УвівторокузвичайномуселібільшніжзвичайногоЧуднівськогорайонусталасяподія, щоосьвжекількаднівпоспільзмушуєбагатьохредакторівнашихЗМІвиписуватипідлеглимвідрядженнядоцьогокуточкаЖитомирськоїобласті. Подолавшиавтівкоюнедоситьвеликувідстань(якщомірятивідстолиці), можнанавласніочіпобачититаємничемісцеУкраїни, вякомудонедавнаспокійномешкаввідомийдалекозаїїмежамиміліціянт-перевертень. Його шукали по всьому світові починаючи з жовтня 2003-го. І в Ізраїлі, і в Сполучених Штатах, і в європейських країнах. А він в цей час, використовуючи «старі напрацьовані зв’язки» й суто спеціальні знання та навички, відпочивав у товаристві корів, свиней та іншої живності поблизу річки Тетерів. Від «трудів неправедних» у відомому комплексі будівель на київській вулиці Богомольця.
Колишній начальник Головного управління кримінального розшуку Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексій Пукач офіційно "увімкнувся" в слідчі дії Генеральної прокуратури України, як обвинувачуваний в убивстві журналіста Георгія Гонгадзе, а не як якийсь "безсторонній" експерт або свідок злодіяння. Високопоставлений міліціонер-перевертень напередодні відмовився від надання захисника, заявивши, що ні в якому адвокаті не має потреби й готовий негайно приступити до співпраці зі слідством.
Почувши про сенсаційне затримання Пукача співробітниками СБУ, його адвокат Сергій Осика вибачився перед клієнтами й помчався до Києва. У четвер він був допущений до Пукача, як і передбачає у подібних випадках наше Законодавство.
Осика приголомшив громадськість звісткою про те, що його підзахисний, виявляється, ...сам мав намір здатися в руки правосуддя, мовляв, до смерті набридло жити під чужим ім'ям у чужому селі. А ще захисник Пукача пояснив: всі свідчення, отримані від генерал-лейтенанта міліції в "катівнях СБУ" й Генпрокуратурі (яка нібито допитувала Олексія Петровича всю ніч із вівторка на середу, що Законом заборонено), – нічого не варті, тому що слідчі дії офіційно стартували лише вчора.
Як заявив під час брифінгу в Службі безпеки України заступник глави СБУ – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю генерал Василь Грицак, Пукач сказав найголовніше.А саме – назвав імена, прізвища й посади українських політиків, які «замовили» вбивство опозиційного Інтернет-журналіста. На прохання моїх колег уточнити хоча б одне прізвище Грицак відповів увічливою відмовою: слідство тільки почалося, тож потрібно ретельно перевірити кожне слово, промовлене затриманим.
Яким чином передбачуваному вбивці Георгія Гонгадзе вдавалося так довго водити за ніс 300-тисячну армію співробітників МВС, 25 тисяч чекістів, 10 тисяч прокурорських і кілька тисяч прикордонників (на всіх українських прикордонних пунктах й дотепер „у силі” орієнтування на Пукача)? І чи насправді виїжджав генерал до Землі Обітованої, про що в 2005-му сперечалися провідні українські ЗМІ?
За попередніми даними, отриманим СБУ, Пукач всі ці роки нелегального життя провів у Луганській і в Житомирській областях. Коли виникала необхідність, міг без перешкод переміщуватися до будь-якого з обласних центрів, а також до Києва (де нібито донині зареєстрований як постійний мешканець столиці). Час від часу телефонував колишнім колегам і товаришам по службі у міліцейській розвідці. Треба віддати їм належне: ніхто з офіцерів навіть не подумав «здати» передбачуваного виконавця чи не найрезонанснішого в Україні вбивства.
Хоча між собою високопоставлені співробітники МВС інформацією про Пукача обмінювалися. Наприклад, про його приблизне місцеперебування знав генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль, який колись обіймав посаду заступника глави МВС, а нині є членом парламентської фракції «Наша Україна» – «Народна Самооборона». Геннадій Геннадійович у ці дні не без гіркоти згадує, як безуспішно намагався вмовити начальство на захоплення ймовірного небезпечного злочинця, котрого, однак, ніхто чомусь навіть не хотів шукати. Або у високих чинів із МВС і СБУ на той момент були куди більш важливі бізнес-проекти, – або Пукача свідомо «приберігали» до старту президентської передвиборної кампанії.
Джерела «ОВ» у силових структурах розповіли, що виявити точне місцеперебування генерал-лейтенанта допомогли кілька телефонних дзвінків, необачно зроблених їм із села Молочки Чуднівського району. Як відомо, за рівнем технічної оснащеності наша Служба безпеки випереджає більшість європейських держав. А за кількістю завезеної останніми роками апаратури, що підслуховує, вона взагалі у першій трійці.
Після того як, Президент Віктор Ющенко зажадав будь-що-будь виявити й доставити в Київ іншого високопоставленого підозрюваного в убивстві співгромадянина, – екс-депутата Верховної Ради із Блоку Юлії Тимошенко Віктора Лозинського – всю наявну в чекістів електроніку перевели на цілодобовий режим роботи. І вийшло, що замість великого латифундиста, що володіє на Кіровоградщині 26 тисячами гектарів полів і лісів, у тенета ЧК потрапив великий міліцейський чин, у послужному списку якого купа подяк і грошових премій «за захист конституційних завоювань в Україні».
/Як отут не згадати сподвижника "лондонського вигнанця" Бориса Березовського Івана Рибкіна з його київськими походеньками в жовтні 2004 року?! Колишній спікер нижньої палати Федеральних зборів Росії тільки прикидався простачком. Насправді ж Іван Петрович, який перебував у Києві потай від ФСБ і на прохання біглого російського олігарха зустрічався з тодішніми опозиціонерами Романом Безсмертним і Давидом Жванією на конспіративних квартирах, не просто відключав всі мобільні телефони, – він розбирав кожний аж до дрібних деталей. Тому що звідкись знав, що контррозвідники нині вміють обчислювати будь-якого індивідуума навіть якщо той носить із собою давно «убитий» стільниковий.../
Щодо решти деталей, – Олексій Пукач конспірувався як і належало великодосвідченому працівникові «органів». При знайомстві називався "Петром", братом (або дядьком) жінки, що переїхала з ним з Луганської області й купила в Молочках будинок. Лише іноді співмешканка «забувала» генеральську легенду й, звертаючись до чоловікового брата, промовляла «Льоша». Сусід новоприбулої пари, що іноді пробував красти вирощене в їхньому городі, цю деталь запам'ятав.
Сільський голова Петро Кривицький згадує про «Петра» тільки позитивно: «Гарна, чуйна й роботяща людина. Якщо було потрібно, міг прийти й допомогти, наприклад, сіно зібрати. Сам доїв корів, у нього їх було три й бички, сам їх пас. Навіть водив на злучку. І взагалі поводився як звичайна сільська людина». Молочківській голова кілька разів пропонував Лідії Загорулько, генеральській співмешканці, прописати в селі й «Петра». Однак та відповідала, мовляв, у нього є прописка в Києві й він туди незабаром виїде. А тут, у селі, по господарству їй допомагає, ремонт у будинку робить...
…Теперішня концентрація в Молочках вітчизняних і іноземних журналістів порівнянна хіба що з «піковими» днями в Подолянцях того ж Чуднівського району, де мешкає найвища людина планети Леонід Стадник. Українські ЗМІ переповнені фотознімками, що свідчать про підкреслено скромне пасторальне життя генерала-перевертня.
У Києві ж з цього приводу вирують бурхливі пристрасті.
Відомий екс-майор Управління державної охорони Микола Мельниченко одноосібно пікетує Генпрокуратуру, вимагаючи негайного арешту екс-Президента Леоніда Кучми, екс-глави СБУ Леоніда Деркача й, зрозуміло, Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. Саме їх, як уважає «професійний викривач», і мав на увазі генерал Грицак, коли оприлюднював деталі нічного допиту Пукача. Пан Микола не вірить, ніби Пукача насправді відшукали у Житомирській області. Мовляв, його доправили туди з-за кордону, пообіцявши "справедливе судове рішення" наприкінці його "одисеї".
Так само скептично розцінює звістку про топ-подію у Чуднівському районі народний депутат України Тарас Чорновіл.
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, котра й сама не проти побачити в катівнях свого особистого ворога, попередника Ющенка, стосовно спікера ВР налаштована куди менш агресивно. Тому що тільки підтримка фракції Блоку Литвина допоможе їй утриматися в кріслі Глави уряду до наступних президентських виборів. Схоже, арешт Пукача і його зізнання навряд чи входили в найближчі плани Леді Ю.
Ще один незацікавлений у поновленні «справи Гонгадзе» кандидат у Президенти України – Арсеній Яценюк. Позаяк незадовго до затримання міліцейського генерала про безумовну підтримку на майбутніх виборах кандидатури Арсенія Петровича заявив не хто інший як Леонід Кучма. У цьому зв'язку доцільно зазначити, що екс-президент України має усередині країни чимало прихильників і їхнє число неухильно зростає завдяки кожному новому політичному скандалу.
Колега Яценюка по фракції «Наша Україна» – «Народна Самооборона» Анатолій Гриценко (до речі, він теж висувається в президенти України) не вірить, що суд над Пукачем допоможе розгадати всі таємниці «справи Гонгадзе». Тому що ланцюжок між замовниками, організаторами й виконавцями вбивства обірвався двома кулями в генерала внутрішньої служби Юрія Кравченка (екс-міністр внутрішніх справ, як уважається, покінчив із собою навесні 2005-го на території своєї дачі в Кончі-Заспі – авт.) і смертю генерала Едуарда Фере 1 червня цього року (Фере був попередником Пукача на посаді начальника ГУ кримінального розшуку МВС України – авт.). Гриценко також упевнений, що Пукач не назве слідству прізвище того найвищого чина, що у жовтні 2003 року скомандував судді негайно звільнити з-під арешту Пукача, – «саме тоді, коли ще всі ключові учасники були живі, а слідча група впритул наблизилася до розкриття злочину».
Віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко вбачає в «випадковій добровільній здачі головного підозрюваного в убивстві Гонгадзе саме перед початком президентської кампанії» якийсь недобрий намір. За Томенком, сьогодні слідством по цій справі явно керує хтось із політиків.
Генерал-лейтенант СБУ Андрій Кожем’якін нагадав «ОВ», що відряджена до Ізраїлю група «Альфа» була готова заарештувати Пукача ще чотири роки тому. Однак якісь «зацікавлені особи» оперативно організували «витік інформації» про цю «групу захоплення», після чого Пукач змінив місце дислокації.
– Будемо сподіватися, що цього разу «непереборних випадків» не буде, – сказав Андрій Анатолійович. – Хочеться щиро вірити, що, незважаючи на помпезні поздоровлення Президента Ющенка керівництву СБУ з великою удачею, з генералом Пукачем нічого не трапиться, а його затримання дасть можливість відповідним органам довести справу про вбивство Георгія Гонгадзе до логічного завершення й викриття справжніх замовників цього злочину.
…Поруч із пійманим міліцейським генералом наразі постійно перебуває група бійців «Альфи». Спецназівці охороняють Пукача від можливого замаху на його життя й у стінах Генпрокуратури, і в СІЗО, місцеперебування якого не афішується. Президент В. Ющенко суворо наказав чекістам стежити, щоб з голови Олексія Петровича «жоден волосок не впав».
