського держуніверситету МВС. Позитивний ефект приносять семінари на правові теми, проведені зі школярами. Роз'яснення там даються не лише підліткам, але і їхнім батькам. Вони також зможуть відвідувати лекції та консультації у класах, які запропоновано спеціально створювати в ліцеях. Для цього є програма підготовки девіантологов – викладачів, які будуть займатися важкими підлітками.
Цю ідею підтримав губернатор. Він давно є прихильником створення військового ліцею для дітей із сімей розформованих військових містечок, неблагополучних сімей або дітей, яких життя прирекло на безпритульність.
Приклад творчої організації навчального процесу навела начальник обласної кримінальної міліції у справах дітей Тетяна Семикоп. Вона розповіла про досвід ізмаїльців, які ввели посаду завуча з внутрішньої безпеки. Він відповідає за культуру поведінки в школі і наділений для цього достатніми повноваженнями. З його появою навчальні обставини нормалізувалися і припинилися випадки деструктивної поведінки.
