Традиційна тематика цих зустрічей охоплює питання виконання місцевих бюджетів, ефективності використання майна комунальної власності, землекористування, проблемних моментів, пов'язаних із встановленням меж населених пунктів, грошовою оцінкою землі, видачею правовстановних документів на землю тощо. Втім, однотипними такі семінари назвати не можна. Як відзначив голова обласної ради Микола Скорик, область у нас велика, і питання, які хвилюють приміські райони, відрізняються від проблем сільськогосподарських районів півночі і півдня. Точно також відрізняються між собою проблеми північних і південних районів області.
Гостинний господар зустрічі – Ширяївський район – спеціалізується на зерно– і м'ясо-молочному виробництві. Зараз тут завершується збирання зернових, середня врожайність яких цього року склала понад 23 центнери з гектара. Однак, голова Ширяївської районної ради Віктор Погорєлов вважає, що наші аграрії домагаються непоганих результатів не завдяки допомозі держави, на яку слід було б розраховувати в нинішніх економічних умовах, а всупереч кризі.
– Якщо говорити чесно, наше сільське господарство працює в екстремальних умовах. Державна політика в аграрній сфері практично відсутня. Понад половина земель резерву і запасу не обробляється. Поняття сівозміни практично відійшло з лексикону наших аграріїв. А силос чи люцерна стають екзотикою. Господарства вирощують тільки затребувані культури. Зараз нібито зібрали непоганий урожай зернових, у який селяни вклали багато коштів, а продати його практично неможливо, – обурюється Віктор Іванович.
– Ми зараз узагальнюємо ситуацію на ринку зернових і гадаю, що будемо змушені відповідним чином реагувати на неї. Прем'єр-міністр закликає не продавати зерно до листопада, доки в Аграрному фонді не з'являться гроші. Але до листопада господарствам уже треба оплатити кредити, розрахуватися з людьми щодо паїв, і, найголовніше, потрібно посіяти новий врожай. А якщо нормальної ціни на зерно так і не буде? – відреагував Микола Скорик.
На жаль, регулювання ситуації в сільському господарстві не відноситься до компетенції обласної ради. А ось щодо окремих моментів життєдіяльності територіальних громад депутати і фахівці обласної ради можуть надати колегам на місцях грамотну консультацію, а то й реальну допомогу. Голова Ширяївської райдержадміністрації Людмила Жаданова відзначила, що облрада завжди підставляє дружнє плече своїм колегам і, зокрема, подякувала керівникам і депутатам обласної ради за те, що вони прийняли на свій баланс Затишанський склад отрутохімікатів. Тривалий час цей об'єкт становить екологічну загрозу для жителів трьох сусідніх районів.
– Коли ми приймали це сховище у власність обласної громади, мова йшла про те, що Міністерство екології виділить гроші на його утилізацію. Ми одразу попереджали, що коштів обласного екологічного фонду недостатньо для того, щоб вирішити це питання самостійно. Але Мінекології, нас, м'яко кажучи, обманює. Гадаю, ми будемо змушені перебудовувати наш фонд охорони довкілля і самим починати розв’язувати цю проблему. Іншого виходу немає, – констатує голова облради.
Втім, що стосується обласного фонду захисту довкілля, то у разі ухвалення нового Бюджетного кодексу він взагалі може бути скасований. Відповідно до проекту цього документа, весь екологічний збір буде залишатися в місцевих бюджетах. Це ж стосується і податку з власників транспортних коштів. Для сільських і селищних рад ці надходження не «зроблять погоду». А от звернутися до обласної ради із проханням допомогти у розв’язанні великої екологічної проблеми місцеві ради вже не зможуть.
– Відомо, що дуже активну участь у розробці цих змін до бюджетного законодавства брала Асоціація міст. Зрозуміло, що для міст ці відрахування будуть значимішими. Справді, у цьому проекті є деякі позитивні моменти, але і дуже багато негативних. Швидше за все, документ до кінця недопрацьований, – вважає заступник начальника управління з питань соціально-економічного розвитку і бюджетної політики апарату обласної ради Ігор Усатюк.
– В умовах економічної кризи потрібно не змінювати бюджетне законодавство, а піклуватися про те, як поповнити бюджет, щоб на молоко і м'ясо була добра ціна, щоб податки від роботи заводів-виготівельників і торговельних організацій справді надходили до бюджету. Перш ніж впроваджувати новий Бюджетний кодекс, у країні повинна відбутися територіальна реформа, – переконана Євгенія Угрин, Карабанівський сільський голова Фрунзівського району. З нею цілком погодився і голова облради.
– Я підтримую Президента в його намірі накласти вето на цей документ. Проект Бюджетного кодексу, який намагається провести уряд, досить авангардний. З одного боку, там є непогані новації, коли дається додатковий фінансовий ресурс на місця. Але якщо Бюджетний кодекс змінюється, то повноваження сільських, районних і обласних рад ніхто не змінював. З обласної і районної рад забирають фінансовий ресурс, а як вони можуть виконувати ті ж повноваження без нього? З другого боку, сільським радам формально дають більше грошей, але не додають на ці кошти повноваження. У підсумку вийде, що використовувати ці гроші буде неможливо, і вони можуть бути вилучені із сільських рад, які практично всі є дотаційними, – звернув увагу учасників зустрічі Микола Леонідович.
Про правове регулювання майнових питань у межах компетенції органів місцевого самоврядування поінформував на семінарі перший заступник начальника управління обласної ради з майнових відносин Анатолій Дорошенко. У його доповіді прозвучали роз'яснення і приклади, що стосуються передачі об'єктів у спільну власність територіальних громад, приватизації комунального майна, передачі його в оренду, оформлення безгоспного майна та інші моменти.
Найбільша ж кількість проблемних питань традиційно стосувалася сфери земельних відносин. Орджонікідзевський сільський голова Тетяна Дьяченко (Ширяївський район) поскаржилася, що в 1993 році колишній сільський голова без рішення сесії своїм підписом змінив межі населеного пункту, і сьогодні сільська рада змушена закладати гроші на те, щоб повернути початкову схему. Крім того, сьогодні сільські ради одержують листи від різних інстанцій з рекомендаціями передбачити кошти на рекультивацію кар'єрів і обробку лісосмуг, що перебувають за межами населеного пункту і не є власністю сільських рад. Ще одна проблема, яка хвилює представників Ширяївського району – ставки, що заросли бур'янами, які давно слід було б зняти з обліку як водні об'єкти і перевести до категорії пасовищ. Кіровський сільський голова Олександр Мартинюк (Великомихайлівський район) поділився непростою ситуацією. На території села працюють крамниці, бари, фермерські господарства, з якими сільська рада вирішила укласти договори про оренду землі. Але коли справа дійшла до розробки документів, виникло питання про генеральний план. А він розроблявся ще у 50 – 60 роках, коли в селах було по 20 будинків. От і виявилося, що всі підприємницькі організації перебувають за межами населеного пункту і далі безкоштовно користуються землею.
Відповідаючи на ці та інші запитання, заступник голови постійної комісії з питань земельних відносин і адміністративно-територіального устрою, начальник управління з питань природокористування апарату обласної ради Євгеній Смоленський, зокрема, відзначив, що розв’язання подібних проблем значною мірою пов'язано з питаннями визначення власника землі і розмежування земель державної і комунальної власності. За термінами, визначеними рішенням Ради національної безпеки і відповідним Указом Президента, ця робота повинна бути виконана до кінця цього року. На сьогодні по Великомихайлівському району потрібно розмежувати 54 тисячі земель, Ширяївському – 68 тисяч, Фрунзівському – 51 тисячу земель. Усередині населених пунктів цим повинні займатися сільські ради, за їхніми межами – облдержадміністрація. Поки що ця робота перебуває на початковому етапі. Саханський сільський голова Володимир Каблаш (Ширяївський р-н) попросив уточнити, чи має державна адміністрація право передавати в оренду, вилучення і т.д. землі державної власності без попереднього узгодження з місцевими радами.
– Так, має. Це пов'язано зі змінами в законодавстві, які передбачають полегшення процедури надання земель. Але Ви повинні знати, що нещодавно облдержадміністрація внесла зміни до свого регламенту і зобов'язує узгоджувати питання надання землі з місцевими радами (включаючи обласну, районну і сільську) у тих випадках, коли питання зачіпає інтереси територіальної громади, – пояснив Євгеній Васильович.
У цілому ж, зустріч була насиченою і жвавою. Як одностайно визнали її учасники, семінар був справді потрібним і корисним для кожного.
