Триває серія виїзних семінарів, організованих Одеською облрадою. Під час цих зустрічей сільські голови – як представники первинної ланки місцевого самоврядування – мають можливість одержати найрізноманітніші консультації, що стосуються бюджетних, земельних і майнових питань. Поки що останнім пунктом у цьому переліку стало село Кам'янка Ізмаїльського району. Тут, як і раніше, зберігають пам'ять про одного з найшанованіших людей Одещини – Героя Соціалістичної Праці Миколу Миндру. Нинішня влада теж докладає зусиль, щоб результати праці нашого земляка не відійшли у небуття, а тішили ще не одне покоління. Візьмемо, наприклад, величезний спортивний комплекс, що названий на честь Миколи Георгійовича. Утримання його сьогодні обходиться у п'ятсот тисяч гривень на рік, які виділяються з обласного бюджету. Така унікальна споруда ще напевно знадобиться в майбутньому, а якщо зараз припинити фінансування через невигідність, то відновити об'єкт буде вкрай складно.
Втім, повернімося до нашої основної теми – семінару-консультації. Голова Одеської облради Микола Скорик заявляє:
– За відсутності формальної вертикалі на всіх рівнях місцевого самоврядування складається така команда, яка розуміє важливість цієї гілки влади для розвитку держави і регіонів. Ми маємо можливість систематизувати і узагальнити ті проблеми, які на сьогоднішній день стоять перед органами місцевого самоврядування. Бюджет, землекористування, комунальна власність – це основні питання. Тому що вони й дають фінансовий ресурс для роботи місцевого самоврядування і можуть стати каменем спотикання із правоохоронними і контролюючими органами, тобто, можуть бути використані з погляду адміністративного тиску. Ми хочемо допомогти нашим колегам працювати в правовому полі. Деякі проблеми можна розв’язати на базовому рівні, інші (водокористування, зарегульованість законодавства) – слід виносити на загальнодержавний. Тобто, це системні проблеми.
Діалог сільських голів із представниками обласної ради виявився досить активним. «Цвяхом програми», мабуть, став виступ Євгенія Смоленського – начальника управління з питань природокористування обласної ради. Йому ставили найбільшу кількість запитань. Почасти таку активність Євгеній Васильович пояснює місцевою специфікою:
– Південні райони густонаселені. Тут дуже працьовитий народ, люди, переважно, зайняті в аграрному секторі економіки. Ви знаєте, що в сільському господарстві народ дуже вибірково підходить до вирішення земельних питань, завжди були конфлікти навколо кордонів. А тут місцеве населення ще й пам'ятає власність, яка була до утворення Радянського Союзу. Тому люди дуже дбайливо ставляться до приватної власності...
Втім, списувати все винятково на місцеві особливості було б неправильно. Частина земельних проблем у жителів південних районів збігається із проблемами всієї області. Наприклад, коли мова заходить про обмеження права власності.
– От зараз вийдемо в поле і побачимо – ідуть лінії електропередач, газопроводи, нафтопроводи, лінії зв'язку.., – коментує Євгеній Васильович. – Ми розпаювали землі, роздали власникам сертифікатів держакти на право власності на землю. І одразу ж у цих сертифікатах були накладені обмеження. Хоча самі організації, які наклали обмеження, дотепер не мають правовстановних документів на землю!
У нас чинним законодавством передбачено, що обмеження права власності спричиняє якусь компенсацію. Тобто, організація, яка накладає обмеження, зобов'язана мені компенсувати те, що я не маю право на своїй ділянці або частині ділянки посадити сад, виноградник, побудувати будинок... Я не вперше і не перший рік порушую це питання. І керівники органів місцевого самоврядування теж повинні порушувати його перед тими організаціями, які розташовані на території рад.
За словами нашого співрозмовника, сьогодні в сільських радах немає дипломованих фахівців-землевпорядників. Основне коло турбот – як виплатити зарплати «бюджетникам» і розібратися зі звертаннями і скаргами, що постійно надходять. А коли сільським головам доводиться вирішувати земельні питання – вони дуже потребують професійної консультації.
– Адже подивіться: не було жодного схожого питання, у кожного своя специфіка. Там – державний кордон, там – об'єкти комунальної власності... Як можна приватизувати земельну ділянку, як можна викупити – безліч запитань. І я вважаю, що такі семінари потрібно провадити регулярно – хоча б раз на рік, – вважає Смоленський.
Звичайно, семінари – не єдине джерело подібної інформації, але одне з найоперативніших і найдоступніших. На черзі – подібні виїзні зустрічі в Роздільній і Ананьєві.
